Рішення № 27115728, 25.10.2012, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2505/2603/2012

провадження № 2/2505/493/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

при секретарі Дударенко Ю.П.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 27.09.2012 року звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з останнього аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У позовній заяві позивач зазначила, що 25 листопада 1995 року вона уклала шлюб з відповідачем, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Городнянської райдержадміністрації Чернігівської області і проживала з ним до 11 вересня 2012 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей, а саме сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання синів відповідач їй не надає.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2012 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі заявлені нею позовні вимоги та попросила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Зазначила, що від шлюбу з відповідачем вона має двох синів. З моменту одруження у їхній сімї не було спільного бюджету, така була позиція відповідача, а тому у кожного з них кошти було окремо. Стосунки між нею та відповідачем припинились десь два роки тому, шлюб між ними розірвано у 2012 році. Вони з відповідачем та дітьми продовжують проживати в одному будинку, гроші у них у кожного окремо. Вона купує продукти харчування, готує їжу для всіх, в тому числі і для колишнього чоловіка, прибирає в будинку. Інколи продукти харчування додому приносить відповідач, а також може сам раз у тиждень приготувати їжу. У них давно було заведено, що в разі якщо вона щось хотіла купити дітям, то мала просити грошей у відповідача. Особисто з нею відповідач ніколи не погоджував і на даний час не погоджує покупки для дітей, що приводить до того, що вона вимушена повертати придбані відвідачем для дітей речі або ж обмінювати їх на інші. Влітку 2012 року відповідач поїхав на заробітки до м. Москви, а після повернення придбав собі автомобіль. Після цього він взагалі припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Не заперечує, що інколи відповідач дає старшому сина кишенькові кошти в розмірі 5 грн., а меншого сина відправляє до неї. Коли менший син ОСОБА_7 захворів і потрібні були ліки, відповідач сказав, що грошей у нього немає, так як він придбав старшому сину мобільний телефон. Старшому сину відповідач хоча й не систематично, але надає кишенькові гроші, а меншому не надає. Не заперечує того, що відповідач до школи купував дітям деякі речі, але він не узгоджував з нею ці покупки. При цьому костюми для синів відповідач придбавав не за власні гроші, а за гроші, які йому дала його сестра. Влітку 2012 року вона лікувалась в санаторії, а діти були з її матірю. У цей період відповідач коштів на утримання дітей взагалі не надавав, оскільки перебував у Москві. Підтверджує, що влітку з Москви відповідач присилав їй гроші, але в якій сумі та скільки разів не памятає. Відповідач платить тільки комунальні послуги за житловий будинок, де вони проживають. Не заперечує, що відповідач потроху надає допомогу на утримання дітей, іноді купує продукти харчування, але не ті, що полюбляють діти. Вона працює в лікарні на 0,5 ставки та її середній заробіток складає близько 500 грн. на місяць. Коштів на утримання дітей їй не вистачає. Через це вона вимушена часто звертатись за матеріальною допомогою до своєї матері щоб придбати якісь речі дітям. Її матір або ж сама за свої кошти купує ці речі, або ж добавляє грошей їй. Не вважає, що діти всім забезпечені, діти погано харчуються, потребують вітамінів, овочів та фруктів. Вона зверталась до відповідача з приводу надання їй матеріальної допомоги на утримання дітей, але останній сказав, що грошей у нього немає. Вона хотіла вирішити питання щодо аліментів мирним шляхом, оскільки їй це потрібно для оформлення на дітей соціальної допомоги як малозабезпеченим. Відповідач не це погодився та свою відмову нічим не мотивував.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі відповідної довіреності від 18.10.2012 року, у судовому засіданні підтримала у повному обсязі заявлені позивачкою позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні. Вказала, що погоджується та підтримує пояснення позивачки, які остання надала в судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог. Зазначила, що обоє батьків повинні утримувати дітей. Позивачка працює, але її коштів на утримання дітей не вистачає. Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти як то передбачено законодавством. Стягнення аліментів з відповідача потрібно для того, щоб виключити необхідність кожного разу позивачці звертатись до відповідача та просити відповідної допомоги. Стан здоровя дітей задовільний, хоча менший син ОСОБА_7 часто хворіє, останній раз він хворів у листопаді 2011 року.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні предявлений позивачкою позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Вказав, що він утримує своїх дітей до цього часу. Влітку 2012 року він їздив на заробітки до Російської Федерації, де працював, та тричі висилав гроші для утримання синів. Перед відїздом він зарізав одне порося і забезпечив сімю мясом, а інше порося він продав. Зараз він оплачує комунальні послуги за будинок, де вони всі проживають, так як позивачка відмовляється платити свою частину, мотивуючи це тим, що у неї немає грошей. Кожного дня він дає старшому і меншому сину по 5 грн. кожному на кишенькові витрати. Додому він приносить продукти харчування, готує їжу і собі і дітям. До 1 вересня 2012 року він одягнув дітей, придбав їм портфелі, канцелярське приладдя. На лікування меншого сина він давав кошти. Інших дітей або непрацездатних осіб на його утриманні немає, аліментів він нікому не платить. Стан його здоровя задовільний. В період опалювального сезону він працює машиністом кочегаром в Городнянському РВК та отримує мінімальну заробітну плату в розмірі близько 1107 грн.. У неопалювальний сезон він не працює, стає на облік в центр зайнятості. Синів він одягає, обуває, годує та вчить з ними уроки. Весною 2012 року він також купував одяг старшому і меншому сину. Також меншому сину він привіз багато одягу з Москви, частина речей була не нова, а частина речей була нова. Діти ні в чому не мають потреби та всім забезпечені. У майбутньому він хоче, щоб позивачка виїхала з його будинку разом з меншим сином, який буде проживати з нею. Старший син буде проживати разом з ним, якщо ОСОБА_4 прийме таке рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, зясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши його пояснення, надані в судовому засіданні в обґрунтування своєї позиції по суті спору, допитавши свідки, перевіривши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженого в судовому засіданні рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 11.09.2012 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення суду набрало чинності 24.09.2012 року ( а.с. 8-9 ).

Згідно свідоцтва про народження серії 1-ЕЛ № 096584 встановлено, що ОСОБА_4 народився 14 липня 1996 року в м. Городня Чернігівської області та його батьками значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( а.с. 7 ).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 038436 встановлено, що ОСОБА_5 народився 07 лютого 2002 року в м. Городня Чернігівської області та його батьками значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( а.с. 5 ).

Згідно довідки про склад сімї, виданої 27.09.2012 року Городнянською міською радою Чернігівської області, встановлено, що до складу сімї ОСОБА_1, яка зареєстрована і проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, входять : чоловік ОСОБА_3, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Діти проживають разом з матірю (а.с. 10).

З довідки про доходи ОСОБА_1, виданої 10.09.2012 року Городнянською центральною районною лікарнею за вих. № 746, встановлено, що позивачка працює в даному лікувальному закладі на посаді медичного реєстратора та її дохід за період з березня 2012 року по серпень 2012 року включно склав 3651,03 грн., середньомісячний заробіток становить 608,51 грн. ( а.с. 11 ).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.02.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2009 року № 23098641, виданого Городнянським РГ БТІ, встановлено, що ОСОБА_3 являється власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по вул. 40 років Перемоги, буд. 30 м. Городня Чернігівської області ( а.с. 21-22 ).

Надані позивачкою ОСОБА_1 товарні чеки від 15.08.2012 р., 20.08.2012 р. та 26.08.2012 року підтверджують факт придбання нею у серпні 2012 року чоловічого одягу та канцелярських товарів ( а.с. 34-36 ).

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого від 10.08.2010 року № 573 встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, перебував в Городнянській ЦРЛ на стаціонарному лікуванні в період з 04.08.2010 року по 10.08.2010 року, діагноз : гострий гастрит з ацетономічним синдромом ( а.с. 37 ).

Довідкою ГБО «Городнянська лікарняна каса» підтверджено, що ОСОБА_5 з 03.11.2011 року перебував на лікуванні в дитячому відділенні Городнянської райлікарні. Згідно вимог накладних № 460-467 за медикаменти та медматеріали перераховано з р/рахунку ГБО «ГЛК»на суму 138,02 грн., платник ОСОБА_1 ( а.с. 38 ).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показала, що сімю ОСОБА_1 вона знає близько 2 років. Неодноразово вона була свідком сварок, які відбувались між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Вона надавала фінансову допомогу старшому сину сторін ОСОБА_4, а також неодноразово давала гроші в борг ОСОБА_1, яка пояснювала потребу в грошах необхідністю придбання дітям одягу та продуктів харчування. Вона також питала у ОСОБА_1 чи дає їй гроші відповідач і остання казала, що грошей він їй не дає. Перебуваючи на заробітках у Москві ОСОБА_3 висилав позивачці гроші, але цих грошей на утримання дітей не вистачало і ОСОБА_1 приходила до неї і брала гроші в неї у борг. Взагалі позивачка часто зверталась до неї за матеріальною допомогою, навіть після повернення ОСОБА_3 з Москви вона просила і продовжує просити у неї гроші в борг, приблизно десь двічі на місяць. На даний час ОСОБА_1 заборгувала їй десь 300-400 грн..

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показала, що вона являється рідною матірю позивачки ОСОБА_1. Зазначила, що навіть перебуваючи у шлюбі з відповідачем донька постійно просила у неї гроші, мотивуючи це необхідністю придбання дітям одягу та інших речей. Також донька ОСОБА_1 їй казала, що у відповідача вона також мала просити гроші щоб придбати щось дітям. Така ситуація в сімї доньки її дуже дивувала. З проханням дати грошей донька зверталась до неї як під час перебування у шлюбі з відповідачем, так і після розлучення. Влітку ОСОБА_1 лікувалась в санаторії, а вона проживала разом з двома онуками та доглядала їх. Відповідач у цей час був на заробітках в м. Москва. Останній не телефонував їй, не цікавився дітьми, їжу дітям вона купувала за свої гроші. Припускає, що мабуть відповідач належним чином не піклується про дітей та не в повній мірі надає матеріальну допомогу на утримання синів, і на це вказує той факт, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частина 1 ст. 181 СК України передбачає, що способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Грошова або натуральна форма участі одного з батьків в утриманні дитини також визначається за домовленістю між батьками, що передбачено ч. 2 ст. 181 СК України.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідач свої обовязки по утриманню дітей виконує не у повному обсязі. Так, судом встановлено, що відповідач дійсно витрачає кошти на придбання дітям одягу, взуття, продуктів харчування. Однак дані витрати не носять систематичного характеру, позивачка повинна постійно звертатись до відповідача з приводу надання коштів для здійснення покупок дітям. Крім того, між сторонами відсутня домовленість щодо способів виконання відповідачем обовязку утримувати дітей, придбання дітям речей ОСОБА_3 не узгоджує з позивачкою, що призводить до того, що остання вимушена обмінювати або повертати відповідні речі. Між сторонами відсутня домовленість щодо першочергових витрат на дітей, через що діти обмежені у вітамінізованому харчуванні, в недостатній кількості споживають фрукти та овочі, а продукти харчування, які придбаває відповідач іноді дітям не до смаку. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що позивачка неодноразово як до розлучення так і після розлучення зверталась до них з проханням надати матеріальну допомогу або надати кошти в борг для придання дітям певних речей. Зазначене вказує на те, що відповідач хоча й не ухиляється від виконання своїх обовязків по утриманню дітей, але розмір його витрат на утримання дітей не достатній для задоволення розумних потреб своїх дітей. Твердження відповідача про те, що діти всім забезпечені і ні в чому потреби не мають, спростовуються поясненнями позивачки. При цьому, відповідач не довів суду та не надав відповідних доказів на підтвердження своїх пояснень про те, що він належним чином виконує свої обовязки по утриманню дітей та добровільно несе витрати на їх утримання, які в достатній мірі задовольняють потреби дітей.

Пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 передбачає право на звернення одного з батьків з позовом про стягнення аліментів за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину.

Частина 1 ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує : 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4 ) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, з урахуванням матеріального становища обох сторін, відсутності у подружжя інших неповнолітніх дітей, стану здоровя відповідача та дітей, а також враховуючи викладені вище фактичні обставини справи встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивачки та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 вересня 2012 року і відповідно для ОСОБА_4 до 14.07.2014 року, для ОСОБА_5 до 07.02.2020 року.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 214 грн. 60 коп. судового збору для зарахування на рахунок № 31210206700101 УДКС України у Городнянському районі, код одержувача 37715958, ГУДКУ м. Чернігів, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Д. Березовський

позов задоволено повністю