Рішення № 27114717, 18.10.2012, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.10.2012

Справа № 1507/1452/12

Провадження № 2/1507/527/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2012 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравцової А.В.,

при секретарі Суйчимезовій Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4,

свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди і матеріальних збитків, спричинених злочином,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, в розмірі, відповідно, 28216,5грн. та 20000грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Болградського районного суду від 04.03.2011р. відповідач був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України до 1р.6міс. виправних робіт з утриманням 10% його заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами; чим було встановлено, що внаслідок дій відповідача йому, позивачеві, 20.09.2010р. була заподіяна шкода здоров`ю спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритого перелому кістки бедра правої ноги у середній треті, та колінного суглобу, але до цих пір відповідач не відшкодував а ні моральні, а ні матеріальні збитки, спричинені злочином, хоча до постановлення вироку обіцяв це зробити добровільно після судового розгляду кримінальної справи. Крім того, свої вимоги позивач мотивує тим, що він витратив багато коштів на лікування, на даний час знову потребує оперативного лікування травмованої ноги, тобто, можна ставити питання про переківаліфікування злочину у зв`язку зі спричиненням тілесних ушкоджень тяжкого ступеню через те, що лікування травми зайняло багато коштів та сил він лікувався з 20 по 28.09.2010р. у Болградській ЦРЛ, з 28.09 по 07.10.2010р. йому було проведене оперативне лікування у військовому шпиталі, з 10.10 по 14.10.2010р. і з 15.11. по 14.12.2010р. знов на лікуванні у Болградській ЦРЛ. Три рази йому довелося протягом часу з 2010-2012р.р. відвідати лікаря у шпиталі м.Одеси для консультації і на даний час йому потрібна термінова операція на травмованій нозі, проте відповідач нічим матеріально йому не допоміг та не має намірів цього робити. За період лікування, стверджує позивач надавши докази, він витратив 13933грн. на лікування та реабілітацію, та внаслідок неможливості працювати, не отримав заробіток в розмірі 7783,5 за 2010р. і 6500грн. за 2011р., що разом складає 28216,5грн. Крім того, стверджує позивач, незаконними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, яка складається з моральних та душевних страждань, він не міг вільно пересуватися 12 місяців і за ним, як за малою дитиною доглядала дружина, яка також покинула роботу і втратила заробіток в розмірі 9600грн. Також позивач стверджує, що він раніше не звертався до суду з даним позовом, оскільки відповідач є його родичем, обіцяв добровільно допомагати матеріально в лікуванні, в них були гарні стосунки, але на даний час відповідач та його дружина стали погано ставитися до нього, і, не надавши жодної копійки у рахунок відшкодування збитків, заподіяних злочинними діями, стверджують, що і не збираються цього робити.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та наполягали на його задоволенні.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що відповідач дійсно був засуджений за злочин, внаслідок якого постраждав позивач, але він вже розрахувався з позивачем надав йому допомогу в розмірі 10000грн. ще до постановлення вироку суду відносив разом з дружиною додому до позивача, і саме тому позивач до нього претензій не мав, що підтверджується розпискою, яку містять матеріали справи.

Крім того, представник відповідача стверджував, що, оскільки позивач отримав матеріальну компенсацію від органа соціального страхування одноразову та отримує щомісячно замість втраченого заробітку, то ці розходи не підлягають стягненню з відповідача, оскільки вони позивачу вже відшкодовані.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що вищезазначений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

У судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини: відповідно до вироку Болградського районного суду Одеської області від 04.03.2011 року відповідач був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України до 1р.6міс. виправних робіт з утриманням 10% його заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами, чим було встановлено, що внаслідок дій відповідача позивачеві, 20.09.2010р. була заподіяна шкода здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи №1-38/11, оглянутої у судовому засіданні, під час розгляду кримінальної справи у суді позивач не мав до підсудного претензій матеріального та морального характеру, про що свідчить розписка, яку містять матеріали кримінальної справи (а.с.32). Проте позивач у судовому засіданні стверджував, що розписка була написана його дружиною в його присутності від його імені і за його згодою на прохання дружини відповідача перед постановленням судом вироком, щоб суд не призначив йому надто суворого покарання.

Відповідач, стверджуючи в даному судовому засіданні, що розписка була написана дружиною позивача після передачі їй в них вдома 10000грн., не навів суду доказів передачі вказаної суми а ні позивачу, а ні його дружині, оскільки стверджував, що вказану суму грошей він зі своєю дружиною відносив додому до ОСОБА_1, і, оскільки той сам не міг написати розписку, кошти взяла його дружина і сама від імені ОСОБА_1 написала власноруч розписку; пояснення же в даному судовому засіданні свідка ОСОБА_12 дружини відповідача ОСОБА_3 суттєво відрізняються від пояснень відповідача її чоловіка, не підтверджуючи їх, оскільки на її твердження, кошти в розмірі 10000грн. вона особисто, одна, відносила позивачу ОСОБА_1 ще до постановлення судом вироку, і він особисто взяв їх і надав розписку, що не має претензій до ОСОБА_3

Тому, стосовно відшкодування матеріальних збитків відповідачем позивачу, суд вважає доведеним відшкодування в розмірі 1000грн., оскільки у судовому засіданні поясненнями сторін, свідків та доказами підтверджено, що відповідач сплатив 1000грн. до каси Болградської ЦРЛ, коли позивач туди поступив відразу після ДТП, проте щодо виплати відповідачем позивачу 10000грн. ще до постановлення судом вироку, суд прийшов до висновку, що цей факт не можна вважати доведеним, оскільки позивач і його дружина цей факт не визнають, належних доказів відповідач стосовно цього факту не надав, а його твердження про спосіб та час виплати цих коштів спростовується свідченнями його і його дружини свідка по справі, оскільки її свідчення неузгоджені з поясненнями відповідача і кардинально відрізняються. Крім того, суд вважає, що частина упущеного заробітку позивачу дійсно була компенсована органом соціального страхування, проте матеріальні збитки кошти, витрачені на лікування та реабілітаційний період підлягають стягненню з відповідача.

Також суд вважає доведеним у судовому засіданні матеріальні витрати позивача на лікування, на транспортування його до м.Одеси на лікування і консультації, а також наявність моральної шкоди, завданої позивачу діями відповідача. Також суд вважає можливим віднести до матеріальної шкоди, завданої позивачу злочином, втрату заробітку його дружиною, оскільки він є спільним доходом сім`ї позивача, і фактично догляд за позивачем його дружиною є витрати на оплату роботи сиділки-доглядальниці, оскільки у судовому засіданні не був спростований факт того, що позивач потребував цілодобового догляду йому важко було цілий рік пересуватися, добиратися до вбиральні, яка в них розташована на вулиці, він не міг самостійно виходити з дому через хворобливий стан.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, особи яка її завдала, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоровю або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як вбачається із змісту ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вбачається, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.3ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, що тяжких наслідків від злочину не сталося.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу саме діями відповідача у судовому засіданні встановлений. Суд вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами, відносно стягнення моральної шкоди, регулюються ч.1 ст.1167 ЦК України, оскільки вина у спричиненні моральної шкоди внаслідок скоєння злочину встановлена, встановлений причинний зв'язок між діями відповідача та наслідками у виді моральних страждань позивача.

Суд вважає можливим задовольнити частково вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача коштів в якості моральної шкоди частково, оскільки, виходячи з того, що на утриманні відповідача знаходяться троє неповнолітніх дітей, він має невеликий заробіток, а також враховуючи суму матеріальних збитків, які йому необхідно виплатити позивачу, тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, а також те, що позивач до суми моральної шкоди включив втрачений заробіток своєї дружини, що є матеріальною вимогою, а в іншій частині завдання відповідачем моральної шкоди позивачеві підтвердилося в повному обсязі, оскільки цей факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення в рахунок сплати судового збору на користь держави 297грн.18коп., оскільки частина судового збору була сплачена позивачем.

Керуючись ст.ст.1166,1167,1193,1195 ЦК України, ст.ст.10,11,57-61,84,88,131,209,212-215, 218,294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди і матеріальних збитків, спричинених злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 24718грн. матеріальних збитків та 5000грн. моральної шкоди, а всього 29718(двадцять девять тисяч сімсот вісімнадцять)грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 297грн.18коп. на р/р №31210206700155, код класифікації 22030001, МФО 828011, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача 23215022, отримувач - УДК у Болградському районі (судовий збір).

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області че рез Болградський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом того ж часу з дня отримання його копії.

Суддя: