Вирок № 27110065, 20.09.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №1-749/11

Провадження №1/1806/170/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі-головуючого судді Фоменко І.М., при секретарі Щербань Г.Г., за участю прокурора Фролкова М.В., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, представника цивільного позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, навчається на п»ятому курсі Сумського Державного університету, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 05.07.2009 року близько 20 год. 20 хв., керуючи на підставі довіреності автомобілем НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5) та рухаючись по вул. Червонопрапорній м. Суми в напрямку центра міста, зневажив безпекою дорожнього руху, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в районі будинку № 132 виїхав на зустрічну для нього смугу руху та скоїв наїзд на велосипед "Віннер-Вікінг" під керуванням ОСОБА_2, який в порушення вимогам п. 10.1 ПДР України перетинав проїзну частину справа наліво відносно руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної події

-велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження - «Політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритий уламковий перелом нижньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, травматичний вивих лівого плеча, закритий перелом променевої кістки правого передпліччя зі зміщенням ,травматичний шок другого ступеня», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1519 від 31.08.2009 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

-пасажир автомобіля ЗАЗ ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження - «Забійна рана лобної ділянки справа", які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1557 від 31.08.2009 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Керуючи автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою KM України від 10.10.01р. № 1306, введених в дію з 1.01.02р.), передбачених пунктами п. 2.3.6, 10.1,12.3,1.3, 1.5.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою провину у скоєному при вищезазначених обставинах не визнав та суду пояснив, що 05.07.2009 року приблизно о 20 год. 20 хв. він керував автомобілем НОМЕР_2 та рухався по вул. Червонопрапорній м. Суми в напрямку центра міста, в автомобілі знаходились його батьки. На той момент спостерігались добрі погодні умови, світлий час доби, опадів не було, проїзна частина знаходилась в сухому стані. Рухався в районі магазину «Сад-город» зі швидкістю близько 60 км/год., поворотів на перешкод на дорозі не було. Приблизно за 10 м попереду на відстані 0.5 м від правого краю проїзної частини, рухався велосипедист в одному з ним напрямку. Коли до велосипедиста лишалося близько 4 м він раптово повернув вліво перед його автомобілем, зреагувати та прийняти якісь міри він не встиг. Сталося зіткнення передньої частини його автомобіля з лівою боковою частиною даного велосипеда, під кутом близько 90 градусів. Після зіткнення застосував міри екстреного гальмування і повернув руль вліво. Просить виправдати його, оскільки вважає, що через дії потерпілого сталося ДТП та він не винний у вчиненні цього злочину.

Незважаючи на не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4 його вина у скоєному підтверджується перевіреними під час судового засідання доказами, а саме:

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 05.07.2009 року біля 20-00 год. він мав намір на велосипеді з провулку Бєлгородського перетнути проїзну частину вул. Червонопрапорної в м. Суми майже перпендикулярно вулиці, щоб переїхати на інший бік дороги. Перед початком руху був в нерухомому положенні, пропускаючи транспортні засоби по головній дорозі. Впевнився у відсутності транспорту, розпочав рух через головну дорогу і знаходячись поблизу зустрічної смуги відчув удар.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що вони є батьками підсудного ОСОБА_4 та знаходились з ним в машині під час ДТП. Стосовно механізму виникнення ДТП дали пояснення аналогічні показам підсудного та підтвердили, що після зіткнення автомобіля з велосипедистом їх син ОСОБА_4 застосував зальмування.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 05.07.2009 року приблизно о 20 год. 20 хв. він керував автомобілем НОМЕР_3 (маршрутне таксі) та рухався по маршруту № 29 Хіммістечко-Баранівка. Рухався по вул. Червонопрапорній м. Суми в напрямку с. Чернеччини. На той момент спостерігались добрі погодні умови, світлий час доби, опадів не було, проїзна частина знаходилась в сухому стані. Видимість проїзної частини необмежена. Рухаючись в районі будинку № 132 (магазин Сад-огород) він зробив зупинку на вимогу пасажирів. Після чого, впевнившись в безпечності, продовжив рух. В цей час він побачив, як з провулка Бєлгородського виїжджає велосипедист, який зупинився перед проїзною частиною вул. Червонопрапорної, пропускаючи інші транспортні засоби. Він проїхав рівень даного велосипедиста та побачив, що на зустріч йому, зі швидкістю не меншою за 60 км/год., рухався автомобіль ЗАЗ, червоного кольору. Велосипедист в цей час переїжджав проїзну частину на інший бік, приблизно під прямим кутом. Автомобіль ЗАЗ швидкість не збавляв, і він зрозумів, що трапиться ДТП. Щойно вони роз*їхалися з автомобілем ЗАЗ, ОСОБА_8 в зовнішнє ліве дзеркало заднього виду побачив, як даний автомобіль різко вивернув на зустрічну для нього смугу руху та зіткнувся з вищевказаним велосипедистом, який на той момент вже майже завершив перетинати дану смугу. Зіткнення сталося приблизно навпроти провулка з вул. Бєлгородської. При зіткненні велосипедист підлетів догори, та вдарився, як йому здалося, в лобове скло та передню частину даху автомобіля. До зіткнення автомобіль гальмування не застосовував, а зупинився на значній відстані від місця зіткнення. Далі він побачив, як до постраждалого підійшли люди, і оскільки в нього в салоні знаходилися пасажири він попрямував далі на кінцеву зупинку. Потім проїжджаючи мимо даної ДТП, він зупинився і залишив працівнику ДАІ номер свого телефону та розповів, що був свідком даної події.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона безпосередньо перед ДТП знаходилась біля магазину «Сад-город» та бачила, автомобіль «ЗАЗ-Таврія», який рухався в напрямку до центра міста, потім втратила його з поля зору. Згодом почувся звук удару та вона побачила наслідки ДТП. Машину під керуванням підсудного спостерігала лише на певній траєкторії її руху до зіткнення, на її думку швидкість автомобіля складала 150 км/год. На її думку водій автомобіля ЗАЗ порушив правила дорожнього руху.

Також вина підсудного встановлена дослідженими у судовому засіданні іншими письмовими доказами.

З протоколу огляду місця пригоди від 05.07.2009 року, схеми, фототаблиць до нього (т.1 а.с.7-9), протоколу огляду технічного стану транспортного засобу від 05.09.2002 р (т.1 а.с.22.23), протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 05.07.2009 року вбачається, що приблизно о 20 годині 20 хвилин 05.07.2009 року в районі магазину «Сад-Огород» по вул.. Червонопрапорній в м. Суми автомобілем НОМЕР_4 під керуванням підсудного скоєно наїзд на велосипед "Віннер-Вікінг" під керуванням ОСОБА_2.

З протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_4 (т.1 а.с 65-68), свідків ОСОБА_7 (т.1 а.с. 49), ОСОБА_6 (т.1 а.с.55-56), ОСОБА_8 (т.1 а.с 58), потерпілого ОСОБА_2 ( т.1 а.с. 231-234), свідка ОСОБА_9 (т.1 а.с. 235-237) вбачається, що під час вищезазначених слідчих дій його учасники безпосередньо на місці ДТП показали розташування транспортних засобів перед ДТП, траєкторію та темп руху транспортних засобів.

З висновку судово-медичної експертизи № 1519 від 31.08.2009 року вбачається, що в результаті ДТП велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження - «Політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритий уламковий перелом нижньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, травматичний звих лівого плеча, закритий перелом променевої кістки правого передпліччя зі зміщенням, травматичний шок другого ступеня», які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (т.1 а. с. 97-101).

З висновку експертизи лакофарбових матеріалів та покриттів № 6912 від 15.09.2009 року вбачається, що ЛФП вилучене при огляді місця події 05.07.2009 та ЛФП вилучене з автомобіля НОМЕР_5 мають загальну родову належність (т.1 а. с. 74-86).

З висновку експертизи цілого по частинам № 196 від 11.08.2009 року вбачається,що осколок скла вилучений при огляді місця події 05.07.2009 та скло показника правого повороту вилучене з автомобіля НОМЕР_5 раніше складали єдине ціле (т.1 а.с. 87-94)

З висновку транспортно-трасологічної експертизи № 92 від 25.08.2009, вбачається, що автомобіль НОМЕР_5 зіткнувся з велосипедом під кутом 65-75 градусів, і місце зіткнення сталося на зустрічній для автомобіля ЗАЗ смузі руху (т.1 а.с. 106-122).

З висновку судово-автотехнічної експертизи № 171 від 10.09.2009 p., вбачається,що в діях ОСОБА_4 є невідповідності вимогам пунктів 2.3.6, 12.3, 10.1, 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху України, із яких невідповідності вимогам пунктів 2.3.6, 12.3, 10.1, 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП (т.1 а.с. 123-132).

Відповідно до висновків повторної судової авто технічної експертизи № 26 від 24.03.2010 року, вбачається, що водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_4 в даній дорожній ситуації мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста шляхом виконання вимог пунктів 12.3 ПДР України. В діях водія автомобіля ЗАЗ з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 2.3 б, 12.3 ПДР України,з яких невідповідність вимогам п.12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП.

В діях велосипедиста, з технічної точки зору, вбачаються невідповідність вимогам п.2.3.6, 10.1, 165.11 ПДР , з яких невідповідність вимогам пунктів 10.1, 16.11 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП (т.1 а.с. 272)

З висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи № 4523/5610 від 12.06.2012 р. вбачається, що в дії ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України знаходилися з технічної точки зору у причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (при умові, що вул. Червонопрапорна є головною дорогою по відношенню до вул. Бєлгородської). Та дії ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п. 16.12 ПДР України знаходилися з технічної точки зору у причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (при умові, що перехрестя вул. Червонопрапорної та вул. Бєлгородської є рівнозначним) (т.2 а.с.47-60).

В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 висновки повторної експертизи від 24.03.2010 року (т.1 а.с. 266-275) підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що при проведенні цієї експертизи було проаналізовано максимальна кількість вихідних даних, включаючи пояснення водія ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, водія маршрутного таксі ОСОБА_8, а також висновок попередньої експертизи, які не авто технічні, а трасо логічні, також аналізувалися покази потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12. Згідно висновку цієї експертизи водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста шляхом виконання вимог п. 12,3 ПДР України. В даній дорожній обстановці небезпечні умови для руху створив велосипедист, а можливість реагувати шляхом гальмування була у водія автомобіля ЗАЗ, тобто він своєчасно не відреагував на дорожню обстановку, аж до повної зупинки автомобіля, згідно ПДР України.

Суд не вважає обґрунтованими покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 стосовно механізму виникнення ДТП, оскільки вони є батьками підсудного, обидва експерти авто техніки, аналізуючи свідчення ОСОБА_6 стосовно місця наїзду, прийшли до висновку, що вони є технічно не спроможними (т.1 а.с.129, 268)

Підстав не довіряти іншим зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності (стосовності), допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Не визнання підсудним своєї вини, доводи про неправильність встановлення механізму ДТП, неправильності висновків експертиз суд вважає обраним способом захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Покази підсудного ОСОБА_4 спростовується - показами свідка ОСОБА_13, який є незацікавленою особою про справі, про механізм виникнення ДТП, покази якого об'єктивно співпадають з показами потерпілого про механізм ДТП під час судового та досудового слідства, висновками трьох авто технічних експертиз, які проводились різними експертами та які містять однакові висновки стосовно можливості уникнення ДТП, невиконання підсудним вимог ПДР України, три висновки експертиз отримані відповідно до порядку, визначеному чинним кримінально-процесуальним законом, поясненнями підсудного даними на досудовому слідстві 11.07.2009 року, та під час судового слідства, що гальмування застосувалось після зіткнення з потерпілим (т.1 а.с. 64), сукупністю інших вищенаведених доказів.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_14 встановлена в повному обсязі і його дії потрібно кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні підсудному ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою молодого віку, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, який не наполягав на суворому покаранні, ці обставини суд вважає пом'якшуючими покарання підсудного

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

Крім того, суд враховує конкретну дорожню обстановку на час скоєння ДТП. Так судом встановлено, що на момент скоєння ДТП велосипедист ОСОБА_2 допустив порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху:

п.2.3 б «Водій зобов'язаний бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, не відволікатись від керування транспортним засобом»

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

При таких обставинах суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк та без ізоляції від суспільства застосувавши ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6778 грн. 96 коп. та моральної шкоди в розмірі 60000 грн. (т.1 а.с. 35-42, 244-249), який в судовому засіданні зменшив позовні вимоги з урахуванням сплаченої підсудним суми матеріальної шкоди в розмірі 3000 грн. та суду пояснив, що матеріальна шкода пов»язана з витратами на лікування, оскільки він переніс декілька операцій, в тому числі по пересадці шкіри, просив стягнути на його користь 3778 грн. 96 коп. матеріальної шкоди. Розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що в результаті отриманих травм має погане самопочуття, відчував фізичний біль, втратив роботу, почались негаразди в родині, змінився звичайний уклад життя та він потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Просить стягнути на його користь з підсудного ОСОБА_4 60000 грн. моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка була завдана потерпілому, відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння підсудного, фізичні та моральні страждання потерпілого, а також інші негативні наслідки, що виразились у тому що був порушений звичайний життєвий уклад ОСОБА_2, він отримав тяжкі тілесні ушкодження відчував фізичний біль, в теперішній час має погане самопочуття, за захистом свого порушеного права був вимушений звертатися до правоохоронних органів і суду, а тому на підставі викладеного суд вважає необхідним розмір моральної шкоди визначити в сумі 60 000 грн., оскільки вважає, що саме такий розмір відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості

Крім того при вирішенні питання про розмір стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд, крім вини самого підсудного, також приймає до уваги і грубу необережність потерпілого, який виїхав на велосипеді з другорядної дороги на головну не впевнившись в безпечності цього маневру.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в завданні шкоди є 80% вини підсудного, а 20% вини самого потерпілого, тому необхідно розмір матеріальної та моральної шкоди зменшити.

З урахуванням цих обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 60000x0.8=48 000 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 3778 грн. 96 коп. - 750 грн. (витрачені потерпілим на добровільні пожертвування СМОГ «Медицина майбутнього») хО.8= 2423 грн. 16 коп., а всього 50423 грн.16 коп.

Згідно ст. 93 КПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення по справі експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області в розмірі 6867 грн. 62 коп. (т.1 а.с. 81,90,109,127,265) та на користь Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. ОСОБА_15 в розмірі 3017 грн. 40 коп. (т.2 а.с.46).

Згідно ст. 93-1 КПК України суд вважає необхідним позов прокурора в інтересах фінансового управління про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_11, задоволити частково з урахуванням суми сплаченої підсудним під час судового слідства, стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Сумської міської ради витрати повязані на лікування потерпілого ОСОБА_11 в розмірі 870 грн. 12 коп. на р/р 31414544700002 код Банку 37970593, МФО 837013 банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області, код бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» (т. 1 а.с. 158,159, т.2 а.с.65).

Речових доказів по справі немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину передбаченому ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

При відбутті іспитового строку кримінально-виконавчій інспекції врахувати термін перебування засудженого ОСОБА_4 на обліку в Зарічному районного підрозділі Сумського міського відділу КВІ, по вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.05.2010 року з часу отримання його копії з 05.11.2010 року, при виконанні цього вироку.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральних збитків сумі 48000 грн., матеріальних збитків 2423 грн. 16 коп., а всього 50423 грн.16 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Сумської міської ради відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 870 грн. 12 коп. на р/р 31414544700002 код Банку 37970593, МФО 837013 банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області, код бюджетної класифікації доходів 2406039 «Інші надходження»

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ УЦМВС України в Сумській області відшкодування витрат за провадження по справі судових експертиз в сумі 6867.62 грн.(т.1 а.с. 81,90,109,127,265) та стягнути на користь Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. ОСОБА_15 в розмірі 3017 грн. 40 коп. (т.2 а.с.46).

Речових доказів по справі немає.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

СуддяІ.М. Фоменко