Рішення № 27109365, 22.10.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/4283/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"22" жовтня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідач НАСК "Оранта" - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо транспортною пригодою

В С Т А Н О В И В :

20.09.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії "Оранта"(далі ВАТ НАСК "Оранта") про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.05.2012 року близько 03-10 години в м. Вознесенськ Миколаївської області по вулиці Щорса ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом "ВАЗ-2108" ДН 50913 НІ, порушив ПДР України, допустив зіткнення з автомобілем "Шкода Октавія", ДН ВЕ 9251 ВЕ під його керуванням.

Позивач зазначив, що постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2012 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні ДТП. В результаті даного ДТП сума матеріальних збитків, заподіяних йому складає 55338,41 гривень, тому просить суд стягнути з ОСОБА_3 матеріапльну шкоду в сумі 5848,41 гривень, 1500 гривень за проведення товарознавчої єкспертизи та 2000 гривень моральної шкоди, з ВАТ НАСК "Оранта" просив стягнути майнову шкоду в розмірі 49409,00 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ НАСК "Оранта" позовні вимоги визнав, зазначив, що ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, відповідно до страхового полісу № АА 7716185, становить 50 тисяч гривень, тому страхова компанія відшкодує позивачу збиткі, але трохи пізніше.

Дослідивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Поставновою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2012 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення ст. 124 та 130 КпАП України, з тексту якої вбачається, що 02.05.2012 року близько 03-10 години в м. Вознесенськ Миколаївської області по вулиці Щорса ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом "ВАЗ-2108" ДН 50913 НІ, порушив ПДР України, тим самим допустив зіткнення з автомобілем "Шкода Октавія", ДН ВЕ 9251 ВЕ під керуванням ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 003686 автомобіль НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.16).

Відповідно до Звіту № 064/05-12 про незалежне, авто товарознавче дослідження вартості матеріального збитку заподіяного власникові колісного транспортного засобу від 24.05.2012 року вартість відновлюваного ремонту, завданого автомобілю НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням ПДВ становить 55338, 41 гривень (а.с.7-10).

Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 18 грудня 2009 року ,,Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснив, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з адміністративної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно до роз'яснень, вказаних в п. 4 Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного управління або з інших причин (договір оренди, довіреність і інше).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. ст. 1166-1168 ЦК України вказують на те, що власник транспортного засобу має відповідати за шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, якщо не доведе, що шкода є наслідком непереборної сили, або умислу потерпілого.

Автомобіль марки "ВАЗ-2108" реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований на ім"я ОСОБА_5, а відповідач ОСОБА_3 керував ним відповідно на підставі довіреності(а.с. 37-38).

Враховуючи викладене ОСОБА_3, який на законних підставах керував джерелом підвищеної небезпеки, має відшкодувати позивачу заподіяну шкоду.

Наразі в судовому засіданні встановлено, що між власником джерела підвищенної небезпеки та відповідачем ВАТ НАСК "Оранта", було укладено було договір страхування (страховий поліс № АА 7716185 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) за умовами якого, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль НОМЕР_4. Договір діяв з 15.10.2011року по 14.10.2012 року, з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого у розмірі 51 000 грн.

Тобто відповідач ВАТ НАСК "Оранта", відповідно до положень ст. 979, 988 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року має, як (страховик) у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідачів на його користь матеріальних збитків підлягає задоволенню у порядку та розмірі ним запропонованому.

Відповідно до положень ст. ст. 32,56,62 Конституції України, ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав та законних інтересів.

Суб"єктом права вимоги компенсації моральної шкоди є особа, якій ця шкода безпосередньо завдана неправомірними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно ч 3 ст 23 ЦК України, яка узгоджується з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин.

Суд при розгляді справи також взяв до уваги те що факт заподіяння моральної шкоди позивачу мав місце, що виразилось у порушенні звичного способу життя, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, а тому позивач має право на відшкодування відповідачами моральної шкоди.

З огляду на ступінь, характер й обсяг моральних переживань позивача, яких останній зазнав у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_3, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 витрат на проведення експертного дослідження є безпідставною, оскільки не відноситься до судових витрат і не передбачена ст. 79 ЦПК України.

З відповідачів на користь позивача та держави належить стягнути судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та у розмірі, передбаченому п 1-2 ч 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір" від 08.07.2011 року, пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 211 -213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 на відшкодування:

- матеріальних збитків 49490 грн.;

- судові витрати, що складаються з судового збору - 494.90 грн., а всього 49984 ( сорок дев"ять тисяч дев"ятьсот вісімдесят чотири) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування:

- матеріальних збитків 5848 грн. 41 коп.;

- компенсації моральної (немайнової) шкоди у розмірі 2000 грн.;

- судовий збір - 58.48 грн., а всього 7906 ( сім тисяч дев"ятьсот шість) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 107 (сто сім) гривень 30 копійок на користь Держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, код отримувача 38037770 ).

ОСОБА_1 в задоволенні вимог до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя Висоцька Г.А.