Ухвала суду № 27094447, 15.10.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/2-77/11 Головуючий у 1 інстанції: Мікула О. І.

Провадження № 22-ц/1390/2966/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Мацея М.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря: Мариняк О.І.,

з участю: представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, представника органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Науменка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2011 року у справі за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи - Львівське комунальне підприємство «Сонячне», орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про демонтаж розширеного балкона,

встановила:

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2011 року у задоволені вказаних вище вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила Львівська міська рада, просить його скасувати й ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Апелянт зазначає, що оскаржене рішення винесене без її залучення до участі у справі як уповноваженого власника земельної ділянки, на якій розміщено спірний балкон. А відтак рішенням суду зачіпаються інтереси Львівської міської ради.

Позивач та третя особа -ЛКП «Сонячне»в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи та особистим підписом представника позивача в судовому засіданні.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яку придбали у власність на підставі реалізації Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що стверджується фотокопією свідоцтва (а.с.53). Квартира розташована на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку, загальна площа квартири 65,80 кв. м.

Районним судом вірно визначено, що обставини щодо розширення відповідачами балкону без відповідних дозволів та погоджень, а також затвердженого проекту в силу ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають подальшій перевірці іншими засобами доказування, оскільки визнані та не оспорюється жодним із учасників процесу.

Аналізуючи доводи апелянта -Львівської міської ради, щодо скасування рішення районного суду з тих підстав, що міська рада не була залучена до розгляду справи, а своїм рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, колегія суддів приходить до висновку, що із зазначених підстав рішення суду не може бути скасоване з наступних підстав.

Аналіз позовних вимог, доводів сторін, рішення суду та апеляційної скарги дає підстави для висновку, що апелянт повинен був бути залучений до розгляду справи в якості третьої особи, оскільки суд при ухвалені рішення вирішив питання про права та обов'язки міської ради як власника земельної ділянки, оскільки, як встановлено матеріалами справи, спірний балкон розташований на стовпах, які пов'язані із земельною ділянкою.

В той же час, чинне законодавство не передбачає в такому випадку скасування рішення апеляційним судом та направлення на новий розгляд із залученням апелянта до розгляду справи та не передбачає й скасування рішення суду першої інстанції, залучення апеляційним судом апелянта до участі в справі на стадії апеляційного розгляду та вирішення спору як суд першої інстанції.

За таких підстав зазначене рішення районного суду не позбавляє апелянта скористатись своїм правом на пред'явлення окремого позову для захисту своїх прав та інтересів, оскільки оскаржене рішення не є для апелянта преюдиціальним.

Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.

Суд, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права подання позову про знесення самочинно збудованого об'єкту, позивач в силу ст.10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Частиною ч.7 ст.376 ЦК (на яку посилався апелянт як на підставу для задоволення вимог) передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідно перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Розглядаючи зазначений спір районний суд вірно прийшов до висновку, що у справі відсутні докази, а апелянтом їх не представлено, на підтвердження того, що роботи по реконструкції балкону суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, що проведенні в порушення норм та правил, визначених державними правилами та санітарними нормами. Таких доказів не представлено і в апеляційну інстанцію.

З огляду на наведене, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування вправі заявити позов про проведення відповідної перебудови самочинного будівництва. Разом із тим, такий позов не є єдино можливим способом вирішення питання щодо самочинного будівництва, до того ж застосовується лише в разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил, але при наявності можливості проведення перебудови й згоди самої особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.

Знесення ж самочинного будівництва є крайньою мірою та відповідно до вказаної норми може мати місце за двох умов: неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права повинні здійснюватися у спосіб, що виключав би заподіяння шкоди майновим і іншим інтересам сторін спору і третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме висновку судової будівельно-технічної експертизи № 494 від 02.02.2010 року (а.с.98-105), проведеної експертом ТзОВ «Гал-Світ», прибудова-розширення до балконів, в тому числі і АДРЕСА_1 не суперечить будівельним нормам та правилам, крім влаштування примикання покрівлі прибудови до зовнішньої стіни житлового будинку, є цілісною єдиною будівлею будинку та не впливає на освітлення сусідніх квартир в даному будинку. Після виконання примикання покрівлі у відповідності до вимог ДБН В.2.6-11-95 «Покриття будинків та споруд»об'єкт є придатним до експлуатації, а будь-який демонтаж прибудови-розширення балконів по АДРЕСА_2, в тому числі і квартири № 37, приведе до пошкодження (руйнації) зовнішньої капітальної стіни даного будинку.

Виходячи із висновків та рекомендацій Звіту про технічну оцінку прибудови до будинку по АДРЕСА_1 (а.с.84-88), складеного головним інженером ТзОВ «НТЦ «Нафтогазбудпроект»на замовлення ОСОБА_5, ОСОБА_11 (АДРЕСА_2), ОСОБА_12 (АДРЕСА_3), з конструктивної точки зору прибудована будівля не створює загрози для безпечної експлуатації як будинку, так і самої прибудови, а при виконанні демонтажних робіт прибудови, а саме : конструкцій перекриття та стін, які пов'язані перев'язкою з існуючим конструктивом, будуть виникати значні вібраційні та ударні навантаження на існуючу несучу цегляну стіну будинку, а особливо простінків, що спричинить небезпеку для подальшої експлуатації споруди будинку в цілому.

За наведених обставин, суд дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову щодо знесення балкону та відсутність технічної можливості такого знесення.

Крім того, в апеляційну інстанцію відповідачами представлено розроблений проект на відповідність будівельним нормам з розширення балконів квартир № 37, 40, 43 (перша черга) в будинку АДРЕСА_2.

При перевірці зазначеного рішення колегія суддів враховує і те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2011 року, яке залишене буз змін апеляційним судом Львівської області від 26 березня 2012 року, у справі за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_11, ОСОБА_13, третя особа -ЛКП, про демонтаж розширеного балкона до квартири АДРЕСА_2, яка розміщена над квартирою відповідачів, у задоволені позову Франківській районній адміністрації м. Львова про демонтаж балкону відмовлено. А відтак, у випадку знесення балкону відповідачів це призведе до знищення балкону квартири № 40, оскільки він поєднаний із балконом квартири № 37.

За таких обставин постановлене судом першої інстанції рішення є законним, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а відтак підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради відхилити, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Мацей М.М.

Монастирецький Д.І.