Ухвала суду № 27088324, 20.08.2012, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №1319/5764/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Шашуріної Г.О.,

при секретарі Причині О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії Сихівського ВДВС Львівського МУЮ. В обґрунтування скарги посилався на те, що 22.05.2012 року двома невідомими особами йому було залишене не законвертоване попередження з ВДВС від 15.05.2012 року за вих. № В-9/14004 за підписом ОСОБА_2 Вважає, що державним виконавцем, ОСОБА_2 було вчинено ряд наступних порушень з наступних підстав: попередження стосується зовсім іншої особи, а не скаржника, оскільки скаржник є по-батькові не Миколайовичем, як зазначено у попередженні, а Ярославовичем, що унеможливлює виконання даного попередження; попередження надано ОСОБА_1 із запізненням у 8 днів, що відповідно обмежує у часі його право на оскарження даної неправомірної дії ВДВС, своєчасного оскарження її в суді для вирішення питання про зупинення виконавчого провадження на термін, необхідний йому для оскарження судових та інших рішень, включаючи визнання недійсними прилюдних торгів по продажу квартири; державним виконавцем не надано своєчасно ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1319/2560 від 14.05.2012 року, виданим Сихівським районним судом м. Львова. Крім того, зазначав, що 02.05.2012 року він звернувся до Галицького районного суду м. Львова з апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2009 року у цивільній справі № 2-2240/09 за позовом ПАТ «СВЕДБАНК»до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була отримана судом 07.05.2012 року. Дана справа передана Галицьким районним судом м. Львова до Апеляційного суду Львівської області. Виконавчий лист від 14.05.2012 року з приводу виселення, на його думку, можливо стосувався примусового виконання саме цього рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2009 року. Скаржник вважає дані дії державного виконавця Сихівського ВДВС Львівського МУЮ незаконними та такими, що порушують права боржника у виконавчому провадженні. З урахуванням наведеного, скаржник просив суд визнати неправомірними дії ВДВС та державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2, зупинити стягнення на підставі виконавчого документа до прийняття рішення Апеляційним судом Львівської області за апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2009 року.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, просив вимоги задовольнити.

Представник Сихівського ВДВС Львівського МУЮ в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12.04.2012 задоволено позов ОСОБА_3 та постановлено виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

14.05.2012 року Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 1319/2650/2012 про виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

На підставі вказаного вище виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова від 14.05.2012 року постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 14.05.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 32562685.

Відтак, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження згідно з виконавчим листом Сихівського районного суду м. Львова та в постанові про відкриття провадження зазначено інформацію відносно боржника згідно з даними, що містилися у виконавчому документі, зокрема, інформацію щодо по батькові боржника.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з листом Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 14.05.2012 року № В-9/13791, який міститься в матеріалах виконавчого провадження, стягувану та боржнику направлялася копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2012 року, що спростовує твердження скаржника щодо не надсилання йому копії постанови.

Несвоєчасне отримання боржником копії постанови жодним чином не обмежує його права, оскільки вказана обставина є підставою для продовження строку на добровільне виконання рішення суду або відкладення провадження виконавчих дій та боржник мав можливість звернутись до державного виконавця з відповідними заявами.

Посилання скаржника на оскарження в апеляційному порядку рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2009 року в справі за позовом ПАТ «СВЕДБАНК»до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними, оскільки вказане рішення суду жодним чином не стосується виконавчого провадження з примусового виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12.04.2012 про виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29.05.2012 року стягувачем ОСОБА_3 до Сихівського ВДВС Львівського МУЮ була подана заява про повернення виконавчого листа № 1319/2650/2012 від 14.05.2012 року про виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення у звязку з допущеною судом помилкою в ініціалах боржника.

Постановою державного виконавця Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 29.05.2012 року виконавчий лист № 1319/2650/2012 від 14.05.2012 року, виданий Сихівським районним судом м. Львова, було повернуто стягувану згідно з його заявою.

З урахуванням наведеного, вимоги скаржника щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до прийняття рішення Апеляційним судом Львівської області за апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2009 року є безпідставними.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що всі виконавчі дії, що вчинялись державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_2, відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити скаржнику у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 22, 24, 26, 57, 82, 89 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», п.п. 2.1.2, 3.6.1, 3.8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, ст.ст. 208-210, 293, 383-389 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, у відсутності якої така була постановлена, - протягом того ж строку з дня отримання її копії до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Суддя: