Рішення № 2707479, 21.11.2008, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«20 »листопада 2008 року Справа №17/189

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС"

юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Воровського, 24

фактична адреса: 14037, м. Чернігів, проспект Миру, 310а

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

юридична адреса: АДРЕСА_1

фактична адреса: АДРЕСА_2

Про стягнення 3630,71 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Рябінін Д.Д. -юрисконсульт, довіреність №313 від 09.06.08р.

Від Відповідача: не з'явився.

Рішення прийняте після відкладень розгляду справи та перерви, оголошеної в судовому засіданні, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС" заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 3630,71 грн., в тому числі 3576,06 грн. основного боргу та 54,65 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань по договору.

В судовому засіданні 09.10.08р. представником Позивача надана заява про уточнення позовних вимог, в зв`язку з помилкою в обрахування суми основного боргу, згідно якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 3578,98 грн. основного боргу, 54,65 грн. пені та судові витрати.

Враховуючи, що уточнення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання, призначене на 09.10.08р., не з`явився, ухвала про порушення провадження у справі, надіслана Відповідачу рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1, повернулася без вручення адресату з відміткою: „за зазначеною адресою не проживає”.

Згідно витягу Державного реєстратора про включення Відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 01.10.08р. ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Документів щодо зміни місця знаходження чи припинення підприємницької діяльності Відповідача до органу реєстрації надходило.

Судом ухвала від 20.11.08р. про відкладення розгляду справи була направлена за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач з`явився в судове засідання, призначене на 04.11.08р., обґрунтованих заперечень на позов не надав, просив надати перерву для можливого врегулювання спору мирним шляхом, зокрема, перевірки суми боргу та самостійної її сплати.

В судове засідання, призначене після перерви на 13.11.08р., Відповідач не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце наступного засідання був попереджений в минулому судовому засіданні.

Ухвала від 13.11.08р. про відкладення розгляду справи на 20.11.08р., надіслана Відповідачу за адресою: АДРЕСА_2, повернулася „за закінченням терміну зберігання”.

Враховуючи, що встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду справи закінчується 22.11.08р. у неділю, Відповідач був присутній в одному з судових засідань, проте обґрунтованих заперечень не надав як в тому судовому засіданні, так і в наступних, про причини неявки в наступні судові засідання не повідомив, процесуальні документи були направлені судом Відповідачу як за місцем його державної реєстрації, так і за місцем його фактичного знаходження, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації та фактичного знаходження, та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву чи обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2008р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №1/1 (далі Договір).

Згідно п.п.1.1.-1.2.,1.5. Договору, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування товару -продукти харчування, безалкогольні напої, тютюнові вироби (усе в асортименті) згідно накладних. Загальна сума даного Договору складається з вартості окремих партій товару, вказаних в накладних.

Відповідно до п.2.1., п.2.3 Договору, асортимент, кількість та ціна товару визначаються за взаємним погодженням сторін на кожну окрему партію та вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних або інших), оформлених на передачу Постачальником товару Покупцю. Ці накладні з зазначенням кількості і ціни товару є невід'ємною частиною даного Договору. Накладні, окрім функції накладних, виконують роль взаємо узгоджених сторонами специфікацій до Договору. Прийняття товару Покупцем підтверджує його згоду з вказаним в накладних асортиментом (найменуванням), кількістю та ціною.

Позивачем, згідно Договору, було передано Відповідачу у власність товар на загальну суму 3578,98 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №РН-0014747 від 25.07.08р. на суму 993,84 грн.;

- №РН-0015191 від 01.08.08р. на суму 1215,03 грн.;

- №РН-0015691 від 10.08.08р. на суму 1370,11 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору, Покупець зобов'язується оплачувати товар Постачальнику не пізніше 7 календарних днів із дати одержання кожної партії товару шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, передача якого від Постачальника Покупцю оформлена однією накладною.

Проте, Відповідач, в порушення умов Договору, оплати за поставлений товар не здійснив.

Сума боргу станом на момент подання позову становить 3578,98 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.2. Договору за кожен день прострочення оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, розрахованої за кожен день прострочення, починаючи з моменту виникнення простроченої заборгованості і до моменту повного її погашення.

На підставі викладеного, враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 3578,98грн. не була сплачена Відповідачем у строк, передбачений п.6.2. Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 54,65 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 3633,63 грн., в тому числі 3578,98 грн. основного боргу та 54,65 грн. пені за прострочення оплати товару.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.

Керуючись ст.ст.525,526,530,546-549,599,610,612,631,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216-218,230 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС" (юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Воровського, 24, фактична адреса: 14037, м. Чернігів, проспект Миру, 310-а, код 14234440, р/р 260003116 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) 3578 грн. 98 коп. основного боргу, 54 грн. 65коп. пені, 102 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

21.11.08