Рішення № 27065285, 01.10.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/7807/2012

Провадження по справі 2/2506/2838/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2012 року

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.

при секретарі Оверчук Т.А.,

за участю відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього фактичні витрати, пов'язані з навчанням в розмірі 11423, 43 грн. мотивуючи тим, що 5 жовтня 2002 року між сторонами була укладена Угода про підготовку в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування. Відповідно до п. п. 2.5, 3.1. Угоди позивач, як курсант, зобовязаний у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого 3 - річного терміну за підставами, передбаченими п. 3 угоди відшкодувати МВС України витрати за період навчання, згідно п. 3 Угоди підставою відшкодування вартості навчання, серед іншого, визначено звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення 3 - річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин.

Враховуючи, що відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області №231 о/с від 29 серпня 2008 року позивач звільнений в запас Збройних Сил України на підставі п. 64 «ж»(за власним бажанням), в нього виникло зобовязання по відшкодуванню вартості навчання відповідно до вказаних положень Угоди.

В судове засіданні представник позивача не зявився, до його початку надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позов підтримує.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність, також просив суд застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 5 жовтня 2002 року між сторонами була укладена Угода про підготовку в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування.

Наказом ХНУВС № 178 о/с від 23.06.2006 року лейтенанта міліції ОСОБА_2 було відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано до УМВС України в Чернігівській області.

Наказом УМВС України в Чернігівській області № 231 о/с від 29.08.2008 року лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 „ж (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

На час виникнення правовідносин між сторонами діяла постанова МВС України № 660 від 30 серпня 1999 року, якою затверджений Порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування (далі - Порядок).

Приписами п. 1.2. Порядку передбачено, що з повнолітнім курсантом вищого навчального закладу МВС України від імені МВС України (в особі ректора) укладається угода про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 N 992 "Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням".

У разі не досягнення на момент укладення вказаної угоди курсантом 18 - річного віку, він ознайомлюється з умовами угоди під розписку (п. 2.2 наказу МВС України №660 від 30 серпня 1999 року).

Всупереч зазначеним положенням, на момент укладання між сторонами Угоди позивачу виповнилось 16 років та після досягнення ним повноліття угоди, передбаченої Порядком, позивач з відповідачем не укладав.

Крім того, відповідно до положень п. 2.5 Угоди витрати за період навчання відшкодовуються Міністерству внутрішніх справ України (далі МВС України), п. 3.5. Порядку передбачено, що випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати, але доказів на підтвердження повноважень на звернення до відповідача із заявленими вимогами в інтересах МВС України Харківський національний університет внутрішніх справи не надає.

У п. З Угоди вказані підстави відшкодування МВС України вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди, зокрема це: звільнення з ОВС до закінчення 3 - річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин; звільнення з ОВС за порушення службової дисципліни; вчинення проступку, не сумісного з перебуванням на службі в ОВС.

Положеннями п. 3.5. Порядку встановлені підставі відшкодування до державного бюджету вартості навчання, а саме: неприбуття молодого фахівця до місця розподілу або відмови без поважної причини стати до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення службової дисципліни чи звільнення за власним бажанням без поважних причин.

Відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області №231 о/с від 29 серпня 2008 року відповідача звільнено на підставі п. 64 «ж»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Підставою, передбаченою п. 64 «ж»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), є власне бажання при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обовязків.

Твердження відповідача про те, що його звільнення з органів внутрішніх справ здійснено за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджали виконанню службових обовязків, ніяким чином позивачем не спростовано, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з нього вартості навчання.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 10 Угоди про підготовку в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 5 жовтня 2002 року угода набирає чинності з моменту підписання і діє до 1 липня 2009 року.

Отже, перебіг строку позовної давності за цією угодою розпочався 2 липня 2009 року та закінчився 2 липня 2012 року, відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області №231 о/с від 29 серпня 2008 року позивач був звільнений в запас Збройних Сил України 1 вересня 2008 року та в цьому випадку перебіг строку позовної давності розпочався 2 вересня 2008 року та закінчився 2 вересня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи позов Харківським національним університетом внутрішніх справ було відправлено до суду поштою у серпні 2012 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч. З та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя