Ухвала суду № 27052034, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1348/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Колесникова І.Г.

представника відповідача - Радченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. по справі № 2а-1870/1348/12

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (далі - ДП МОУ «КАЗ «Авіакон») до Конотопської об*єднаної державної податркової інспекції Сумської області Державної податкової служби ( далі - Конотопська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ №0000122311 від 19.01.2012 р., стягнено з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в сумі 2268,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду , відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержавної в ході проведення позапланової невиїзної перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведеня транзитних фінансових потоків між ДП МОУ «КАЗ «Авіакон» та ТОВ «Уктехснаб». Дані відносини спрямовані на здійснення операцій щодо надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов*язнання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на правомірність прийнятого судом рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія судів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судове рішення суду першої інстанції , відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), переглянуте в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства ґрунтується на припущеннях, жодних доказів на підтвердження даних висновків відповідачем надано не було.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що в листопаді 2011 р. Конотопською ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ДП МОУ «КАЗ «Авіакон» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 р., за наслідками якої складено акт №444/23-5/12602750 від 25.11.2011 р.

На підставі вказаного акту перевірки , Конотопською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122311 від 16.01.2012 р., яким зменшена сума бюджетного відшкодування за травень, червень 2011 р. на суму 328701 грн, та визначено штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Фактичною підставою винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу щодо нікчемності угод контрагентів по ланцюгу постачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009 р. між ДП МОУ «КАЗ «Авіакон» (замовник) та ТОВ «Укртехснаб» (постачальник) було укладено договір поставки №568-09, згідно якого постачальник зобов*язаний поставити, а замовник оплатити й одержати продукцію зазначену у специфікаціях, які є невід*ємною частиною договору (а.с.75-84).

Поставка продукції здійснюється згідно письмових заявок замовника та відбувається на умовах EXW.

На підтвердження фактичної поставки та оплати товарів за період, який перевірявся, надано копії податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень про оплату товарів, а також вантажні декларації та товарно-транспортні накладні (а.с.85-178).

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносин, а понесені позивачем витрати, шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб*єкта господарювання, свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Підпунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку , що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов*язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Бюджетному відшкодування, відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, підлягає частина такого від*ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету.

Зважаючи на встановлену під час судового розгляду реальність вчиненої господарської операції між позивачем та його безпосереднім контрагентом ТОВ «Укртехснаб», а також порядку визначення суми, яка заявлена до бюджетного відшкодування, що не заперечувалось відповідачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення позивачем вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України , колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір між позивачем та ТОВ «Укртехснаб» недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначений правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року по справі № 2а-1870/1348/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2012 р.