Рішення № 27045273, 12.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-11691/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М., Касянчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року позивач -Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист», звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача -ОСОБА_1, про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому просив: - стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 3294,75грн., а також судові витрати у розмірі 171,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 03 липня 2008 року між АТ «Страхова компанія «Добробут та Захист»та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17-1515, за яким страховою компанією було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Acura RDX, державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки Головного управління МВС УВДАІ в м.Києві 16 жовтня 2008 року в м.Києві по вул.Новокостянтинівській, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля Acura RDX, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_3. та автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_1

Згідно з постановою Оболонського районного суду м.Києва від 14 листопада 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивачем на підставі заяви страхувальника від 17 жовтня 2008 року про виплату страхового відшкодування страхувальнику сплачено страхове відшкодування у розмірі 3294,75грн., що підтверджується платіжним дорученням №3383 від 14 листопада 2008 року.

З огляду на вказане позивач посилаючись на п.1 ст.1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»просить стягнути з відповідача суму збитків.

У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що дійсно 16 жовтня 2008 року за участю автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2, під його керуванням сталася ДТП. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія вказаного автомобіля була застрахована у ФГ «Страхові традиції»згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальності власників транспортних засобів, укладеного між зазначеною страховою компанією та страхувальником ОСОБА_4 (тип договору-І). Про наявність страхового полісу відповідач повідомляв працівників ДАІ, які здійснювали оформлення ДТП. Відповідач вважає, що позивач безпідставно звернувся до нього з вимогою про відшкодування збитків, завданих ДТП, оскільки мав звернутись з такою вимогою до ФГ «Страхові традиції», в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справ і дослідивши відповідні їм докази суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2008 року в м.Києві по вул.Новокостянтинівській за участю автомобіля Acura RDX, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_1, сталася ДТП (а.с.7,8).

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 14 листопада 2008 року водія автомобіля Hyundai Accent ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.9).

Згідно з Договором добровільного страхування наземного транспорту №10/17-1515 від 03 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Добробут та захист»(страховик) та ОСОБА_2(страхувальник), вказаною страховою компанією було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Acura RDX, державний номер НОМЕР_1.

Вказаний договір діяв з 03 липня 2008 року по 02 липня 2009 року (а.с. 3-5).

На підставі заяви страхувальника від 17 жовтня 2008 року про виплату страхового відшкодування (а.с. 26) позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 3294,75грн., що підтверджується платіжним дорученням №3383 від 14 листопада 2008 року (а.с.27).

При цьому, як вбачається з матеріалів судової справи згідно полісу № ВС/0600432 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Тип договору І), укладеного 02 липня 2008 року між ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції»(страховик) та ОСОБА_4(страхувальтником), застраховано цивільно-правову відповідальність забезпечений транспортний засіб - автомобіль Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2. Ліміт відповідальності за цим полісом за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складав 25000,00 грн., а франшиза -510,00грн. Строк дії полісу з 03 липня 2008 року по 02 липня 2009 року (а.с.42).

На підтвердження того, що страховик - ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції»проводила роботу по виплаті страхового відшкодування щодо автомобіля Hyundai Accent, відповідачем надано суду копію запиту страховика від 17 жовтня 2008 року №7121/10, який направлений АКБ «Укрсоцбанк»- вигодонабувачу за договором добровільного страхування автомобіля Hyundai Accent (КАСКО) (а.с.41).

У судовому засіданні також встановлено, що позивач не звертався до ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції», де застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, з заявою про відшкодування грошових коштів. При цьому представник позивача не заперечував, що позивачу було відомо про наявність страхового полісу у відповідача.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею ст. 27 Закону України «Про страхування»визначено, що, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 18 ст.9 Закону України «Про страхування»визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже судом достовірно встановлено, що на момент ДТП, яке відбулось 16 жовтня 2008 року за участю автомобіля Acura RDX, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 була застрахована у ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції»на суму (на одного потерпілого) 25000,00 грн., а франшиза -510,00грн..

При цьому позивачем у справі виплачено власнику пошкодженого від ДТП автомобіля Acura RDX, державний номер НОМЕР_1, страхове відшкодування у розмірі 3294,75грн., що є значно меншим від суми, на яку застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача розміру франшизи, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.993, 1187, 1191, 1194ЦК України, ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити частково.

Стягнути з відповідача -ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист»(ідентифікаційний код юридичної особи 31571133, місцезнаходження: м.Київ, вул.Михайлівська, буд.24/11-13В) грошові кошти у сумі 510,00 грн., а також судові витрати у сумі 171,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: