Рішення № 27044579, 02.10.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

справа № 2-2185/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: Кравченко Н.О.,

при секретарі: Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луганськ, Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення одноразової допомоги,

встановив:

07 травня 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 18 листопада 1994 року з ним, на той час гірником з ремонту гірничих виробок Шахти «Слов'яносербська трапився нещасний випадок на виробництві , в наслідок якого він отримав травму кісті лівої руки, що призвело до ампутації 3-го пальцю фаланги лівої кісті, контрактурі 4-го та 5-го пальцю з порушенням функції захвату, що було зафіксовано відповідним актом про нещасний випадок на виробництві №186 від 20 листопада 1994 року, випискою з акту огляду ЛТЕК від 06 липня 1995 року, довідкою лікаря травматолога Зимогірської лікарні від 27 квітня 1995 року.

Рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 01 червня 2011 року встановлено легітимність акту про нещасний випадок на виробництві №186 від 20 листопада 1994 року, що трапився із позивачем.

У період з 05 липня 1995 року по 01 серпня 1996 рік шахта здійснювала виплати шахта. З 2011 року втрата працездатності була встановлена безстроково у 10 %, сума втраченого заробітку складає 499 грн., проте одноразова виплата так й не була здійснена.

Таким чином, позивач просить суд визнати неправомірною відмову відповідача в виплаті одноразової допомоги, та стягнути з відповідачів на підставі п.3 ч. 2, розділу ІІ «Заключних положень»Закону України від 23 вересня 1999 року на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу у розмірі 49990 грн.

За клопотанням первісного відповідача до участі у справі було залучено у якості ті співвідповідача Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», підприємство правонаступника, де працював позивач на час отримання виробничої травми.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю, стисло виклавши обставини позову, наполягав на його задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луганськ проти задоволення позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, надав письмові заперечення.

У судовому засіданні представник відповідача Державного підприємства «Шахта «Словяносербська»у судове засідання не зявився, причин не явки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату слухання.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши позов, заперечення до нього, наявні письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, 18 листопада 1994 року з ним, на той час гірником з ремонту гірничих виробок трапився нещасний випадок, в наслідок якого він отримав травму кісті лівої руки, що призвело до ампутації 3-го пальцю фаланги лівої кісті, контрактурі 4-го та 5-го пальцю з порушенням функції захвату, що було зафіксовано відповідним актом про нещасний випадок на виробництві №186 від 20 листопада 1994 року /а.с. 9/, випискою з акту огляду ЛТЕК від 06 липня 1995 року /а.с. 11/, довідкою лікаря травматолога Зимогірської лікарні від 27 квітня 1995 року.

Стійка втрата працездатності позивача складає 10 %.

Рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 01 червня 2011 року встановлено легітимність акту про нещасний випадок на виробництві №186 від 20 листопада 1994 року, що трапився із позивачем /а.с. 19/.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» завданнями страхування від нещасного випадку є: відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що у разі настання страхового випадку ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Статтею 37 зазначеного Закону передбачено, що фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;2) подання роботодавцем або потерпілим ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страхові виплати провадяться щомісячно в установлені ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього ОСОБА_3 або рішення суду:

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого -у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Згідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 року заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», зареєстроване за адресою: 93745, Луганської області, Слов'яносербського району, селище міського типу Лозівський, вулиця Леніна.

За правилами п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом , іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача, в частині стягнення одноразової допомоги у звязку з нещасним випадком на виробництві, що стався з позивачем 18 листопада 1994 року, та стягує відповідну виплату з Державного підприємства «Шахта «Слов'яносербська»на користь ОСОБА_1 одноразову страхову виплату за втратою професійної працездатності з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справлялись внески до відділення виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільнені від сплати судового збору, а тому судові витрати суд стягує з відповідача - Державне підприємства «Шахта «Слов'яносербська»у сумі 499 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 15, 21, 37, 40 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 268 ЦКУ, ст.ст.60,208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луганськ, Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Слов'яносербська»(ЄДРПОУ 00176839, 93745, Луганської області, Слов'яносербського району, селище міського типу Лозівський, вулиця Леніна) на користь ОСОБА_1 не нараховану одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати професійної працездатності з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справлялись внески до відділення виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України .

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Слов'яносербська»(ЄДРПОУ 00176839, 93745, Луганської області, Слов'яносербського району, селище міського типу Лозівський, вулиця Леніна) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 499 грн.

У позовних вимогах до ОСОБА_2 виконавчої дирекції ОСОБА_3 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луганськ відмовити за необґрунтованістю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено 19 вересня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги. Особам, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: Н.О. КРАВЧЕНКО