Рішення № 27041647, 25.10.2012, Селидівський міський суд Донецької області

2/543/1172/2012

543/3460/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.07.2012 р. звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, в якому зазначив, що він має стаж роботи у шкідливих умовах праці 17 років. Останнім часом працював у відповідача.

Актом розслідування професійного захворювання 15.06.2011 року йому було приведено у зв,язок з виробництвом професійне захворювання хронічне вертоброгенне попереково-крестцова радікулопатія в стадії тривалого загострення з вираженим м,язово-тоничним синдромом та хронічна двостороння туговухість. Згідно висновку МСЕК від 30.06.2011 року його визнано інвалідом 3 групи, встановлено 45 відсотків стійкої втрати працездатності, та протипоказана фізична праця, робота в несприятливих метеоумовах.

Професійне захворювання змінило його статус і він був змушений залишити роботу по своїй спеціальності, було порушено його нормальні життєві стосунки і змушений докладати зусиль для організації свого життя.

Просить суд стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 48285 грн., судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з,явився, надав суду заяву з підтриманням позову та проханням розглянути справу у його відсутність за участю його представника.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»у судовому засіданні заперечував проти позову. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем не надано доказів наявності у нього моральних страждань. На теперішній час у держави відсутній законодавчий акт, що регулює порядок та розміри відшкодування моральної шкоди. Вважає, що право на пред,явлення позову у ОСОБА_4 виникло з моменту складання акту про професійне захворювання на підприємстві 15.06.2011 року. Таким чином, строк позовної давності настав 15.09.2011 року Документів, що підтверджують поважність причин пропуску строку позовної давності позивач не надав. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем не надано докази його моральних переживань у зв,язку з ушкодженням здоров,я, про порушення його нормальних життєвих зв,язків. Довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання не можуть бути доказами заподіяння моральної шкоди позивачеві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повністю.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно акту, складеного 15.06.2011 року та затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Селидове, у ОСОБА_4 виникло професійне захворювання при тривалих умовах важкої фізичної праці 17 років 6 місяців, у тому числі на ВП «Шахта Росія»- 5 років 6 місяців з 13.12.2005 року по теперішній час. Причиною професійного захворювання зазначено підняття перенесення тяжкого до 40 кг протягом 40 відсотків робочого часу за зміну; перевищення рівня шуму на робочому місці проходчика на 5-9 дБА.

Згідно копії виписки із акту огляду Донецької обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 037868 ОСОБА_4 вперше оглянуто 30.06.2011 р. та встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50 відсотків по сукупності з 29.06.2011 року до 01.07.2013 року. З них: 5 відсотків повторно - у зв,язку з трудовим каліцтвом 23.07.2000 року; 5 відсотків первинно - у зв,язку з професійним захворюванням хронічна двостороння сенсорна туговухість; 40 відсотків первинно у зв,язку з професійним захворюванням хребта.

При вирішенні питання про право позивача на відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд знаходить неспроможними заперечення відповідача з приводу того, що посилання позивача на ст. 23 ЦК України є хибними, оскільки виходячи з положення ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Крім того, відповідно до роз,яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров,я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що право на пред,явлення позову у ОСОБА_4 виникло з моменту складання акту про професійне захворювання на підприємстві 15.06.2011 року, та на теперішній час ним пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав.

Суд знаходить неспроможними доводи представника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про те, що довідка МСЕК та акт за формою П4 не є доказом підтвердження заподіяння позивачеві моральної шкоди, оскільки саме втратою професійної працездатності, позивачу заподіяно моральні страждання.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання, встановлене у позивача актом П-4 від 15.06.2011 року, заподіює йому моральні страждання, тому що через нього він змушений зараз докладати додаткових зусиль для утримання себе, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання, позивач зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступень вини відповідача, стан здоров'я позивача, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Таким чином, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 14500 гривень, який повинен бути стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 і він є достатнім для відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди, спричиненої йому стійкою втратою працездатності у розмірі 45 відсотків внаслідок професійного захворювання.

У задоволенні решти позовних вимог позивача необхідно відмовити у зв,язку з їх необґрунтованістю.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв,язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 23, 268 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 14500 (чотирнадцять тисяч п,ятсот) гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта Росія»судовий збір у розмірі 107 (сто сім)грн. 30 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя