2-543/1301/2012
543/3896/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В. Г., при секретарі Дуровій Н.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров,я, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя. У позові та в уточненні до нього зазначив, що він має 24-літній трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів. Тривала робота в підземних умовах призвела до розвитку професійного захворювання. Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 15.11.2006 р. хронічне захворювання хронічна вертеброгенна пояснично-кресцова радікулопатія було визнано таким, що повязане з виробництвом. Висновком МСЕК від 29.11.2006 р. первісно йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи. Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 11.01.2011 р. хронічне захворювання пневмоконіоз було визнано таким, що повязано з виробництвом. Висновком МСЕК від 03.02.2011 р. йому було встановлено 65 % втрати професійної працездатності, з яких 40% - у звязку з хронічною радікулопатією та первісно 25 % у звязку з пневмоконіозом, визнано інвалідом 3 групи. Просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди у звязку з професійним захворюванням 19500 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечувала проти позову, оскільки позивачем не доведено, що саме з вини відповідача йому було заподіяно моральну шкоду.
Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення звязку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно акту № 5 від 15.11.2006 р. розслідування хронічного професійного захворювання, хронічне захворювання ОСОБА_1 хронічна вертеброгенна пояснично-кресцова радікулопатія є таким, що повязано з тривалою працею в умовах важкої фізичної праці. Згідно акту від 11.01.2011 р. розслідування хронічного професійного захворювання, хронічне захворювання ОСОБА_1 пневмоконіоз є таким, що повязано з тривалою працею в умовах важкої фізичної праці.
Згідно первинної довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 29.11.2006 р. (а.с.4) встановлено 40 % втрати професійної працездатності. Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 03.02.2011 р. (а.с.5) встановлено 65 % втрати професійної працездатності: 40 % - хронічна радікулопатія; 25 % - пневмоконіоз.
Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок придбаних професійних захворювань було порушено нормальні життєві звязки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він відчуває постійний фізичний біль. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок професійних захворювань він зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.
Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.
З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено 40 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 19500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Суд вважає, що даний позов є позовом майнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не субєктивним правом особи. Оскільки вимогу в даному позову можна оцінити і вона має ціну позову, то суд вважає, що зі сторін підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу майнового характеру. Крім того, суд вважає, що зазначені витрати необхідно розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, так як ЗУ «Про судовий збір»звільняє позивача від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви і не зазначає про звільнення від сплати судового збору при винесенні рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст.23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля»ВП про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 19500 (девятнадцять тисяч пятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»в доход держави судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 27041294, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 17.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 543/3896/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: