Рішення № 27035916, 28.09.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/4879/2012

Провадження № 2/0306/1168/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 28.09.2012

Ковельський міськрасуд Волинської обл.,

в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

з участю представника відповідачів адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Альфа Банк»(далі ПАТ «Альфа Банк», позивач, банк) звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 07.11.07 р. між закритим акціонерним товариством «Альфа Банк»(далі банк), правонаступником якого він є, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490051353 (далі кредитний договір), за яким банк зобов»язався надати відповідачеві ОСОБА_2 кредит в сумі 32 786, 03 доларів США, а відповідач ОСОБА_2 зобов»язувався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші, передбачені платежі, в сумі, строках та на умовах, передбачених кредитним договором і додатком до нього № 1 графіком погашення кредиту. Банк як кредитор свої зобов»язання виконав, надавши відповідачеві ОСОБА_2 кредит у вказаній вище сумі. У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов»язання належним чином не виконав, в результатів чого за станом на 07.06.12 р. виникла прострочена заборгованість за кредитом в сумі 16 447, 03 доларів США, що за курсом Нацбанку України за станом на 07.06.12 р. є еквівалентним сумі 131 452 грн. 88 коп.; за відсотками 4 673, 69 доларів США, що за курсом Нацбанку України за станом на 07.06.12 р. є еквівалентним сумі 37 354 грн. 46 коп.. У зв»язку з систематичним порушенням відповідачем ОСОБА_2 своїх обов»язків за кредитним договором, йому було нараховано неустойку. За станом на 07.06.12 р. розмір неустойки складає: пені 69 338, 16 доларів США, що за курсом Нацбанку України є еквівалентним сумі 554 185 грн. 23 коп.. Однак, банк з власної ініціативи зменшує суму нарахованої неустойки у позові до 11 % . У забезпечення виконання зобов»язання відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором, 07.11.07 р. між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 490051353 (далі договір поруки), згідно з умовами якого відповідач ОСОБА_3 є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором у рівній мірі. Позивачем була надіслана вимога відповідачам про дострокове повернення кредитку, що була залишена ними без реагування. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 229 767 грн. 72 коп., судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з»явився, хоча позивач належно оповіщений, про причини неявки свого представника суду не повідомив. Попередньо подав до суду заяву з проханням справу розглядати у відсутності його представника, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з»явились, хоча належно оповіщені, про причини неявки представника суду не повідомили. Попередньо подали до суду заяви з проханням справу розглядати у їх відсутності, а також подали письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_2, дійсно, в банку отримав кредит для придбавання автомобіля, за кредитні кошти він придбав автомобіль марки «Dobge Nitro», 2007 р. в., з часу отримання кредиту своєчасно та сумлінно виконував умови кредитного договору. При погіршенні свого фінансового становища, він погодився на пропозицію позивача передати банкові автомобіль, що знаходився у заставі, для повного погашення кредиту. На той час він погасив в кредит на суму 16 339 доларів США, відсотки за користування кредитом в сумі 11 551, 06 доларів США. 245.09.09 р. він передав представникові позивача автомобіль у відмінному технічному та споживчому стані, так як автомобіль беріг та ним майже не користувався, давши доручення на його реалізацію з метою звернення коштів від реалізації на погашення кредиту. У п. 6 доручення було зазначено, що після передачі банкові автомобіля кредитний комітет виносить рішення про припинення нарахування пені та штрафу за кредитним договором. Після передачі автомобіля представник позивача телефоном йому повідомив, що кредит та відсотки погашено і банк до нього жодних претензій не має. Позивач не навів доказів того, що автомобіль було реалізовано, а кошти спрямовано на рахунок банку. Позивач не повідомив його про реалізацію автомобіля, повідомивши лише про те, що кредит погашений та претензій до нього немає. На протязі трьох років позивач також претензій не пред»являв. Вважає, що у діях працівників банку є ознаки зловживань. Відповідач ОСОБА_3 як поручитель за кредитним договором, також вважає, що коштів від реалізації автомобіля було достатньо для погашення кредиту. Просять у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позову не визнав, суду пояснив, що позивачем отримано автомобіль у належному стані та відповідачі будь якої заборгованості перед банком мати не можуть. Просить у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_2, дійсно, уклав із ЗАТ ПАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є позивач, кредитний договір, що стверджується копією вказаного вище кредитного договору. За вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 склались зобовязальні правовідносини, за якими банк надав відповідачеві ОСОБА_2 кредит в сумі 32 786, 03 доларів США в строк до 07.11.14 р. для придбання транспортного засобу автомобіля марки «Dobge Nitro», 2007 р. в., згідно з договором купівлі продажу, укладеним між відповідачем ОСОБА_2 та ТзОВ «Західно Український Автомобільний Дім»у іноземній валюті доларах США зі сплатою 10, 7 % річних. Вказаний автомобіль як предмет застави, вартість якої сторони оцінили у 227 274 грн. 44 коп., сторонами кредитного договору визначено основним його забезпеченням. Відповідач ОСОБА_2 зобовязувався використати кредитні кошти на цілі, зазначені у кредитному договорі, повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, визначених у кредитному договорі та відповідно до графіка повернення кредиту, відсотків, винагороди, що зазначені у Додатку № 1 до кредитного договору, здійснювати погашення кредиту в дату сплати відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначені у Додатку № 1 до кредитного договору, умов у кредитного договору; та сплати відсотків, що є невідємною частиною кредитного договору. У випадку невиконання умов договору та порушення строків повернення кредиту нести відповідальність, передбачену кредитним договором.

Крім цього, виконання зобов»язань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором забезпечено договором поруки, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_4 07.11.07 р..

Сторони як кредитного договору, так і договору поруки, погодили, що відносини сторін стосовно предмета договору, що не врегульовані у кредитному договорі, регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до копії листа № 42095 102 - б/б від 22.06.12 р., позивач звертався до відповідачів з вимогою дострокового виконання зобов»зань.

Із змісту ст. ст. 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачі та їх представник не заперечують тієї обставини, що відповідач ОСОБА_2 отримав вказані позивачем кредитні кошти у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором, а відповідач ОСОБА_3 стала поручителем виконання зобов»язання за кредитним договором.

Згідно із ст. ст. 549, 551 ЦК України, неустойка (пеня), що являє собою грошову суму, що встановлена договором, підлягає передачі боржником кредиторові у разі порушення боржником зобовязання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, може бути зменшений судом , якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, що мають істотне значення.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочених сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У кредитному договорі його сторони передбачили, що у випадку невиконання умов договору та порушення строків повернення кредиту, позичальник зобов»язується сплатити пеню.

Відповідно до положень ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із копії договору поруки вбачається, що дійсно, поручителем у даному договорі зазначено відповідача ОСОБА_3, остання зобовязалась перед банком відповідати у повному обсязі як солідарний боржник за неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 - а відповідачем у справі, зобовязань за кредитним договором, що забезпечується, серед іншого, договором поруки.

Та обставина, що відповідач ОСОБА_2 24.09.09 р. передав вищевказаний автомобіль банкові на зберігання, стверджується копією акта приймання передачі автомобіля, наданою суду відповідачем ОСОБА_2, що, однак, не підтверджує посилань відповідачів та їх представника на ту обставину, що автомобіль переданий позивачеві у погашення заборгованості за кредитним договором і після його реалізації борг відповідача ОСОБА_2 перед позивачем було погашено у повному обсязі, а кредитний договір припинив свою дію. Це ж стверджується і копією витягу про реєстрацію в Держреєстрі обтяжень рухомого майна № 28470250 від 14.09.10 р., з якого слідує, що відповідачам достеменно відомо про те, що автомобіль вилучений саме на підставі кредитного договору та з метою погашення заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_2 також 24.09.09 р. було укладено з банком в строк до 02.03.10 р. договір доручення, за яким відповідач ОСОБА_2 доручав банкові укласти одну або декілька угод щодо продажу автомобіля, за яким банк зобов»язувався лише після отримання грошових коштів за автомобіль, сплямувати їх за задоволення вимог банку за кредитним договором; на першу вимогу відповідача ОСОБА_2 подавати йому звіт про реалізацію автомобіля; у випадку, коли автомобіль не буде реалізовано, він підлягає поверненню відповідачеві ОСОБА_2. Тому суд вважає, що посилання відповідачів на ту обставину, що автомобіль після його передачі банкові було реалізовано за суму коштів, достатню для погашення заборгованості за кредитним договором, є голослівними.

Крім того, як слідує з копій: ухвали Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30.09.11 р., заяви позивача до Новозаводського райсуду м. Чернігова про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь суми заборгованості за вказаним вище кредитним договором; ухвали судді Новозаводського райсуду м. Чернігова від 23.01.12 р., за станом на вказані вище дати у позивача мались претензії до відповідача ОСОБА_2 за вищезазначеним кредитним договором.

Разом з тим суд приймає до уваги, що у рішенні третейського суду стороною є лише відповідач ОСОБА_2 та вимоги до відповідача ОСОБА_3 жодним чином не зазначені. Відповідач ОСОБА_2 не довів суду і тієї обставини, що він оскаржив рішення третейського суду чи послідуючі судові рішення чи ухвали, що стосувались стягнення з обох відповідачів заборгованості на користь позивача за вищезазначеним кредитним договором; або того, що існує рішення третейського суду про стягнення суми боргу на користь позивача з обох відповідачів, на примусове виконання якого судом видано виконавчий лист, а тому суд не вбачає підстав до закриття провадження у справі відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 203 ЦПК України.

Відповідно до кредитного договору, зобов»язальні відносини між сторонами за кредитним договором діють до повного виконання зобов»язань його сторонами. На даний час, відповідно до положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, немає підстав вважати зобов»язання за кредитним договором таким, що припинене.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором, наданим позивачем, загальна сума заборгованості відповідачів за кредитним договором складає 229 767 грн. 72 коп.. Суд вважає, що розрахунок суми боргу позивачем проведено вірно, відповідно до умов кредитного договору та положень ст. ст. 625, 1048, 1049 ЦК України. Відповідачами та їх представником не надано суду будь - яких доказів того, що розрахунок суми заборгованості проведено невірно.

За змістом ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання представника відповідачів як на підставу заперечення проти позову на ту обставину, що позивачем автомобіль реалізовано, а сума заборгованості нарахована зайво, є голослівним та не ця обставина не доведена в судовому засіданні.

Як слідує з доводів відповідача ОСОБА_2, він не цікавився долею переданого автомобіля та будь - яких дій по погашенню заборгованості за кредитним договором з моменту передачі автомобіля не вживав.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, в результаті чого виникла вищезазначена заборгованість перед позивачем, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів у солідарному порядку у повному обсязі, так як відповідач ОСОБА_3 як поручитель має нести відповідальність перед позивачем за невиконання умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_2 як позичальником у солідарному порядку.

Розмір нарахованої позивачем пені не перевищує розміру збитків, та сторонами, їх представниками не зазначено про наявність обставин, що мали б істотне значення для зменшення пені та могли б бути враховані судом при вирішенні справи по суті.

А тому позов підлягає до повного задоволення.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідачів в повному обсязі в рівних частках.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213 - 218 ЦПК України, ст. ст. 14, 526, 549, 551, 625, 1054,1049, 1048, 1055, 553, 554 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа Банк»у солідарному порядку 229 767 грн. (двісті двадцять дев»ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 72 коп. заборгованості за кредитним договором, а також - по 1 148 (одна тисяча чотириста п»ятдесят вісім) грн. 84 коп. судових витрат з кожного з відповідачів.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:ОСОБА_5