Рішення № 27034189, 16.07.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 422/4500/12

№ 2-422/3949

2012 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 травня 2012 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2006 року по 5 грудня 2011 року, вона та відповідач є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У матеріальному забезпеченні дитини відповідач участь не приймає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. У своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності, ухваливши заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи, про причини своєї неявки суд не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2006 року, який було зареєстровано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 475 (а.с. 4). Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 5).

Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Сторони стосунки не підтримують, сумісно господарство не ведуть, живуть окремо.

На теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає разом зі своїм неповнолітнім сином, займається його вихованням та утриманням (а.с. 7). Відповідач на утримання сина матеріальну допомогу не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Син сторін ОСОБА_3 неповнолітній, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина з дня подання позову, тобто з 21 травня 2012 року.

На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 214 гривень 60 коп п.п. «1»п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, п.п. «1»п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ч. ч. 2, 3 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_3, починаючи стягнення з 21 травня 2012 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя