Рішення № 27034188, 16.10.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/3204/2012

Справа № 2/0513/976/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифоновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП шахта «Центральна»про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 24 липня 1989 року по час направлення позову до суду він працював на Ордена Трудового Красного Знамені шахта «Центральна»в\о «Красноармійськвугілля»на різних посадах, правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля», а з 01.04.2007 року в якості електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування.

09.10.1991 року з ним трапився нещасний випадок, а саме під час ремонту пасажирської карети він зрубував болт за допомогою зубила, оскольчатий кусок якого потрапив до правого око травмувавши його. В результаті травми в лікарні був встановлений діагноз ендофтальміт правого ока. Стан після травми заріщення зіниці правого ока. В задовільному стані, після проходження процедури лікування його було виписано з травматологічного відділення Димитровської центральної міської лікарні на амбулаторне лікування.

У зв'язку з цим нещасним випадком Відповідачем було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 №180. З моменту отримання травми його стан здоровя погіршився, він вимушений декілька разів на рік лікуватися у звязку з травмою, та все ж таки втратив праве око.

14.02.1994 року по даній травмі МСЭК встановила йому 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково.

Димитровським Фондом ССНВВПЗ відшкодування моральної шкоди не призначалось і не виплачувалось. Відповідачем моральна шкода не призначалось і не виплачувалось.

У результаті зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені травмою та незручності, почуття страху у звязку з втратою ока, психологічний дискомфорт і значне порушення сердечного спокою. Із-за травми був змінений його життєвий уклад, він не бачить правим оком, вимушений постійно відвідувати лікарні, у звязку з чим постійно страждаю, від чого він почуває постійний психологічний дискомфорт. Втрата працездатності на 50% та безрезультатність лікування, викликають у нього додаткові переживання тому, що в ході лікування й по дійсний момент він випробовую негативні наслідки травми болі у правому оку.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 100 000 (сто тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також з фізичного болю який він переніс та фактичного погіршення стану здоров'я, який він отримав, що відображино у втраті ним працездатності на 50%.

До судового засідання позивач не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача до суду не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено. З 24 липня 1989 року по час направлення позову до суду ОСОБА_1 працював на Ордена Трудового Красного Знамені шахта «Центральна»в/о «Красноармійськвугілля»на різних посадах, правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля», а з 01.04.2007 року в якості електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування. (а. с. 3-7).

09 жовтня 1991 року з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок, а саме під час ремонту пасажирської карети він зрубував болт за допомогою зубила, оскольчатий кусок якого потрапив до правого око травмувавши його. В результаті травми в лікарні був встановлений діагноз ендофтальміт правого ока. Стан після травми заріщення зіниці правого ока. В задовільному стані, після проходження процедури лікування його було виписано з травматологічного відділення Димитровської центральної міської лікарні на амбулаторне лікування.

У зв'язку з цим нещасним випадком Відповідачем було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 №180. З моменту отримання травми його стан здоровя погіршився, він вимушений декілька разів на рік лікуватися у звязку з травмою, та все ж таки втратив праве око. (а. с. 8-9)

14.02.1994 року по даній травмі МСЭК встановила йому 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково та ІІІ групу інвалідності. (а. с. 10).

Димитровським Фондом ССНВВПЗ відшкодування моральної шкоди не призначалось і не виплачувалось. Відповідачем моральна шкода не призначалось і не виплачувалось.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50 % працездатності в звязку з травмою повязоної з виробництвом. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача, ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (пятдесят тисяч) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «Центральна» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з професійним захворюванням на виробництві задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 50 000 (пятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: