Рішення № 27034157, 29.10.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Пр. № 2/0544/3175/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Якуша Н.В.

При секретарі Дручиніна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод про стягнення середнього заробітку, індексації, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод про стягнення індексу інфляції в розмірі 165 грн. 42 коп., сума середнього заробітку в розмірі 3603 грн. 36 коп. за весь період затримки виплати їй заробітної плати, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 26.11.1984 року по 19.12.2001 рік вона працювала у відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод. При звільнені з підприємства відповідач не провів з нею повного розрахунку та їй не була виплачена заробітна плата в сумі 1053грн. 71 коп. Рішенням Словянського міського суду Донецької області від 16.07.2012 року вказана заборгованість по заробітній платі була стягнута на її користь. Однак враховуючи той факт, що до теперішнього часу заборгованість їй по заробітній платі не сплачена, а дії відділу державної виконавчої служби не дали результатів, просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача розрахований розмір індексу інфляції за останні 3 роки починаючи з 01.10.2009 по 01.10.2012 року, та розмір середнього заробітку в сумі 3603,36 грн. за 10 років 9 місяців.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити, одночасно просила суд розглядати справу за її відсутністю ( а.с.15).

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Содовий завод»в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином (а.с.16). Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.11.1984 року по 19.12.2001 року працювала у відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод (а.с.7).

Рішенням Словянського міського суду Донецької області від 16 липня 2012 року на користь ОСОБА_1 було стягнено заборгованість по заробітній платі в розмірі 1053 грн. 71 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (а.с.3-4).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку суд виходить з наступного.

Визначення розміру середнього заробітку, має відповідати вимогам абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, згідно якого у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, а згідно п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗПП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для постановлення рішення по справі і за якими між сторонами виникає спір.

Однак у порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду належних доказів, в даному випадку, довідку з кількістю фактично відпрацюваних календарних днів, що унеможливлює правильний та законний розрахунок середньоденного заробітку позивача за останні два повні місяця роботи та визначення середнього заробітку.

Також, зважаючи на зміст ст. 116 КЗпП України, враховуючи що у відповідності до довідки № 5-075 від 19 червня 2012 року не вбачається, що позивач працював повних два останніх місяці перед звільненням, суду не представлено доказів того, що позивач в день звільнення працював. Суду також не надано доказів того, коли саме працівник предявив вимогу про розрахунок при звільненні.

Окрім цього, позивач зробив самостійний розрахунок середнього заробітку за 10 років 9 місяців, тобто по час звернення з даним позовом до суду, але суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи містяться відомості щодо винесення судом рішення від 16.07.2012 року про стягнення з ВАТ «Содовий завод»заборгованості зі сплати заробітної плати в сумі 1053,71грн., та після ухвалення рішення про стягнення заробітної плати й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом "Про виконавче провадження" і ст. 117 КЗпП у такому разі застосовуватися не може, то такий розрахунок є невірним і повинен був бути проведений до моменту винесення рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заробітної плати, невиплаченої при звільнені з урахуванням індексації, суд виходить з того, що Законом України Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.03 №491 встановлено правові підстави для проведення індексації грошових доходів населення - встановленого законами та іншими нормативно-правовими актами України механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Зазначеним Законом передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітні плати.

Підстави для проведення індексації передбачені частиною 4 зазначеного Закону. Зокрема передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, і визначається шляхом множення місячних індексів споживчих цін починаючи -з березня 2003 року з місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-ІV.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Більш детально механізм здійснення індексації передбачений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Зокрема Порядком передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно вищезазначеного Порядку для вирахування індексації необхідно знати розмір грошового доходу за місяць в гривнях та помножити його на величину приросту індексу інфляції споживчих цін та поділити на 100.

В порушення вимог зазначених в нормативних актів - позивач провів розрахунок індексу інфляції виходячи з розміру всієї заборгованості по заробітній платі за період з квітня 1997 року по травень 2012 року. В матеріалах справи відсутні данні про розмір заробітної плати по місяцях.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана

За наведених обставин, позовні вимоги позивача в частині проведення та стягнення індексації по заробітній платі та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 48, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 11, 57-59, 60, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод про стягнення середнього заробітку, індексації відмовити за відсутності підстав.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2012 року.

Суддя Якуша Н.В