Ухвала суду № 27032921, 24.10.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10375/12 Справа № 412/1939/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Брага А.В. Доповідач - Козлов С.П. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Тамакулової В.О., Болтунової Л.М.,

при секретарі: Бабенко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2012 року позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що 08 червня 2006 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір №ZPJOQK00000001, за яким вона отримала у відповідача кредит в сумі 15000 доларів США, та для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між ними був укладений договір іпотеки, що суперечить чинному законодавству України, оскільки банк не мав законних підстав для використування іноземної валюти як засобу платежу за цими угодами, тому позивачка просила суд визнати їх недійсними.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання спірного договору іпотеки недійсним відмовлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання спірного кредитного договору недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог про визнання спірного кредитного договору недійсним.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Як правильно встановлено судом, за кредитним договором №ZPJOQK00000001 від 08 червня 2006 року позивачка отримала у відповідача кредит в сумі 15000 доларів США для придбання нерухомості з кінцевим строком повернення до 09 червня 2012 року, при цьому умовами такої кредитної угоди була передбачена сума погашення заборгованості в іноземній валюті, що при її підписанні позивачці було відомо і вона усвідомлювала всі наслідки її укладання.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України до грошових коштів -платіжних засобів, які використовуються на території України, окрім грошової одиниці України - гривні, віднесено також іноземну валюту. Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. А за ч.2 ст.524 ЦК України сторони в договорі мають право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 47 цього Закону надає дозвіл Національний банк України.

Згідно п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 275 від 17 липня 2001 р., за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Дозвіл на право здійснення операцій з валютними цінностями, що діє на даний момент, видано ПАТ КБ "ПриватБанк" за номером 22-3 від 21 вересня 2009 року (до зміни найменування банку - з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ «КБ «ПриватБанк»діяла банківська ліцензія № 22 від 04 грудня 2001 року та дозвіл на право здійснення операцій з валютними цінностями за № 22-2 від 29 липня 2003 року), у додатку до якого до переліку операцій, які має право здійснювати ПАТ КБ «ПриватБанк»включено, зокрема, право залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, що в повній мірі відповідає характеру укладених з позивачкою угод, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта.

За таких обставин, дійшовши правильного висновку про відсутність заявлених в позові правових підстав для визнання спірного договору недійсним, суд обґрунтовано на підставі ст. ст. 192, 203, 1054 ЦК України відмовив в задоволенні позовних вимог.

Доводи ОСОБА_2 у скарзі про невідповідність вимогам закону спірного договору в частині використання банком іноземної валюти як засобу кредитування не спростовують правильність вищезазначених висновків суду та не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи, фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: