Постанова № 27031920, 15.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 5004/643/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Теперик О.В., Гапон С.Й.

від відповідача - Сидун О.С., Мартиник О.В.

від третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Західінкомбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 08.08.12 р. у справі № 5004/643/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк"

до Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- приватний нотаріус Горохівського міського нотаріального округу Волошин Сергій Анатолійович

- відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 08.08.2012 року у справі № 5004/643/12 (суддя Якушева І.О.) позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20.01.2012р., вчинений приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А. і зареєстрований в реєстрі за №88. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" 2682 грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з викладених в апеляційній скарзі підстав. Зокрема зазначає, що ПАТ "Західінкомбанк" для одержання виконавчого напису надав нотаріусу всі необхідні документи передбачені п.1 переліку затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172. Також зазначає, що жоден з чинних, на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, актів не містить вимог щодо надання нотаріусу кредитором документів щодо погодження з боржником суми заборгованості, яка підлягає стягненню у безспірному порядку за виконавчим написом. Стверджує, що 26.08.2011 року позивачем було отримано вимогу банку про усунення порушень від 18.08.2011 року № 2906-11, а факт прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору не оспорюється, що вказує на безспірність вимог. Також в додаткових поясненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що п. 3.2.16 передбачений штраф, а не інший вид забезпечення виконання зобов'язань, тому безпідставним вважає висновок суду, про те що ні кредитним договором, ні додатковими договорами до нього не було погоджено такого виду забезпечення виконання кредитного зобов'язання як стягнення з боржника штрафу в розмірі 30% від простроченої суми.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги.

Щодо клопотання апелянта про призначення судової економічної експертизи та витребування доказів по справі, судова колегія, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши думку повноважних представників сторін дійшла висновку про відмову в його задоволенні.

Представники позивача у відзивах на апеляційну скаргу з доводами апелянта не погоджуються та вважають рішення суду першої інстанції таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням всіх обставин справи, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Зазначають, що виконавчий напис вчинено із порушенням чинного законодавства, сума заборгованості, вказана у виконавчому написі, не відповідає дійсності та не є безспірною.

В судових засіданнях представники позивача підтримали викладені у відзивах заперечення.

Треті особи в судові засідання не з'явились, пояснень з приводу поданої апеляційної скарги не подали. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 13.02.2012 р., у зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 5004/643/12 судді Бригінець Л.М., через участь у судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, визначено колегію суддів у складі, головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Коломис В.В., Огороднік К.М.

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2012 року у справі № 5004/643/12 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2008 року між комерційним банком "Західінкомбанк" ТзОВ, м. Луцьк правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (Свідоцтво про державну реєстрацію від 01.10.2009р., довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25.02.2010р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.11.2011р., Статут, затверджений наказом тимчасового адміністратора №05-ОД-02 від 12.02.2010р., погоджений Національним банком України 02.03.2010р. та зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Грабко А.В. 17.03.2010р. (а.с. 110-135, т.1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький м'ясокомбінат №1", м. Луцьк було укладено кредитний договір №2808/08-616 з додатковими договорами від 11.03.2009р., від 18.05.2009р., від 09.09.2009р., від 26.02.2010р., від 03.03.2010р., від 26.05.2010р., від 28.05.2010р., від 19.11.2010р., від 30.09.2011р. згідно з яким ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" отримав на умовах поворотності та платності (у строк повернення коштів до 10.09.2011р. або в семиденний термін з моменту отримання вимоги кредитора) кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання обладнання, закупки матеріалів і сировини, підтримки оборотів та здійснення господарської діяльності з максимальним лімітом лінії у розмірі 3 500 000 грн. зі сплатою 16 процентів річних за користування кредитними коштами.

Пунктом 2.1. кредитного договору від 28.08.2008р. №2808/08-616 в редакції додаткового договору від 30.09.2011р. сторонами було визначено, що на забезпечення зобов'язань позичальника за цим кредитним договором кредитором прийнято, зокрема, договір іпотеки №972 від 28.05.2010р., укладений між ТзОВ "КБ "Західінкомбанк" і ТзОВ "Доброслав-Луцьк", а також інше майно, основні засоби, обігові кошти позичальника, на які в разі порушення умов договору буде звернено стягнення в порядку, визначеному кредитним договором та чинним законодавством України.

Можливість звернення стягнення кредитором суми заборгованості на заставне майно була передбачена сторонами в пункті 4.1.3 кредитного договору від 28.08.2008р. №2808/08-616.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" за кредитним договором №2808/08-616 від 28.08.2008р. між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" 28.05.2010 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. за реєстровим №972.

За умовами цього договору ТзОВ "Доброслав-Луцьк" як іпотекодавець на забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що виникли із кредитного договору №2808/08-616 та додаткових до нього договорів, надав, а іпотекодержатель - ПАТ "Західінкомбанк" отримав в іпотеку майно, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, а саме: прорабську 4-1 пл.24,1 кв. м., резервуар 25 куб м. для води II-1 25 кв. м., бойлерну 6-1 пл. 47,6 кв. м.; водонапірну Й-1 пл.17, 3кв.м., склад під ножиці 2-1 пл.88,9 кв. м, склад під цемент Ь-1 пл. 34,5 кв. м., склад під хімікати 5-1 пл. 48,7 кв. м, очисні споруди - Л-1 пл. 28,4 кв. м., артезіанську свердловину №3 Р-1 пл. 17,4 кв. м.

Згідно з п.6.2. договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем умов, встановлених цим договором та (або) порушення позичальником будь-якої умови кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

20.01.2012 року приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №88, яким запропоновано звернути стягнення на майно, передане в іпотеку за договором іпотеки від 28.05.2010р.: прорабську 4-1 пл.24,1 кв. м., резервуар 25 куб м. для води II-1 25 кв. м., бойлерну 6-1 пл. 47,6 кв. м.; водонапірну Й-1 пл.17, 3кв.м., склад під ножиці 2-1 пл.88,9 кв. м, склад під цемент Ь-1 пл. 34,5 кв. м., склад під хімікати 5-1 пл. 48,7 кв. м, очисні споруди - Л-1 пл. 28,4 кв. м., артезіанську свердловину №3 Р-1 пл. 17,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, а за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги стягувача -ПАТ "Західінкомбанк" в розмірі 3 524 156,62 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту 2 571 430,98 грн.; заборгованість по сплаті процентів 68 759,36 грн.; пеня за порушення строків повернення процентів 8 973,87 грн.; пеня за порушення строків повернення тіла кредиту 93 080,14 грн.; штраф в розмірі 30%: за невчасне повернення процентів по кредиту 10 482,98 грн.; штраф в розмірі 30%: за невчасне повернення тіла кредиту 771 429,29 грн.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічне положення міститься й у п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій має бути зазначено, зокрема, строк, за який має провадитися стягнення, та інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, безспірність майнових вимог до боржника, є обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису, відповідно до вищенаведених норм. При цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій також передбачено, що у разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Колегія суддів звертає увагу, що виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо) можуть бути належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості.

Доказами, які вказують на безспірність заборгованості, можуть бути ті докази, які підтверджують факт визнання боржником конкретної суми заборгованості (акт звірки, підписаний уповноваженими особами, у якому погоджені суми заборгованості; листи боржника про визнання конкретної суми заборгованості перед кредитором, тощо).

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору.

Судом встановлено, що висновок нотаріуса про безспірність заборгованості у даному випадку та, як наслідок, вчинення спірного виконавчого напису, ґрунтувалися лише на тих документах, які ним було отримано від банку.

Оскільки, розрахунок суми невиконаних зобов'язань за кредитним договором (суми заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами, пені за порушення строків сплати процентів, пені за порушення строків повернення тіла кредиту, штрафу в розмірі 30% за несвоєчасну повернення процентів по кредиту, штрафу в розмірі 30% за невчасне повернення тіла кредиту), які відображені у виконавчому написі, було здійснено банком одноособово без врахування думок, позицій та розрахунків позивача - ТзОВ "Доброслав-Луцьк", то такий розрахунок не може визнаватися належним доказом, який підтверджує факт безспірності суми цієї заборгованості.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Аналогічні приписи містять пункти 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких виконавчий напис вчиняється на оригіналі документу, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.), і має містити, зокрема, строк, за який провадиться стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, яка виникла у зв'язку із невиконанням ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" зобов'язань за кредитним договором та для погашення якої вчинено оспорюваний виконавчий напис, не можна вважати безспірною, оскільки звертаючись до приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу із заявою про вчинення виконавчого напису, ПАТ "Західінкомбанк" до заяви не додавався кредитний договір від 28.08.2008р. №2808/08-616 із додатковими договорами до нього, укладеними 11.03.2009р.,18.05.2009р., 09.09.2009р., 26.02.2010р., 03.03.2010р., 26.05.2010р., 28.05.2010р., 19.11.2010р., 30.09.2011р., що позбавляло можливості приватного нотаріуса перевірити законність та обґрунтованість нарахування банком сум, заявлених до стягнення, зокрема, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, розмір та порядок нарахування яких встановлено саме в кредитному договорі з врахуванням додаткових договорів, а не в договорі іпотеки.

Звертаючись до ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1", його майнових поручителів із вимогою від 18.08.2011р. №2906-11 (а.с. 106-108, т.1) про усунення порушень кредитного договору №2808/08-616 від 28.08.2008р. кредитор - ПАТ "Західінкомбанк" нараховував боржнику 158451,74 грн. штрафу в розмірі 30% за несвоєчасну сплату грошових коштів від простроченої суми боргу по процентах.

Надані приватному нотаріусу заява про вчинення виконавчого напису від 02.12.2011р. №4056-19 (а.с. 84-86, т.1), а також розрахунок заборгованості ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" від 01.12.2011р. №4035-11 (а.с. 92, т.1) за кредитним договором №2808/08-616 від 28.08.2008р. містять в собі вимоги щодо 10482,98 грн. штрафу в розмірі 30% від простроченої суми процентів, а також 771429,29 грн. штрафу в розмірі 30% від простроченої суми кредиту.

Виконавчим написом нотаріуса від 20.01.2012р. поруч з іншими сумами, запропоновано звернути стягнення на заставне майно і на суму 10482,98 грн. штрафу в розмірі 30% від простроченої суми процентів, а також 771429,29 грн. штрафу в розмірі 30% від простроченої суми кредиту.

Пунктом 3.2.7. кредитного договору №2808/08-616 від 28.08.2008р. передбачено, що за порушення строків повернення грошових сум позичальник зобов'язується додатково до встановленої відсоткової ставки сплачувати кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки.

Пунктом 3.2.13. кредитного договору №2808/08-616 від 28.08.2008р. визначено обов'язок позичальника сплачувати кредитору за нецільове використання кредитних коштів штраф у розмірі 30% від суми коштів.

Пунктами 3.2.16., 4.1.4. кредитного договору №2808/08-616 від 28.08.2008р. встановлено, що у разі порушення (невиконання) умов цього договору позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів від простроченої суми.

У відповідності із ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із положеннями статей 546-549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Шляхом укладення додаткового договору від 26.05.2010р. (а.с. 76, т.1) кредитний договір №2808/08-616 від 28.08.2008р. було доповнено пунктом 6.11.2., яким визначено, що при невиконанні зобов'язань позичальника, передбачених п.п. 3.2.3, 3.2.4, 3.2.7, 6.8, 6.9 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції в розмірі 5% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. даного договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні кредитним договором, ні додатковими договорами до нього не було погоджено такого виду забезпечення виконання кредитного зобов'язання як стягнення з боржника штрафу в розмірі 30% від простроченої суми, що, в подальшому, могло б бути підставою для нарахування кредитором позичальнику такого штрафу, а тому у стягувача не було підстав нараховувати, а приватним нотаріусом стягувати за виконавчим написом штраф в розмірі 30 відсотків від простроченої суми.

Окрім цього, як вже було зазначено, згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, такими документами є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктами 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 35 Закону "Про іпотеку" встановлює, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача - ТзОВ "Доброслав-Луцьк" було надіслано вимогу про усунення порушень від 18.08.2011р. №2906-11 (а.с. 106-108, т.1), яка була отримана товариством 26.08.2011р. (поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції -а.с. 109, т.1) щодо необхідності виконання зобов'язань за кредитним договором №2808/08-616 від 28.08.2008р., а також за договором іпотеки від 28.05.2010р.

Заборгованість боржника за кредитним договором згідно вимоги, станом на 01.08.2011р. склала 4 016 136,86 грн., в тому числі 3 320 000 грн. заборгованості по кредиту, 528 179,12 грн. заборгованості по сплаті процентів, 9 506 грн. пені за порушення умов кредитного договору, а також 158 451,74 грн. штрафу в розмірі 30% за невчасну сплату грошових коштів від простроченої суми боргу по процентах.

Колегія суддів звертає увагу, що вимога не містить такого нарахування як штраф в розмірі 30% від простроченої суми кредиту та пеня за порушення строків повернення процентів.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду, що оскільки боржнику надсилалась вимога із розрахунками боргових зобов'язань ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" станом на 18.08.2011р., то саме цю вимогу та додані до неї розрахунки стягувач в силу положень чинного законодавства повинен був пред'являти нотаріусу при здійсненні виконавчого напису.

Однак, як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис, в основу якого було покладено невиконання боржником умов кредитного договору та договору іпотеки, незадоволення останнім письмової вимоги від 18.08.2011р. №2906-11, було вчинено на більшу суму пені, нарахованої за порушення строків повернення тіла кредиту (у адресованій боржнику вимозі банку від 18.08.2011р. розмір такої санкції визначено в сумі 9506 грн., а у адресованій нотаріусу заяві від 02.12.2011р., розрахунку від 01.12.2012р. розмір пені за порушення строків повернення тіла кредиту складає 93080,14 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов вірного висновку що, вимога про сплату боржником 8973,87 грн. пені, нарахованої за порушення строків повернення процентів, а також вимога про сплату боржником 771429,29 грн. штрафу, що складає 30% від суми боргу по основному кредиту, які значаться у виконавчому написі нотаріуса, відповідачем не надсилалась, частково боргові зобов'язання, зазначені у виконавчому написі нотаріуса, не співпадають із борговими зобов'язаннями, зазначеними у письмовій вимозі від 01.08.2011р., виконавчий напис не містить строку, за який провадиться стягнення, то при вчиненні виконавчого напису нотаріусом було порушено положення пунктів 283, 284, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 88 Закону України "Про нотаріат", де передбачено вчинення виконавчого напису нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" №452-19 від 22.08.2012 р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2012 року у справі № 5004/643/12 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.