Постанова № 27031887, 29.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" жовтня 2012 р. Справа № 5004/341/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

на рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2012р.

у справі №5004/341/12 (суддя Черняк Л.О.)

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

про стягнення солідарно 15 562 089,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарщаль Г.В.;

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД - не з'явився;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД - не з'явився;

від органу прокуроратури - Криворучко А.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.09.2012 р. у справі № 5004/341/12 задоволено позов Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД про стягнення солідарно 15 562 089,82 грн. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад -Продакшн" ЛТД в користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку 15 562 089,82 грн. з них: 10 411 703,21 грн. основного боргу, 3 957 279,87 грн. відсотків за кредитом, 65 593,80 грн. комісії за управління, 1 127 512,94 пені. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад -Продакшн" ЛТД судовий збір в сумі 64 380 грн.

При винесенні вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного 27 березня 2009 року кредитного договору № 8609К4 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назву змінено 08.05.2009 року на публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" згідно п. 5 змін до Статуту) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД, як позичальником, згідно п. 3.1. якого банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - кредит або кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим договором.

Окрім того, місцевим судом було враховано те, що 03.03.2011 р. до кредитного договору було укладено додатковий договір № 8609К4-11, яким було внесено зміни щодо розміру процентної ставки, а саме: процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 11,7 % річних. При невиконанні умови, передбаченої в п.5.1.3.7 та 5.1.8, процентна ставка підвищується на 2 п.п.

Водночас, як було встановлено місцевим судом, банком неодноразово продовжувався термін погашення кредиту, про що були укладені додаткові договори до кредитного договору (додаткові договори № 8609К4-8 від 31.03.2010р., № 8609К4-10 від 31.08.2010р., № 8609К4-11 від 03.03.2011р, № 8609К4-12 від 31.03.2011р., № 8609К4-14 від 01.06.2011р..

При вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції було встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, що підтверджується виписками по рахунку позичальника, тоді як відповідач, в порушення умов договору, кредитні кошти у строки, визначені договором, не повернув, проценти в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі, місцевий господарський суд зазначає, що станом на 06.08.2012 року заборгованість позичальника за кредитним договором № 8609К4 від 27 березня 2009 р. становить 15 562 089,82 грн. з них: 10 411 703,21 грн. -прострочений основний борг, 1 070,09 грн. строкові відсотки, 3956209,78 -прострочені відсотки, 65593,80 -прострочена комісія за управління, 822524,55 грн. -пеня за несплату основного боргу, 300297,58 грн. пеня за несплату відсотків, 4690,81 грн. -пеня за несплату комісії за управління.

Разом з тим, місцевим судом було встановлено, що 27.03.2009 року між АТ "Укрексімбанк" як кредитором, ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД, як позичальником, і ТзОВ "Каскад -Продакшн" ЛТД, як поручителем, було укладено договір поруки № 8609Р2, відповідно до п. 3.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Проте, всупереч умовам вказаного договору поруки, поручитель не виконав вимог банку, зазначених у вимозі № 086-05/4332 про погашення заборгованості, де повідомлялося поручителя про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 8609К4 від 27 березня 2009 р. та вимагалось виконати зобов'язання за позичальника, сплативши заборгованість за кредитом, процентами, комісії за управління, пені за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів, несвоєчасну сплату комісії за управління.

Вирішуючи спірні правовідносини, місцевим господарським судом було прийнято до уваги положення ст.ст. 526, 543, 553, 554, 599, 610, 611, 612, 1049, 1054 ЦК України.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, положення діючого законодавства та належним чином підтверджений факт невиконання позичальником взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вимога про солідарне стягнення з ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД і ТзОВ "Каскад - Продакшн" ЛТД 15 562 089,82 грн., з них: 10 411 703,21 грн. - прострочений основний борг, 1 070,09 грн. строкові відсотки, 3956209,78 -прострочені відсотки, 65593,80 -прострочена комісія за управління, 822524,55 грн. -пеня за несплату основного боргу, 300297,58 грн. пеня за несплату відсотків, 4690,81 грн. -пеня за несплату комісії за управління, обгрунтована, у зв'язку з чим заявлена вимога на солідарне стягнення 15 562 089,82 грн. з них: 10 411 703,21 грн. основного боргу, 3 957 279,87 грн. відсотків за кредитом, 65 593,80 грн. комісії за управління, 1 127 512,94 грн. пені підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2012 р. у справі № 5004/341/12 скасувати в частині стягнення пені за несплату комісії за управління кредитом в розмірі 4690,81 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення 4690,81 грн. пені.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду в частині стягнення пені є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Скаржник звертає увагу на те, що з доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що майновий стан ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД протягом останніх років є досить скрутним. Із звіту про фінансові результаті за 2011 рік вбачається, що Товариство закінчило попередній рік з від'ємними показниками в частині отримання прибутків. Така сама ситуація склалася і в цьому році, що відображено у звіті за 1 півріччя роботи підприємства.

Таким чином, скаржник вважає, що висновки суду стосовно стягнення пені з відповідача на користь позивача в заявленому позивачем розмірі є безпідставними.

Отже, враховуючи вказане вище, скаржник стверджує, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені є неправомірним, тому останнє в цій частині слід скасувати.

Від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує наступне.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" при застосуванні статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Позивач звертає увагу на те, що розмір пені не є значним порівняно з основним боргом, відсотками та іншими платежами за кредитом.

Крім того, позивач наголошує на тому, що за клопотанням відповідача неодноразово продовжувався термін погашення кредиту (основного боргу), а також переносились терміни сплати відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, що підтверджується укладеними між позивачем та відповідачем додатковими угодами до Кредитного договору № 8609К4 від 27.03.2009 р. У зв'язку з чим, прострочення виконання зобов'язань у відповідача виникло після закінчення терміну погашення кредиту, а саме з 07.10.2011 р.

Позивач також вказує на те, що апелянтом до скарги додано лише документи щодо майнового стану відповідача, що не є достатніми доказами для зменшення розміру неустойки в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2012 р. у справі № 5004/341/12 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності та дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в поному обсязі.

29 жовтня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") та прокурор заявили, що з доводами апелянта не погоджуються, вважають їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просять суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (Т.2, а.с. 81-84, 92-95), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2009 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назву змінено 08.05.2009 року на публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" згідно п. 5 змін до Статуту, а. с. 83, том 1, надалі - АТ "Укрексімбанк", банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД, як позичальником, було укладено кредитний договір № 8609К4 (далі по тексту - кредитний договір, Т.1, а.с. 34-44).

Згідно п. 3.1. кредитного договору банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - кредит або кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим договором.

Банк відкриває ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД невідновлювану кредитну лінію з лімітом в національній валюті в розмірі 23 865 153,26 грн. (за прогнозним курсом купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку 8,03 грн. за 1 дол. США) терміном на 12 місяців з встановленням процентної ставки на рівні 20% річних для погашення заборгованості за кредитним договором № 8606К26 від 26.12.06 р., укладеного з ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД, у сумі 2 971 999,16 дол. США (основний борг - 2 910 000,0 дол. США, проценти в розмірі 61 999,16 дол. США).

Пунктом 3.2.7. кредитного договору сторони визначили розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим Договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 3.2.8 вказано розмір необхідного забезпечення для покриття Кредиту: право вимоги коштів з депозитних рахунків майнового поручителя ТзОВ "Каскад-Продакшн" та майнові права на виручку по зовнішньоекономічному контракту № 0402-081 від 22.12.2008 р., укладеному з фірмою "Мілк Продактс Трейдинг БВБА" не менше ніж 180 % від суми Основного боргу за Кредитом.

Пунктом 3.3.1 кредитного договору передбачено, що надання кредиту проводиться на підставі наданих позичальником платіжних доручень та/або реєстрів платежів, та/або листів позичальника, та/або отриманих від позичальника засобами програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк" електронних заяв на перерахування кредитних коштів у гривні відповідно до умов укладених контрактів, у тому числі шляхом перерахування кредитних коштів з метою часткового або повного обміну (конвертації) кредитних коштів у долари США з метою подальшого перерахування на погашення заборгованості за кредитним договором № 8606К26 від 26.12.2006р. з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника, відкритому згідно з п. 3.8. цього договору. З метою здійснення прискореного розрахунку за продаж іноземної валюти (перерахування національної валюти за рахунок коштів банку в день подачі заявки про продаж іноземної валюти) кредитні кошти видаються позичальнику на поточний рахунок. При цьому одночасно з поданням заяви про продаж іноземної валюти з поточного рахунку позичальник надає до банку письмове звернення в довільній формі про здійснення прискореного продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 3.4.1. даного договору позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору в строк, зазначений у п.3.2 цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими. погашення кредиту здійснюється протягом останніх трьох місяців дії кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2.5 кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних. У разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.5.1.3.7 цього договору, 22% річних на період, що починається з наступного календарного дня після такого невиконання.

Згідно п. 3.5.1. кредитного договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця ( у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п.3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу кредитом.

Додатковою угодою № 8609К4-1 від 01.04.2009 року до кредитного договору Банк та позичальник внесли зміни до пункту 3.2.1 кредитного договору, виклавши його в наступній редакції: "Ліміт кредитної лінії: 10 411 703,21 грн." (а.с.45).

03.03.2011 р. до кредитного договору укладений додатковий договір № 8609К4-11, яким внесені зміни щодо розміру процентної ставки, а саме: процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 11,7 % річних. При невиконанні умови, передбаченої в п.5.1.3.7 та 5.1.8, процентна ставка підвищується на 2 п.п.

Згідно п. 3.2.6, п.4.1.1 кредитного договору за управління кредитом позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією в сумі 0,035 % від ліміту кредитної лінії. Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування в останній банківський день місяця і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа).

Згідно з пункту 6.2 кредитного договору якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в п.8.3 договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом або його частиною, процентами за користування кредитом, комісіями та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором, на користь банку з рахунків позичальника, зазначених у п.2.1.12, та депозитного рахунку у гривнях та/або в іноземних валютах та купівлю за рахунок цих коштів іноземної валюти або продаж, обмін (конвертацію) цих коштів на міжбанківському валютному ринку України на умовах, зазначених у п. 3.7.6. з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.

Відповідно до п. 7.2 кредитного договору у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1, 3.5.1, статтею 4 цього договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування на рахунок, зазначений в п.3.8 (б). Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.2.7 кредитного договору).

Окрім того, банком неодноразово продовжувався термін погашення кредиту, про що були укладені наступні додаткові договори до кредитного договору.

Так, відповідно до додаткового договору №8609К4-8 від 31.03.2010 р. до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення Кредиту: 25 червня 2010 року з погашенням кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту 30.03.2009 р. - 13 453 450,05 грн., 01.06.2010 р. - 25.06.2010 р. - 10 411 703,21 грн. (Т.1, а.с. 52).

Відповідно до додаткового договору № 8609К4-10 від 31.08.2010 р. до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення Кредиту: 03 вересня 2010 року з погашенням кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту 30.03.2009 р. - 13 453 450,05 грн., 01.06.2010 р. - 03.09.2010 р. - 10 411 703,21 грн. (Т.1, а.с. 54).

Відповідно до додаткового договору № 8609К4-11 від 03.03.2011 р. до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення Кредиту: 31 березня 2011 року з погашенням кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту 30.03.2009 р. - 13 453 450,05 грн., 31.03.2011 р. - 10 411 703,21 грн. (Т.1, а.с. 55).

Відповідно до додаткового договору № 8609К4-12 від 31.03.2011 р. до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення Кредиту: 01 червня 2011 року з погашенням кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту 30.03.2009 р. - 13 453 450,05 грн., 01.06.2011 р.- 10 411 703,21 грн. (Т.1, а.с. 58).

Відповідно до додаткового договору №8609К4-14 від 01.06.2011 р. до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення Кредиту: 07 жовтня 2011 року з погашенням кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту 30.03.2009 р. - 13 453 450,05 грн., 07.10.2011 р.-10 411 703,21 грн. (Т.1, а.с. 60).

Отже, кінцевий термін погашення кредиту 7 жовтня 2011 року.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме виписками по рахунку позичальника № 206270286248 з 27.03.2009 р. по 21.03.2012 р. підтведжкється факт належного виконання Банком свого зобов'язання за кредитним договором в частині надання позичальнику кредиту, тоді як позичальник не виконав належним чином свого зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 10 411 703, 21 грн. (Т.1, а.с. 75; Т.2, а.с. 29, 56).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не було подано жодних доказів, які спростовували б факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 10 411 703, 21 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2009 року між АТ "Укрексімбанк" як кредитором, ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД як позичальником і ТзОВ "Каскад -Продакшн" ЛТД як поручителем було укладено договір поруки № 8609Р2 (надалі -договір поруки), відповідно до п. 3.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання (Т.1, а.с. 63).

Згідно п. 4.1.1. договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконує грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

У статті 1 договору поруки вказано, що основне зобов'язання - це зобов'язання Позичальника, передбачені Кредитною Угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Пунктом 4.4.2. договору поруки встановлено обов'язок поручителя нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов'язання.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В порядку, встановленому умовами договору, 15.12.2011 року на адресу ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД було надіслано письмову вимогу №086-05/4301 про погашення заборгованості за кредитним договором № 8609К4 від 27 березня 2009 р. (а.с. 81), яку було отримано відповідачем 24.12.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, позичальник вимог банку не виконав.

Разом з тим, на адресу ТзОВ "Каскад -Продакшн" ЛТД було надіслано письмову вимогу № 086-05/4332 від 28.12.2011 р. про погашення заборгованості, де повідомлялося поручителя про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 8609К4 від 27 березня 2009р. та вимагалось виконати зобов'язання за позичальника, сплативши заборгованість за кредитом, процентами, комісії за управління, пені за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів, несвоєчасну сплату комісії за управління (Т.1, а.с.82).

Зазначена вимога була отримана ТзОВ "Каскад - Продакшн" ЛТД 06.01.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, поручитель вимог банку не виконав.

Отже, враховуючи встановлений факт заборгованості відповідачів перед позивачем у розмірі 10 411 703, 21 грн. та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження останнього, з урахуванням наведених вище положень діючого законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 10 411 703, 21 грн.

З приводу позовних вимог в частині солідарного стягнення з ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД і ТзОВ "Каскад - Продакшн" ЛТД 1 070,09 грн. - строкових відсотків, 3 956 209,78 -прострочених відсотків, 65 593,80 -простроченої комісії за управління, 822524,55 грн. -пені за несплату основного боргу, 300297,58 грн. - пені за несплату відсотків, 4690,81 грн. -пені за несплату комісії за управління, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 ГК України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що у п.п. 3.2.5., 3.5, 3.2.6., 4.1.1., 7.2 сторони погодили умови, за яких нараховуються проценти за користування кредитом, комісія за управління кредитною лінією та умови стягнення пені.

Згідно п. 3.1. договору поруки № 8609Р2 поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне повне виконання Позичальником Основного зобов'язання.

З урахуванням наведених вище положень діючого законодавства та умов договору, позивачем нараховано відповідачам до сплати 1 070,09 грн. строкових відсотків, 3956209,78 грн. - прострочених відсотків, 65593,80 грн. - простроченої комісії за управління, 822524,55 грн. - пені за несплату основного боргу, 300297,58 грн. пені за несплату відсотків, 4690,81 грн. - пені за несплату комісії за управління, а тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про те, чи наявні визначені законом підстави для задоволення вимог скаржника з приводу відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4 690, 81 грн. пені, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Виходячи зі змісту положень ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, вказаними нормами права встановлено право суду, а не обов'язок зменшувати розмір штрафних сакцій. При цьому суду слід враховувати конкретні обставини справи, за наявності яких суд може зменшити розмір санкцій, які підлягають до стягнення із боржника.

У п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008 р. суд роз'яснив, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В той же час, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення наявності обставин для зменшення штрафних санкцій та вийнятковості цих обставин.

Проте відповідачі таких вийняткових обставин судам першої та апеляційної інстанцій не навели, в судові засідання представники відповідача жодного разу не з'явилися, достатніх підстав вважати нарахований позивачем розмір пені великим порівняно зі збитками останнього, не зазначили.

Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, за наявності яких суд першої інстанції повинен був зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідачів.

Таким чином, судова колегія вважає, що вимога позивача стосовно стягнення пені у вказаному вище розмірі є цілком обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи, наведеним вище та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення пені в порядку ст. 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2012 р. у справі № 5004/341/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2012 р. у справі № 5004/341/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД - без задоволення.

2. Справу № 5004/341/12 надіслати господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.