Рішення № 27031866, 24.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4213/12 вх. № 4213/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Задорожної І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю

позивача Павліша П.В. (дов. б/н від 02.08.2012р.).

відповідача Мазняк О.Я. (дов. № 25/01-112 від 25.01.2012р.).

3-ї особи - Коновалова А.Ю. (дов. № 4 від 17.08.2012р.).

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва-Ананда", с. Новокиївка,Херсонська область

до Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Агрофірма "Земледар" м. Харків

про розірвання договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вішва-Ананда" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", в якому просить суд розірвати договір поставки № 0103ВА від 01.03.2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вішва - Ананда", зареєстроване за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, с. Новокиївка, вул. Леніна, 48 та Українсько - американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", зареєстроване за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, 1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов договору № 0103А від 01.03.2012 року поставки ріпаку продовольчого, врожаю 2012 року в кількості 1345,0 т., укладеного між позивачем та відповідачем, в зв'язку з односторонньою відмовою Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" від договору поставки, у зв'язку з чим, як вважає позивач, достроково припинивши зобов'язання в односторонньому порядку, відповідач фактично позбавив його можливості виконати умови зазначеного договору ще до початку терміну його виконання.

Ухвалою господарського суду порушено провадження у справі №5023/4213/12, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агрофірма "Земледар" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код 35071227). Розгляд справи призначено на 08.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 08.10.2012 року з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень, розгляд справи відкладено до 24.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 24.10.2012р. надав документи для долучення до матеріалів, зокрема, висновок про проведення лінгвістичного аналізу договорів застави між сторонами по даній справі, відповідно до висновку якого п.п 3.1.4, п. 3.1. договору застави від 02.03.2012 року розділу три договору не містить умов щодо права заставодержателя за умови настання випадку загибелі, втрати чи пошкодження майна і невиконанні при цьому заставодавцем умов щодо заміни предмету застави іншим майном, звернути стягнення на майно та реалізувати його та/або вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов*язань, що випливають із договору поставки.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх. № 15851 від 05.10.2012р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог повністю, оскільки, як вважає відповідач, спірний договір поставки №0103ВА на час звернення позивача з даним позовом до суду вже є розірваним, внаслідок односторонньої відмови відповідача від зазначеного договору, в зв'язку з тим, що товар за спірним договором у визначений договором строк позивачем поставлений не був та прострочення поставки товару мало місце понад 5 календарних днів з моменту закінчення строку поставки, тому відповідач направив позивачу письмове повідомлення №384 від 11.06.2012 року про відмову в односторонньому порядку від договору поставки у повному обсязі та вимогою на підставі п.6.7.договору поставки від 01.03.2012 повернути на користь відповідача вартості оплаченого, але непоставленого товару на суму 4 411 600,0 грн., а також сплатити штраф у розмірі 30% від вартості не поставленого товару.

Таким чином, як вказує відповідач, позивачем не доведено факт порушення відповідачем умов договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 року, оскільки УАСП ТОВ "КАІС" повністю виконані зобов'язання за вказаним договором, про що свідчить, зокрема, рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року у справі № 5023/3486/12 про стягнення з ТОВ "Вішва Ананда" заборгованості перед УАСП ТОВ «КАІС» за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012 року в розмірі 5 735 080,00 грн..

Представник 3-ї особи - ПП "Агрофірма "Земледар", в судовому засіданні 24.10.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх. № 15850 від 05.10.2012р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на укладення договору відступлення права вимоги №22/06/12-1, відповідно до якого відповідач (первісний кредитор) відступив, а третя особа Приватне підприємство "Агрофірма "Земледар "(Новий кредитор) набуло права вимоги з ТОВ "Вішва Ананда" заборгованості у розмірі 6790420,0 грн., в тому числі на підставі договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 року. 25.06.2012 року відповідачем на адресу позивача було направлено письмове повідомлення №409 від 22.06.2012 року про відступлення права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги №22/06/12-1 від 22.06.2012 року укладеним між УАСП ТОВ "КАІС" та ТОВ "Агрофірма "Земледар".

Крім того, представник третьої особи зазначає, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду, спірний договір поставки від 01.03.2012 року №0103ВА вже був розірваним, в зв'язку з відмовою УАСП ТОВ "КАІС" від вказаного договору в односторонньому порядку.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.03.2012 року між Українсько-американським Спільним підприємством "КАІС" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" (Постачальник) укладено договір поставки №0103ВА.

Відповідно до умов зазначеного договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору, а саме, ріпак продовольчий врожаю 2012 року (надалі - товар) у кількості 1345,0 т +/-5% у строк до 01.08.2012р.

Згідно п. 4.1. договору поставки №0103ВА від 01.03.2012р., ціна однієї тони товару за договором визначається як середньоринкова ціна на ріпак продовольчий у попередньому сільськогосподарському сезоні, що складає 4000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за одну тону, з дисконтом 18%.

Відповідно до п. 5.1. договору поставки №0103ВА від 01.03.2012р., сторонами був визначений наступний порядок оплати товару: попередня оплата у розмірі 4411600,00 грн. (чотири мільйони чотириста одинадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту укладення договору застави згідно п. 6.1. договору.

Згідно з п. 6.1. договору поставки №0103ВА від 01.03.2012р., на забезпечення виконання зобов'язань перед покупцем (відповідачем), що випливають з цього договору, позивач передає відповідачу в заставу майбутній врожай ріпаку 2012 року, який буде зібрано в середній кількості 15,0 центнерів з гектару із земель площею 1344,32 га, що розташовані на території Строганівської сільської ради та Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та орендуються позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (Заставодавець) та відповідачем (Застоводержатель) 02.03.2012 р. було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішнім Є.В. та зареєстрований у реєстрі за №321.

Згідно з п.1.1. договору застави від 02.03.2012 р. №321 даний договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 р.

Відповідно до п.1.2. договору застави, в забезпечення виконання зобов*язань вказаних у п.п 1.1 цього договору, позивач передав відповідачу у заставу належне йому майно: майбутній врожай 2012 року посівів ріпаку, із земель площею 1344,32 га, що розташовані в межах території Строганівської сільської ради та Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та орендуються постачальником (позивачем).

Згідно з платіжними дорученнями № 392 від 03.03.2012 року та № 399 від 03.03.2012 року на виконання вимог договору поставки відповідач УАСП ТОВ «КАІС» перерахував на користь позивача ТОВ "Вішва Ананда" попередню оплату за товар у розмірі 4 411 600,00 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Вішва Ананда" (позивач) листом №172 від 23.04.2012 р. повідомив УАСП ТОВ "КАІС" про загибель переданих у заставу посівів ріпаку, внаслідок несприятливих погодних умов та зобов'язався протягом 30 днів надати заміну застави.

Згідно з Актом обстеження сільськогосподарських культур складеного членами комісії ТОВ "Вішва Ананда" від 25.04.2012 р. до договору застави від 02.03.2012р. за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012р., зазначені посіви ріпаку, належні позивачу, що передані у заставу, загинули. Відповідно до актів на списання посівів озимого ріпаку від 10.04.2012р., затверджених начальником управління агропромислового розвитку Чаплинської райдержадміністрації, вищезазначені посіви озимого ріпаку списано.

Відповідно до п. 4.1.2. договору застави, у випадку загибелі, втрати або пошкодження майна з будь-якої причини заставодавець зобов'язаний протягом 48 годин з моменту настання цього випадку письмово повідомити про це заставодержателя і протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити майно іншим, належним заставодавцю на праві власності майном. Заміна майна у цьому випадку відбувається за письмовою згодою заставодержателя.

У встановлений договором застави строк ТОВ "Вішва Ананда" (Позивач) заміну загиблого заставленого майна іншим, належним йому на праві власності майном, не здійснив.

26.04.2012 р. УАСП ТОВ "КАІС" звернулася до ТОВ "Вішва Ананда" з письмовою вимогою (вих. №296) здійснити заміну предмету застави іншим належним позивачеві на праві власності майном, яка була залишена ТОВ " Вішва Ананда" без розгляду та задоволення.

Згідно з п.3.1.4. договору застави від 02.03.2012р. №321, за умови загибелі, втрати чи пошкодження майна і невиконанні при цьому заставодавцем умов щодо заміни предмету застави іншим майном заставодержатель має право вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із договору поставки.

25.05.2012 року УАСП ТОВ "КАІС" на адресу ТОВ "Вішва Ананда" було направлено письмову вимогу вих. №354 від 24.05.2012р. про дострокове виконання зобов'язань за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012р.

У встановлений строк (до 01.06.2012 р.) ТОВ "Вішва Ананда" свої зобов*язання за договором не виконав, дострокову поставку товару за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012р. не здійснив, у зв'язку чим порушив свої зобов'язання за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012р.

Згідно з п. 6.7. договору поставки №0103ВА від 01.03.2012р., у випадку прострочення поставки постачальником всієї кількості або частини товару за цим договором понад п'ять календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору у повному обсязі або частково - відносно непоставленої частини товару. При цьому постачальник зобов'язується повернути покупцеві суму попередньої оплати, сплаченої за непоставлений Товар, і сплатити штраф у розмірі 30% від суми попередньої оплати, сплаченої за непоставлений товар, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту односторонньої відмови покупця від цього договору. Моментом односторонньої відмови покупця від цього договору сторони встановили дату поштового відправлення повідомлення про таку відмову від цього договору на адресу постачальника, зазначену у цьому договорі.

У зв'язку із тим, що товар за договором поставки від 01.03.2012 року №0103ВА позивачем не був поставлений, відповідачем 11.06.2012р. на адресу позивача було направлено повідомлення (вих. №384) про відмову в односторонньому порядку від договору поставки №0103ВА від 01.03.2012р. у повному обсязі та вимогою повернути на користь відповідача вартість оплаченого, але не поставленого товару, що складає 4411600,00грн., а також сплатити штраф у розмірі 30% від вартості не поставленого Товару, що складає 1323480,00грн., а всього 5735080,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту відправлення зазначеного повідомлення, тобто строком до 15.06.2012р. включно.

Позивач УАСП ТОВ "КАІС" , звертаючись до господарського суду з даним позовом, посилається на порушення відповідачем істотних умов договору № 0103А від 01.03.2012 року поставки ріпаку продовольчого, врожаю 2012 року в кількості 1345,0 т., укладеного між позивачем та відповідачем, в зв'язку з односторонньою відмовою Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" від договору поставки, та як наслідок, як вважає позивач, достроково припинивши зобов'язання в односторонньому порядку, відповідач фактично позбавив його можливості виконати умови зазначеного договору ще до початку терміну його виконання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

За правовою природою Договір, укладений між сторонами є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 712 ЦК України врегульовані відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 604 ЦК України, зобов*язання припиняються за домовленістю сторін.

Стосовно зобов*язань, які виникають із договору, в ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В статті 615 ЦК України йдеться про односторонню відмову від зобов*язання як про наслідок (оперативну санкцію) у разі порушення зобов*язання другою стороною (п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України), при цьому, останні не відновлюють початкового майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання можливим порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцію, мають застережливий характер і можуть застосовуватись в оперативному порядку односторонньо управомоченою стороною без звернення до юрисдикційного органу.

Така одностороння відмова від зобов*язання допускається (частково або в повному обсязі), якщо це встановлено законом або договором.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов*язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов*язання або воно припиняється (ч. 3 ст. 615 ЦК України).

Господарський суд зазначає, що норми, закріплені у ст.. 615 ЦК України мають загальний характер в інституті зобов*язального права, а правило ч. 3 ст. 651 ЦК України є спеціальною нормою, що поширюється лише на договірні зобов*язання. Із змісту останньої випливає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В даному випадку, як на підставу для розірвання договору, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 0103А від 01.03.2012 року поставки ріпаку продовольчого, врожаю 2012 року в кількості 1345,0 т., укладеного між позивачем та відповідачем, в зв'язку з односторонньою відмовою Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" від договору поставки № 0103А від 01.03.2012 року.

Як вже було встановлено судом вище, враховуючи, що на виконання умов договору застави позивачем загиблий предмет застави не був замінений на належний, відповідач відповідно до п. 3.1.4 відповідного договору застави на адресу позивача направив письмову вимогу про дострокове виконання зобов*язань за договором поставки № 0103ВА від 01.03.2012 року та у зв'язку із тим, що товар за договором поставки від 01.03.2012 року №0103ВА позивачем не був поставлений достроково та прострочення поставки товару мало місце понад п*ять календарних днів з моменту закінчення строку поставки, в зв*язку з чим, відповідно до умов п.6.7.договору поставки відповідач 12.06.2012 року направив на адресу позивача лист №384 від 11.06.2012 року з письмовим повідомленням про відмову в односторонньому порядку від договору поставки від 01.03.2012 року №0103ВА у повному обсязі та з вимогою повернути на користь відповідача вартість оплаченого але не поставленого товару, згідно з вимогами п.6.7. договору поставки, що складала 4411600,0грн., а також сплатити штраф у розмірі 30% від вартості не поставленого товару в сумі 1323480,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту відправлення цього повідомлення шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства відповідача до 15.06.2012 року включно.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та відповідні норми діючого законодавства України, умови договору поставки та застави, дослідивши в сукупності надані сторонами докази по справі, господарський суд констатує, що відмовляючись в односторонньому порядку від договору поставки №-0103ВА від 01.03.2012 року, відповідач скористався своїм правом встановленим у договорі та діяв у повній відповідності із нормами чинного законодавства та умов укладених між сторонами спірного договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 року та договору застави №321 від 02.03.20122 року, тобто, суд констатує, що на час звернення позивача з даним позовом до суду про розірвання спірного договору поставки - договір поставки №0103ВА від 01.03.2012 року є розірваним, а правовідносини, що виникли з даного договору поставки - припиненими.

Щодо посилання позивача, стосовно того, що пункти 3.1.4, 3.1. договору застави від 02.03.2012 року розділу три договору не містять умов щодо права заставодержателя вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із договору поставки, судом не приймаються до уваги, оскільки, господарський суд після системного аналізу умов відповідного договору, слова «вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із договору поставки» кваліфікує як такі, що стосуються будь - якого або всіх випадків, перелічених у даному підпункті та в зв*язку з чим, вважає, що відповідачем було вірно застосовано п.п 3.1.4. договору, на підставі якого у зв'язку із загибеллю посіву ріпаку озимого, переданого в заставу відповідно до договору застави №321 від 02.03.2012 року і не виконання при цьому позивачем (застоводавцем) умов щодо заміни предмету застави іншим майном, відповідачем 25.05.2012 року направлено на адресу позивача письмову вимогу №354 від 24.05.2012 року про дострокове виконання зобов'язань за договором поставки №0103ВА від 01.03.2012 року. Наданий позивачем висновок про проведення лінгвістичного аналізу договорів застави між сторонами по даній справі, господарський суд не може прийняти його до уваги як належний доказ в розумінні ст. 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено порушення відповідачем істотних умов договору поставки №0103ВА від 01.03.2012 року, прав чи законних інтересів позивача та враховуючи, що на час звернення ТОВ «Вішва Ананда» з позовом до суду про розірвання договору поставки - договір поставки №0103ВА від 01.03.2012 року є розірваним, нормами діючого цивільного та господарського законодавства не передбачено підстав щодо розірвання договору, правовідносини (зобов*язання) за яким є припиненими, в зв'язку з чим, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на помилковому трактуванні норм чинного законодавства та недоведені суду документально.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та відповідно до якої судовий збір у даній справі покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Повне рішення складено 26.10.2012 р.

Суддя Задорожна І.М.