Рішення № 27031592, 25.10.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 р. Справа № 5024/1353/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Ніка Пласт", м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Львів

про стягнення 56385 грн. 36 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Ільїн А.Н. дов. № 2/10 від 22.10.2012 р.

від відповідача: юрисконсульт Бондарчук А.О. дов. № 56 від 24.10.2012 р.

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Ніка Пласт" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) суму боргу у розмірі 37333 грн. та пеню - 19052 грн. 36 коп.

Від представника позивача у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про зменшення позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 37333 грн. Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що підставою позовних вимог позивачем визначено договір № 47 від 18.04.2012 р., доказами виконання договору наведені видаткові накладні № 731 від 24.04.2012 р. та № 854 від 10.05.2012 р., але дані накладні не містять посилань на вищезазначений договір, а тому свідчать лише про те, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на відповідну суму. Також відповідач зазначає, що вимоги про сплату позивачем не пред'явлено, а також не доведено настання строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідачем подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де зазначено, що після прийняття господарським судом справи до свого провадження з додержанням правил підсудності змінено місцезнаходження юридичної особи відповідача з м. Херсон, вул. Ілліча 86/88 на м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93, в зв'язку з чим у відповідності до ч.3 ст. 17 ГПК України справа розглядається по суті господарським судом Херсонської області.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем 18.04.2012 р. було укладено договір купівлі-продажу № 47 за умовами якого (п.1.1) продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує на умовах договору товар по номенклатурі, кількості та ціні у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.2 покупець проводить оплату протягом 45 календарних днів.

На підставі договору № 47 від 18.04.2012 р. відповідач придбав у позивача товар по накладним № РН-0000731 від 24.04.2012 р. на суму 14406 грн. та № РН-0000854 від 10.05.2012 р. на суму 42927 грн.

Відповідачем перераховано позивачу 20000 грн. в рахунок оплати за товар, що підтверджено банківською випискою № БВ-0000245 від 03.08.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати прийнятого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 37333 грн.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

Не приймаються судом до уваги посилання відповідача викладені у відзиві на те, що товар був придбаний не на підставі договору № 47 від 18.04.2012 р., а на підставі накладних, які не містять посилання на договір, а свідчать лише про факт передачі товару на відповідну суму. Відповідач зазначає, що позивач передчасно звернувся з позовом до суду, оскільки ним не було направлено вимогу щодо оплати та не доведено настання строку виконання грошового зобов'язання.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що його обов'язок оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Вищезазначена позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України № 5002-8/481-2011 від 28.02.2012 р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 43 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору перерахованого платіжним дорученням № 1500 від 05.09.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93, код 36687532) на користь приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Ніка Пласт" (м. Одеса, вул. Дальницька, 25, код 24777928) 37333 грн. основного боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути приватному підприємству виробничо-комерційна фірма "Ніка Пласт" (м. Одеса, вул. Дальницька, 25, код 24777928) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) -43 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору перерахованого платіжним дорученням № 1500 від 05.09.2012 року. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 5024/1353/2012.

4. Наказ видати.

Повне рішення складено 30.10.2012 р.

Суддя В.П.Ярошенко