Рішення № 27031328, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11554-2012 18.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроСфера Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

Про стягнення 45 240,56 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Семенченко М.Є. (дов. вих. №9 від 07.02.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроСфера Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 45240, 56 грн., з яких 41400, 00 грн. основної заборгованості за Договором поставки №29/12/10 від 29.12.2010р., 3146, 40 грн. пені, 694, 16 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №29/12/10 від 29.12.2010р. в частині оплати за поставлений позивачем товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 611, 612, 615, 692 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11554-2012, розгляд справи призначено на 18.10.2012 року.

16.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

17.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем направлено телеграму, в якій просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення участі представника, через його перебування у службовому відрядженні.

В судове засідання 18.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.08.2012 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача надано усні пояснення та заперечення проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права на направлення іншого представника в судове засідання, ухвала про порушення провадження у справі була завчасно отримана відповідачем 04.09.2012р., а доказів на доведення твердження про неможливість заміни представника відповідачем не надано.

Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АгроСфера Україна" (далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки №29/12/10 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), на умовах даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, сировину для харчової промисловості (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Згідно п. 2.1. Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються Сторонами згідно до Видаткових накладних в межах строку дії даного Договору.

Кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок Покупця, які Покупець передає Постачальнику за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет тощо (п. 2.2. Договору).

Загальна кількість продукції, що поставляється за цим Договором, визначається я. підсумок всіх фактично переданих Постачальником Покупцеві партій продукції (п. 2.3. Договору).

Розділом 3 Договору передбачено умови передачі та порядок поставки, зокрема, строк поставки, умови та місце поставки погоджується Сторонами під час передачі заявок Покупцем (п. 3.1.); продукція вважається переданою Покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання Покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту Покупець набуває право власності на продукцію.

Розділом 4 Договору Сторони передбачили ціну, суму договору, порядок строки розрахунків, зокрема, загальна вартість продукції за цим Договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за цим Договором (п. 4.1.); розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Покупець здійснює з Постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 12-ти календарних днів після набуття Покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку Покупця (п. 4.3.).

У відповідності до п. 10.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2011р. Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів закінчення строку дії Договору не заявить про намір не подовжувати його, то строк дії цього Договору буде автоматично подовжено на 1 (один) календарний рік. Кількість подовження строків дії Договору не обмежена (п. 10.2. Договору).

У відповідності до Додаткової угоди №1 до Договору, Сторони прийшли до згоди пролонгувати дію Договору №29/12/10 від 29.12.2010р. до 31.12.2012р. (п. 1).

Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору, 12.01.2012р. ним було поставлено Відповідачу товар на суму 41400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 12.01.2012р. на суму 41400,00 грн.

За твердженням Позивача, Відповідачем коштів за поставлений товар, станом на момент подання заяви та розгляду справи не оплачено, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 41400,00 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 694,16 грн. трьох відсотків річних, 3146,40 пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроСфера Україна" підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №29/12/10 від 29.12.2010р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 41400,00 грн., згідно видаткової накладної №РН-0000005 від 12.01.2012р., яка скріплена підписами та печатками сторін, додана у копії Позивачем до матеріалів справи, оригінал надано для огляду в судовому засіданні.

Факт отримання товару уповноваженою особою Відповідача також підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності №8 від 12.01.2012 року, виданої Відповідачем уповноваженій особі на отримання від Позивача цінностей.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4.3 договору, відповідач мав провести розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції з Позивачем у безготівковій формі в гривнях протягом 12-ти календарних днів після набуття Покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку Покупця.

Однак, відповідач свого обов'язку по оплаті поставленого товару у передбачені договором строки не виконав.

Позивачем на підтвердження наявності у Відповідача заборгованості по оплаті продукції до матеріалів справи також додано належним чином засвідчену копію Акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.05.2012р., підписану представниками та скріплену печатками сторін, у відповідності до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 41400,00 грн.

19.07.2012 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. №28 від 19.07.2012 року, у якій вимагав оплати коштів у розмірі 41400,00 грн. (направлення претензії підтверджується доданими до матеріалів справи копіями поштового чеку №1961 від 19.07.2012р. та опису вкладення у цінний лист б/н від 19.07.2012р.).

За твердженням Позивача зазначена вище претензія залишена Відповідачем без відповіді, кошти у сумі 41400, 00 грн. не сплачено.

Всупереч умовам Договору та наведеним вище нормам права, Відповідач оплату за поставлений товару у розмірі 41400,00 грн. в обумовлені договором строки не здійснив, доказів на підтвердження протилежного Відповідач суду не надав.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 41400,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару є таким, що настав у відповідності до п. 4.2. Договору з 24.01.2012р., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 41400,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 3146,40 грн. пені на підставі п. 9.6. Договору за період з 25.01.2012р. по 25.07.2012р. (183 дні).

У відповідності до п. 9.6. Договору, за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості, з огляду на умови п. 9.6. Договору, а також наведені норми закону, здійснивши перевірку розрахунку Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 694, 16 грн. трьох відсотків річних, суд приходить до висновку про те, що вони також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % у розмірі 694, 16 грн. підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача, перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроСфера Україна" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, буд. 3/2, літ. А; код ЄДРПОУ 34047146; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера Україна»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, офіс 174; код ЄДРПОУ 32709007) 41400 (сорок одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 40 коп. пені, 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 16 коп. трьох відсотків річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко