Рішення № 27031245, 24.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-21/12735-2012 24.10.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", м. Київ доФізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Дмитровича, м. Київпростягнення 8 560,08 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Ситюк С.І.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.»(надалі -ТОВ «Л.К.О.») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Дмитровича (надалі -ФОП Шевченка В.Д.) 8 560,08 грн. боргу за поставлений товар.

Ухвалою від 19.09.2012 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Шевченко Е.О. порушено провадження у справі № 5011-21/12735-2012, а ухвалою від 03.10.2012 р. справу прийнято до провадження господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В.

Ухвалою від 10.10.2012р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 19.09.2012 р., розгляд справи відкладено до 24.10.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 19.09.2012р., про прийняття до провадження від 03.10.2012р., про відкладення розгляду справи від 10.10.2012р., які відправлені відповідачу на адресу направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві: 03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, буд. 45, кв. 9.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-21/12735-2012.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011р. між ТОВ «Л.К.О.»(постачальник, позивач) та ФОП Шевченко В.Д. (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 204, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язався своєчасно приймати зазначену продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо).

Під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ВАТ «Охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ЗАТ «Бердшадський пиво комбінат»та ВАТ «Севаcтопольський пиво безалкогольний завод». Продукція, що поставляється, повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості (п. 2 договору).

Пунктом 3 розділу І договору сторони погодили, що продукція доставляється централізовано транспортом постачальника, або за бажанням покупця, шляхом само вивозу зі складу постачальника. Місце поставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна (далі по тексту -«накладна»). Після підписання сторонами, накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядаються.

Відповідно до п. 4 розділу І договору у випадку наявності передоплати на відвантаження продукції, постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту надходження замовлення від покупця. За домовленістю сторін, строк доставки продукції може бути змінений в кожному окремому випадку поставки продукції.

Згідно п. 5 розділу І договору при централізовані доставці продукції покупець (або довірена особа покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її поставку, ставить круглу печатку або штамп на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише в ній назву організації (право підпису накладних з боку покупця мають тільки особи, зазначені у додатку, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1). У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому покупець несе всі можливі ризики, пов`язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." товару, у зв'язку з чим у Фізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Дмитровича виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 560,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує товар протягом кожні 7 календарних днів всю отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Видатковими накладними № ВН-24616 від 29.06.2011р. на суму 4 052,54 грн. та № 24986 від 30.06.2011р. на суму 4 507,67 грн., (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 8 560,21 грн. Поряд з цим судом встановлено, що зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило.

Разом з тим, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату в сумі 8 560,08 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 3 розділу ІІІ договору сторони погодили, що відповідач (покупець) зобов`язаний оплачувати товар у термін 7 календарних днів.

Отже по видатковій накладній № ВН-24616 від 29.06.2011р. на суму -4 052,54 грн. строк оплати настав 06.07.2011р.; № ВН- 30.06.2011р. на суму -4 507,67 грн. строк оплати настав 07.07.2011р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи відповідач, в порушення умов договору, не виконав свого обов'язку покупця, плату за отриманий товар повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 8 560,08 грн., заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 204 від 24.02.2011 р., або наявності об'єктивних причин неможливості його виконання не надав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 204 від 24.02.2011р. вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8 560,08 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Дмитровича (03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 45, кв. 9, ідентифікаційний код 2637422854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35; ідентифікаційний код 37317990) основний борг у розмірі 8 560 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 08 коп., судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -29.10.2012

Суддя В.В. Князьков