Рішення № 27031050, 22.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1978/2012

за позовом Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів"

про стягнення 30204,75 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю учасників процесу

від прокуратури: Ставська І.С. за посвідченням від 03.10.2012р.

від позивача: Онищенко Ю.В. за довіреністю від 24.02.2012

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" збитків в сумі 30 204,75 грн., що заподіяні відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок спеціального водокористування без відповідного дозволу.

У письмових поясненнях за вх.№23061/2012 від 25.07.2012р. позивач просить суд стягнути з відповідача 30204,75 грн. шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок спеціального водокористування без відповідного дозволу, з посиланням при цьому те, що виявлення факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема п.9 ст.44 Водного кодексу України підтверджується актом перевірки, а також на те, що відповідно до вимог п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення правил спеціального водокористування тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

У відзиві на позов за вх.№23062/2012 від 25.07.2012р. відповідач просить суд відмовити заступнику Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що відповідач, як землекористувач здійснює видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб і продуктивність водозабору підземних вод становить близько 200 куб.м. на місяць, а відповідно до ст. 23 Кодексу України „Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

У запереченнях на відзив за вх.№24696/2012 від 08.08.2012р. заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області посилається на недоцільність застосування відповідачем положень ст.23 Кодексу України „Про надра", оскільки відповідачем здійснюється спеціальне водокористування, яке відповідно до ст.2 Водного кодексу України регулюються цим Кодексом. Окрім того, ст.23 Кодексу України „Про надра" звільняє землекористувачів від обов'язку отримання дозволу на користування надрами, а не від обов'язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.

У запереченнях на відзив за вх.№24698/2012 від 08.08.2012р. позивач посилається на те, що проведеною перевіркою встановлено відсутність дозволу на спеціальне водокористування і розрахунок збитків здійснений позивачем саме за самовільне водокористування у зв'язку з відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, а не у зв'язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Ухвалою від 08.08.2012р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 19.09.2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

Розпорядженням голови суду від 17.09.2012р. справу передано на розгляд судді Зайцеву Ю.О. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному. На підставі розпорядження голови суду від 24.09.2012р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу, в якій розгляд справи призначено на 22.10.2012р.

Вказана ухвала одержана відповідачем 01.10.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповідач у судове засідання 22.10.2012р. не з'явився і про причини свого нез'явлення суд не повідомив. Представники прокуратури і позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, господарський суд встановив:

06.04.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, в ході якої встановлено, що на території підприємства працює шахтний колодязь, на який керівництвом було надано: акт на опломбування з'єднань водомірного вузла №5280 від 10.11.2011р.; акт пломбування №5281 від 10.11.2011р.; аналіз води №493 від 21.06.2011р., дозвіл на спеціальне водокористування від 14.05.2007р. з терміном дії до 31.03.2010р та дозвіл на спеціальне водокористування від 20.03.2012р. з терміном дії до 26.07.2014р.; що підприємством у період з 31.01.2010р. по 20.03.2012р. здійснювало самовільний забір води при відсутності дозволу на спецводовикористання; що згідно наданого керівництвом звіту про водоспоживання кількість самовільно забраної води склала 575 куб.м.; що підприємством було надано довідку щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №2268 від 07.07.2011р. та довідку про ремонтні роботи шахтного колодязю; що журнал первинного обліку води не заповнюється.

Про встановлені обставини Державною екологічною інспекцією в Одеській області складений акт перевірки від 06.04.2012р., згідно з яким перевірку проведено із залученням помічника прокурора Одеської міжрайонної прокуратури у присутності керівника відповідача.

Тією ж датою 06.04.2012р. акт перевірки одержаний керівником відповідача, про що свідчить наявність підпису останнього на акті. Також 06.04.2012р. керівником відповідача одержаний припис Державної екологічної інспекції в Одеській області від 06.04.2012р. з пропозицією вести журнал первинного обліку води за формою 2 ТП водгосп у термін виконання до 10.06.2012р.

Окрім того, 06.04.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складений протокол про адміністративне правопорушення №000461 щодо керівника відповідача та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000461.

Згідно з Переліком підприємств-водокористувачів Малиновського та Київського районів м. Одеси, які повинні мати дозволи на спеціальне водокористування станом на 03.02.2012р., який наданий супровідним листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області від 02.02.2012р. №813/05-07 на вимогу Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора, відповідач входить до переліку Малиновського та Київського районів м. Одеси, які повинні мати дозволи на спеціальне водокористування.

23.04.2012р. Одеською міжрайонною природоохоронною прокуратурою Одеської області внесено подання з вимогою до відповідача невідкладно розглянути подання та вжити вичерпних заходів для усунення виявлених порушень з боку відповідача; притягнути винних посадових осіб відповідальних за водокористування з шахтного колодязя до дисциплінарної відповідальності, а також повідомити Одеську міжрайонну природоохоронну прокуратуру Одеської області про результати розгляду подання в місячний термін.

У листі від 13.06.2012р. вих.№108 відповідач повідомив Одеського міжрайонного природоохоронного прокуратура про відсутність правових підстав для виконання вимог, викладених в поданні від 23.04.2012р., оскільки ПАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" своїми діями не порушувало вимог діючого законодавства України та здійснює водозабір при наявності всіх необхідних документів.

20.04.2012р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено претензію №17 з вимогою відшкодування збитків в сумі 30204,75 грн., що спричинені державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, додатком до якої є Обґрунтований розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, який здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009р. №389 та зареєстрована в Мінюсті України 14.08.2009р. за №767/16783.

Згідно з цим розрахунком розмір збитків за самовільне водокористування у період з 10.11.2011р. по 20.02.2012р. становить 30257,28 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Водного Кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

В силу вимог ст.46 Водного Кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст.38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", водокористування може бути двох видів -загальне та спеціальне.

У ст.48 Водного Кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з вимогами ст. 49 Водного Кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно з наявним у справі дозволом на спецводокористування, який виданий ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" 14.05.2007р. на термін до 31.03.2010р., ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" дозволено здійснювати забір води з шахтного колодязю з лімітом в обсязі 4,0 тис. куб. м/рік.

Поряд з цим, із вище встановлених обставин справи випливає, що у період з 01.04.2010р. по 20.03.2012р. забір води з шахтного колодязю здійснювався відповідачем за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.04.2012р., який складений Державною екологічною інспекцією в Одеській області під час проведення перевірки та підписаний керівником відповідача без жодних зауважень щодо проведеної перевірки, а також відповідними Дозволами, які видані відповідачу Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області із строком дії з 14.05.2007р. по 31.03.2010р. та з 20.03.2012р. по 26.07.2014р.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про порушення відповідачем водного законодавства щодо правил здійснення спеціального водокористування, а саме вимог п.9 ст.44, ст.49 Водного Кодексу України.

Відповідно до ст.110 Водного Кодексу України, порушення водного законодавства, зокрема, порушення правил спеціального водокористування, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Аналогічні вимоги щодо відповідальності за самовільне спеціальне використання природних ресурсів містяться і у ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища".

При цьому відповідно до вимог ст.111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, розрахунок розміру заподіяних державі збитків здійснений позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009р. №389 та зареєстрована в Мінюсті України 14.08.2009р. за №767/16783. У п.9.1. цієї Методики встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м; Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника „Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Згідно з розрахунком позивача, розмір заподіяної відповідачем шкоди за самовільний забір води з 10.11.2011р. по 20.03.2012р. становить 30204,75 грн. Цей розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність вимогам вищевказаної Методики.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, а отже і їх задоволення.

При цьому, господарський суд не звертає уваги, що період порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, який зазначений в акті перевірки, а саме з 31.01.2010р. по 20.03.2012р., не відповідає фактичному періоду, а саме 01.04.2010р. по 20.03.2012р., оскільки розрахунок заподіяних відповідачем збитків здійснений позивачем за період з 10.11.2011р. по 20.03.2012р.

Посилання відповідача про те, що в силу вимог ст.23 Кодексу України „Про надра" відповідачу не потрібний дозвіл на спеціальне водокористування, господарський суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не доведено суду, що з шахтного колодязю відповідач здійснює використання підземних вод для вилучення корисних компонентів, або здійснює вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин, що відповідно до вимог ч.3 ст.48 Водного кодексу України не належить до спеціального водокористування, а відтак і не потребує дозволу на спеціальне водокористування.

Поряд з цим, відповідно до ст.14 Кодексу України „Про надра" надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

У ст.15 Кодексу України „Про надра" встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Відповідно до ст.19 Кодексу України „Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з

оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

У ст.21 Кодексу України „Про надра" встановлено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Тобто, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача в доход бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 609, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 05748890)

- на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області (р/р 33110331700009 фонду охорони навколишнього природного середовища Суворовського району м. Одеси, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, ГУДКСУ Одеської області, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331) збитки в сумі 30 204 (тридцять тисяч двісті чотири) грн. 75 коп.

- в доход бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Одеській області, МФО 828011, рахунок 31210206783008, код класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26 жовтня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.