Рішення № 27030956, 16.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11100-2012 16.10.12

За позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа"

До Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління Персоналом"

Про стягнення 147792,85 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача Лук'яненко М.Г. (дов. №742/01 від 20.10.2011р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа" (далі по тексту -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління Персоналом" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 147792,85 грн., з яких 146102,12 грн. основної заборгованості за Договором на відпуск теплової енергії №124 Ж1 від 01.10.2005р., 488,93 грн. інфляційних збитків, 1201,80 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору на відпуск теплової енергії №124 Ж1 від 01.10.2005р. в частині проведення оплат, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11100-2012, розгляд справи призначено на 11.09.2012 року.

В судовому засіданні 11.09.2012 року оголошувалась перерва до 16.10.2012 року, в порядку ст. 77 ГПК України, про що представників сторін повідомлено під розписку, у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справа. За заявою представників сторін продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу.

В судове засідання 16.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.08.2012р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином під розписку.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2005 року між Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" (далі по тексту -Позивач; Постачальник за Договором) та Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління Персоналом" (далі по тексту -Відповідач; Споживач за Договором) укладено Договір на відпуск теплової енергії №124Ж1 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Постачальник постачає теплову енергію для об'єктів Споживача, що перераховані в додатку до договору.

Розділом 5 до Договору сторони визначили порядок оплати, а саме: споживач за отриману теплову енергію, здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, який встановлений з розрахунку споживання теплової енергії на протязі всього опалювального періоду (п. 5.1.).

До вказаного Договору сторони уклали Додаткову угоду №2 від 02.12.2009 р. до Договору № 124-ж 1 від 01.10.2009 р. на відпуск теплової енергії, в якій сторони розділ 5 договору зазначили в іншій редакції, а саме: Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради протягом всього опалювального сезону. Оплата проводиться згідно виставлених рахунків в строк, який не перевищує п'ять банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається Постачальником під розписку повноважній особі або працівникам організації (установи, підприємства) Споживача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Споживач зобов'язаний самостійно отримати рахунок у Постачальника. Вартість послуг становить: за опалення 667,56 грн. за 1 Гкал, в т.ч ПДВ 20%.

До вказаної Додаткової угоди укладено додаток "Діслокація" до Додаткової угоди № 2 до Договору № 124-ж1 від 01.10.2009р.

На виконання умов Договору Позивачем для оплати вартості спожитої теплової енергії виставлено відповідачу рахунки-фактури: №11-10709/01 від 24.11.2011р. на суму 22446, 98 грн., №12-10709/01 від 23.12.2011р. на суму 23067,67 грн., №01-10709/01 від 26.01.2012р. на суму 26925,20 грн., №02-10709/01 від 23.02.2012р. на суму 42746, 53 грн., №03-10709/01 від 26.03.2012р. на суму 28419,57 грн., №04-10709/01 від 26.04.2012р. на суму 22077,31 грн., належним чином засвідчені копії яких додано Позивачем до матеріалів справи, загальна сума за якими складає 165683,26 грн.

За твердженням Позивача, зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з листопада 2011р. по квітень 2012 року виникла заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 146102,12 грн., що підтверджується виставленими рахунками фактурами та довідкою про розрахунок основного боргу, яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 146102,12 грн. основної заборгованості за Договором, 488,93 грн. інфляційних збитків, 1201,80 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач відзив на позовну заяву та заперечень щодо викладених позивачем обставин не надав, доказів на підтвердження сплати заборгованості або проведення оплат у розмірі більшому за зазначений Позивачем не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №124Ж1 від 01.10.2005р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням умов Договору (Додаткова угода №2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості, по якій виник спір у даній справі, з боку Відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 146102,12 грн., що виник в період з листопада 2011р. по квітень 2012р.

Відповідачем наявність заборгованості за зазначений вище період та в заявленому позивачем розмірі не заперечено, контррозрахунку розміру заборгованості або доказі на підтвердження проведення оплат у більшому розмірі суду не надано.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки Відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що не виконав договірні зобов'язання належним чином, чим порушив умови Договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, Відповідач факту наявності заборгованості не спростував, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основної заборгованості підлягають задоволенню на суму - 146102,12 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 1201,80 грн. трьох відсотків річних та 488,93 грн. інфляційних збитків за період з грудня 2011р. по квітень 2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2; код ЄДРПОУ 00127522; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа"(87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1; код ЄДРПОУ 33760279) 146102 (сто сорок шість тисяч сто дві) грн. 12 коп. основної заборгованості, 1201 (одна тисяча двісті одна) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 93 коп. інфляційних збитків, 2955 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 85 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко