Рішення № 27030691, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11741-2012 18.10.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 24990,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Йосипов А.А. (дов. вих. №3310/26 від 29.12.2011р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі по тексту -позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"" (далі по тексту -відповідач) про відшкодування в порядку регресу шкоди у розмірі 24 990,00 грн., а також про стягнення з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 22, 993, 1166, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ч. 1 ст.22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11741-2012, розгляд справи призначено на 18.10.2012 року.

12.09.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

18В судове засідання 18.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.08.2012 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Проте, в день слухання справи, з годину до призначеного часу судового засідання, відповідальна особа відповідача через канцелярію суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд відхиляє його з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, шр відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання, а не співробітника юридичного відділу. Крім того, подання в канцелярію суду за годину до судового засідання клопотання, свідчить про те, що відповідач мав можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва.

Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування") (далі по тексту - Позивач) (страховик) та Гончаровим Дмитром Вікторовичем (страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту. Програма «Все вколючено»№0026-а/09ко (надалі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався страхувати майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ford Fusion, державний реєстраційний номер АА5287СМ. Вигодонабувачем за Договором є ПАТ «Укрссиббанк».

Згідно довідки ДАІ від 03.03.2009р. виданої Гончарову Д.В. вбачається, що 03.09.2009 року о 03.09.2009р. о 08 год. 40 хв. на вул. Артема, 68 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Форд, д.н. АА5287СМ отримав механічні пошкодження.

03.09.2009 року Гончаров Д.В. звернувся до Позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

На підставі заяви страхувальника від 03.09.2009 року та страхового акту №0026-а/09ко-2 від 19.11.2009р. року, Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 28007,06 грн. ТОВ "Автогарант АВ", що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням №2276 від 25.11.2009р.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2009 року у справі №3-11127/09, Рудник А.С. 03.09.2009 року о 09 год. 40 хвилин, керуючи автомобілем Деу Ланос д.н. АА 5222 НР по вул. Артема в м. Києві не врахувала дорожньої обстановки та не дотрималась безпечної дистанції в наслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Форд д.н. АА5287СМ, чим порушила пункт 13.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Рудник Анну Сергіївну притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, за зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2009 року у справі №3-11127/09.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі по тексту -Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3905052, який діяв на 03.09.2009 року, застрахувало цивільно-правову відповідальність Рудник Анни Сергіївни (належним чином засвідчена копія полісу наявна в матеріалах справи), а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи у настанні ДТП щодо заподіяних збитків.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 24 990,00 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву або інших заперечень щодо викладених Позивачем у позовній заяві обставин не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність Рудник А.С., яка керувала транспортним засобом Деу Ланос, державний реєстраційний номер АА5222НР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Форд, державний реєстраційний АА5287СМ, застраховано Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВС/3905052.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина Рудник А.С., яка керувала транспортним засобом Деу Ланос, державний реєстраційний номер АА5222НР, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2009 року у справі №3-11127/09.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Форд, державний реєстраційний номер АА5287СМ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до Позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №0026-а/09ко від 16.02.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

03.09.2009 року Гончаров Д.В. звернувся до Позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

В матеріалах справи наявне рішення Вигодонабувача за Договором (Укрссиббанк), яким погоджено виплату страхового відшкодування за Договором у розмірі 28007, 06 грн. СТО ТОВ «Автогарант».

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається зі Звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №998 від 16.10.2009р., проведеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford Fusion, держ. № АА5287СМ в результаті його пошкодження в ДТП, складає 22118, 45 грн. Таким чином, оцінена шкода (збиток), спричинений потерпілій особі складає 22118,45 грн.

На підставі заяви страхувальника від 03.09.2009 року та страхового акту №0026-а/09ко-2 від 19.11.2009р. року, Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 28007,06 грн. ТОВ "Автогарант АВ", що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням №2276 від 25.11.2009р.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 28007,06 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування (регресною вимогою) вих. №1590 від 03.04.2012р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 28007,06 грн. Зазначена регресна вимога отримана Відповідачем 09.04.2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу відповідає тільки в межах лімітів відповідальності та тільки щодо оціненої шкоди. У випадку, якщо фактичні затрати страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перевищують оцінену шкоду, то сума, яка перевищує оцінену шкоди, не підлягає відшкодуванню страховиком забеспеченого засобу, що випливає з положень п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/3905052) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -510,00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 21608,45 грн. (22118, 45 грн. (сума оціненої шкоди, спричиненої потерпілій особі, підтверджена звітом №998 від 16.10.2009 року, яка є меншою за суму фактично понесених витрат у розмірі 28007,06 грн. по виплаті страхового відшкодування) - 510, 00 грн. (франшиза) = 21608, 45 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи, належить сума оціненої шкоди за мінусом франшизи у розмірі 21608,45 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, а отже, викладеного у позовній заяві не спростував.

Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ 32382598; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) 21608 (двадцять одна тисяча шістсот вісім) грн. 45 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) грн. 71 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко