Рішення № 27030686, 08.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/11185-2012 08.10.12За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-

АВТО" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення 16 705,79 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Богдан Н.О. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 08.10.2012 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення 16 705,79 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2012 порушено провадження у справі №5011-35/11185-2012, розгляд справи призначений на 19.09.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.10.2012.

У судові засідання 19.09.2012 та 08.10.2012 відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/11185-2012 не виконав та не надав витребувані судом документи, заяв клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі гарант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - позивач) та Коваль Оксаною Вікторівною (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу, оформлений полісом № 19G-0365554 (далі - Договір страхування), за яким було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "BMW 325I", державний номер АА 3000 АЕ.

07.07.2011 по вул. Дегтярівській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "BMW 325I", державний номер АА 3000 АЕ, під керуванням Коваля Олександра Васильовича, та автомобіля "Фольксваген", державний номер АА 8707 ІВ, який належить Національній академії державного управління при Президентові України, під керуванням Луценка В'ячеслава Анатолійовича, внаслідок якої застрахованому транспортному засобу були завдані механічні пошкодження.

Відповідно до Довідки ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Луценком В.А. п. 15.12. Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва №3-7778/11 від 01.08.2011 Луценка В'ячеслава Анатолійовича визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно із Звітом № 480 від 27.07.2011 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "BMW 325I", державний номер АА 3000 АЕ, у результаті його пошкодження складає 16 705,79 грн.

Відповідно до заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №125275 від 15.08.2011, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 18 554,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1920 від 01.09.2011.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Луценка В'ячеслава Анатолійовича, як працівника Національної академії державного управління при Президентові України, на момент ДТП була застрахована у СТДВ "Гарантія", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2082602.

У зв'язку із зазначеним, позивач 20.10.2011 звернувся до відповідача із претензією за вих. №125275/21 від 19.10.2011 про відшкодування 16 705,79 грн. в порядку регресу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 16 705,79 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до Національної академії державного управління при Президентові України, як роботодавця Луценка В.А., яке зобов'язане у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини її працівника застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність Національної академії державного управління при Президентові України за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Фольксваген", державний номер АА 8707 ІВ, застрахована СТДВ "Гарантія" згідно полісу № АА/2082602.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № АА/2082602, розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 16 195,79 грн.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 16 195,79 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 195,79 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) 16 195,79 грн. (шістнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 79 коп.) - матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 560,36 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят гривень 36 коп.) -судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.10.2012

Суддя М.Є. Літвінова