ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.10.12 р. Справа № 5006/20/125/2012
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зі боровій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон"
про стягнення заборгованості у розмірі 6618,77грн.
представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон" про стягнення заборгованості у розмірі 6618,77грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого позивачем на підставі видаткової накладної №С-00002301 від 21.12.2010 товару. Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія щодо оплати вартості товару, однак відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: видаткової накладної №С-00002301 від 21.12.2010; акту звірки розрахунків від 02.03.2012 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011; листа від 27.03.2012; претензії №1091 від 24.05.2012; фіскального чеку поштового відділення №4123 від 09.08.2012 та опису вкладення у цінний лист від 09.08.2012; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.08.2012.
Позивач подав письмові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною №С-00002301 від 21.12.2010 відповідачем не надавалась, але на даній накладній міститься печатка та підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон".
У судове засідання 23.10.2012 позивач не з'явився, причин неявки не повідомив.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон" поставку товару за видатковою накладною №С-00002301 від 21.12.2010 на суму 6618,77грн., копія якої надана позивачем та міститься в матеріалах справи.
Відповідач товар прийняв, що підтверджується підписом та печаткою на видатковій накладній №С-00002301 від 21.12.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна №С-00002301 від 21.12.2010 містить посилання на договір №17-00228 від 21.12.2010. Водночас, зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що договір №17-00228 від 21.12.2010 остаточно укладений не був, тому посилання у видатковій накладній №С-00002301 від 21.12.2010 на договір №17-00228 від 21.12.2010 є помилковим. В підтвердження пояснень позивачем додано до матеріалів справи проект договору №17-00228, який не підписаний відповідачем.
Позивачем для оплати було виставлено рахунок-фактуру №С-00002804 від 21.12.2010 на суму 6618,77грн.
Відповідач вартість отриманого товару не оплатив. В матеріалах справи наявна копія акту звірки розрахунків від 02.03.2012 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, відповідно до якого відповідачем не проставлено даних бухгалтерського обліку щодо отримання товару, але підписано відповідачем та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон".
В матеріалах справи наявний лист б/н від 27.03.2012, в якому відповідач звернувся до позивача з пропозицією повернути товар, отриманий за видатковою накладною №С-00002301 від 21.12.2010, у зв'язку з поганою реалізацією товару. Однак, відповідач товар позивачу не повернув.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковою накладною №С-00002301 від 21.12.2010, рахунком-фактурою №С-00002804 від 21.12.2010, копії яких є в матеріалах справи, що підтверджує отримання відповідачем товару зазначеного у видатковій накладній.
Оплата, за отриманий товар, відповідачем не проведена, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи складає 6618,77грн., доказів повної оплати суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Як зазначено в Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 " Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012), підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з претензією №1091 від 24.05.2012 оплатити вартість товару на загальну суму 6618,77грн. отриманого на підставі видаткової накладної №С-00002301 від 21.12.2010, що підтверджується фіскальним чеком №4123 від 09.08.2012 поштового відділення, описом вкладення у цінний лист від 09.08.2012.
Відповідач відповіді на вищезазначену претензію не надав, претензія відповідачем отримана 22.08.2012.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копію видаткової накладної, копію претензії про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та виконання.
Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 6618,77грн., а матеріали справи таких не містять.
Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 6618,77грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 6618,77грн. підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Мегадон" (вул. Комсомольська, буд. 53, м. Горлівка, Донецька область, 84619, ЄДРПОУ 32582701 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал, ГМБХ" (пр. Леніна, буд. 158, офіс 014, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 35365973) суму основного боргу в розмірі 6618 (шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Огороднік Д.М.
Дата складення повного рішення 29.10.2012
Судове рішення № 27030447, Господарський суд Донецької області було прийнято 23.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/20/125/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: