Справа № 0417/2117/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Мороз В.П.,
при секретарі Андрущенко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач у лютому 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10000,00 грн., з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 381 586,89 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору № CVBHAE00000115 від 26.09.2007 року ОСОБА_1І, отримав кредит у сумі 16 872,02 доларів США, зі сплатою за користування ними відсотків, проте в порушення умов договорів свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду. Вимоги до ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № CVBHAE00000115 від 26.09.2007 року, та ПАТ «Акцент Банк»№ 167 від 20.10.2010 року, у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом. З урахування викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 381 586,89 грн. та судові витрати, з відповідачів ПАТ «Акцент Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 10000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не зявився. Суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі в судові засідання у справі не зявлялися, про час і місце їх проведення повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № CVBHAE00000115 від 26.09.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 16 872,02 доларів США, зі сплатою відсотків за користування ним. У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного кредитного договору заборгованість за ним станом на 18.01.2012 року склала 391 596,69 грн.
Зобовязання позичальника, що випливали зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_2 договору поруки № CVBHAE00000115 від 26.09.2007 р. та ПАТ «Акцент Банк»№ 167 від 20.10.2010 року.
Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.
Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.
Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідачів на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 549, 551, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (58000, м. Чернівці, вул. Руська, б255а, кв. 42 ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2(58000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»381 586 грн. 89 коп. ( триста вісімдесят одна тисяча пятсот вісімдесят шість гривень 89 коп.), судовий збір у розмірі 3 219,00 грн., а всього 384 805 грн. 89 коп. (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот пять гривень 89 коп.).
Стягнути з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»10000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: В.П. Мороз
Судове рішення № 27029378, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 01.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0417/2117/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: