Рішення № 27026543, 12.10.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2104/2012

Провадження № 2/0518/234/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві,

встановив:

18.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 45.000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, він пропрацював у вугільній промисловості на підземних роботах 20 років 7 місяців, з них, у відповідача по справі близько 7 років, виконуючи роботи електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем, гірничого робітника підземного.

15 травня 2009 року, під час роботи у відповідача, в якості електрослюсаря підземного, він пересувався до місця роботи для відкачування води на горизонт 2300 західного вентиляційного ходка пласта Л7. При пересуванні по гірничій виробці він послизнувся на шпал, впав і вдарився нижньою частиною спини. В результаті чого отримав забій тазу.

Протягом 3 місяців лікувався і був направлений на огляд у МСЕК, де 01.09.2009 року йому вперше встановлено 15% втрати професійної працездатності з наступним оглядом.

23 червня 2011, працюючи підземним гірником на підприємстві відповідача, в 3 зміну йому був даний наряд на відкачування води з водозбірника 7 східного дренажного штреку пласта Л7. Відкачавши воду з водозбірника, він став відключати насос. При його відключенні видавило купорку на тязі насосу ЦНС 180 * 212. Для усунення несправності взяв ключ і спустився в водозбірник. При зволіканні стику 6 труби ключ зірвався і він впав на спину, вдарившись об поруч лежачі труби. В результаті травми тримав забій м'яких тканин голови, забій шийного відділу хребця з больовим м'язово-тонічним синдромом.

Висновком МСЕК від 11.10.2011 року він визнаний таким, що стійко втратив 55% професійної працездатності, за сукупністю: 40 % стійкої втрати працездатності первісно за травмою 2011 року, 15% втрати працездатності повторно за травмою 2009 року, його визнано інвалідом 3 групи з датою наступного переогляду 01.11.2011 року.

На теперішній час він фактично існує, часто хворіє, його постійно турбують фізичні болі в області спини, запаморочення при русі і навантаженнях, що підсилюються при зміні метеоумов. Його турбує слабкість, що порушило спокій і відпочинок. Постійний прийом знеболюючих викликає незручність у житті. Наслідки отриманих травм посилили наявні у нього захворювання серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту. Тому йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди у розмірі 45.000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав у повному обсязі, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с. ).

3-тя особа -представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. (а.с. ).

На підставі наданих доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ПАТ «ОП шахта «Жданівська»з 13.09.2004 року по 11.10.2011 року, виконуючи роботу електрослюсаря підземного 4-го розряду, гірничого робітника підземного (а.с. ).

15 травня 2009 року, під час виконання трудових обов'язків у відповідача по справі ПАТ «ОП шахта «Жданівська», з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві про що складений акт № 50 за формою Н-1 (а.с. ).

23 червня 2011 року, під час виконання трудових обов'язків у відповідача по справі ПАТ «ОП шахта «Жданівська», з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві про що складений акт № 55 за формою Н-1 (а.с. ).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 50 від 18.05.2009 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов*язків, є недотримання позивачем по справі правил безпеки праці, його особиста необережність. ( а.с. ).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 55 від 26.06.2011 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов*язків, є не тільки недотримання відповідачем по справі правил безпеки праці, але й особиста необережність постраждалого. ( а.с. ).

За висновком МСЕК від 01.09.2009 року (а.с. ) позивачу ОСОБА_1 у зв'язку з травмою 2009 року вперше встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності з наступним оглядом.

За висновком МСЕК від 11.10.2011 року (а.с. ) позивач ОСОБА_1 стійко втратив 55% професійної працездатності, за сукупністю: 40 % втрати працездатності первісно за травмою 2011 року, 15% втрати працездатності, за травмою 2009 року повторно; його визнано інвалідом 3 групи з датою наступного переогляду 01.11.2012 року.

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків,

або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1 по причині виробничої травми , на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК (а.с. ).

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ч.3 ст.43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ ОП «шахта «Жданівська»яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку при виконанні робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , яке спричинило йому моральні страждання.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині нещасного випадку на виробництві заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 суд також керується вимогами ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати важкість вимушених змін в житті позивача, характеру додаткових зусиль для організації його життя та побуту, а також приймає до уваги і ті обставини, що сам постраждалий допустив порушення вимог інструкції з охорони праці.

З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, приймаючи до уваги його 20-ти річний стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості, в підземних умовах, з них на підприємстві ПАТ ОП «шахта «Жданівська»7 років роботи, на тепер не працюючого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 12000 грн., стягнувши з ПАТ ОП «шахта «Жданівська»- 12000 грн. дванадцять тисяч гривень) на його користь.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі,встановленому Законом України «Про судовий збір»за №3674-17, який набув чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1073 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року №4228-VI). Отже до стягнення з відповідача підлягає 107,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 15, 60 , 213 -215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України , суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська" судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ у м. Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна