Рішення № 27026417, 23.10.2012, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2023/2982/12

Справа №2023/2982/2012

Провадження №2/2023/1082/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012р.Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.

за участю секретаря Бабенко О.М., розлянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що в листопаді 2011р. між ним та відповідачем відбудась усна домовленність щодо виконання ним ремонту автомобіля, який належав відповідачу. Згідно цієї домовленності позивач зобовязався виконати за свій кошт ремонтні роботи , а відповідач сплатити вартість виконаних ремонтних робіт та вартість запасних частин, які будуть придбані на ремонт автомобіля. Позивач вказує, що він витратив на запасні частини 510грн та відремонтував автомобіль, але відповідач відмовився сплачувати вказані кошти, посилаючись на нібито неякісний ремонт автомобіля. Позивач просить суд стягнути з відповідача 970,23грн у відшкодування вартості проведеного ремонту автомобіля, належного відповідачеві, стягнути 562,80грн відшкодування витрат по проведенню експертизи, 61грн витрат на проїзд у звязку з проведенням експертизи, витрати на сплату судового збору, також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 2500грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 позов не визнавав, пояснив, що ОСОБА_3 дійсно взявся відремонтувати його автомобіль, але неякісним ремонтом спричинив йому більшу шкоду, чим вартість придбаних позивачем запчастин та виконаних робіт, тому вважає, що він не зобов'язаний відшкодовувати ніяку шкоду.

В подальшому відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений, та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у звязку з чим суд ухвалив відповідно до ст.224 ЦПК України розглянути справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши письмові докази та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи №ЖРЗПЗ 69 від 06.01.2012р., вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 був власником автомобіля ВАЗ 2108, 1992 р. випуска, на теперішній час автомобіль проданий іншій особі та місце його знаходження не відоме. Сторонами не заперечувався той факт, що відповідач в листопаді 2011р. добровільно передав позивачу свій автомобіль для проведення його ремонту за адресою, вказаною позивачем .

Згідно копії товарного чеку від 14.11.2011р. ОСОБА_1 були придбані запасні частини для автомобіля на суму 510,63грн ( а.с.15).

Як виходить з висновку №1180 експертного автотоварознавчого дослідження від 09.02.2012р. вартість ремонту автомобіля ВАЗ-2109 по роботам, вказаним позивачем, з урахуванням придбання запасних частин склала 970,23грн (а.с.6). Як пояснив позивач, вартість робіт автомобіля ВАЗ-2108 та ВАЗ-2109 є ідентичною, а автомобіль не дослідження експерту не надавався у звязку з його відсутністю.

Постановою дільничого інспектора Купянського МВ ГУМВСУ в Харківській області, затвердженою начальником відділу від 13.01.2012р. за заявою ОСОБА_1 в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину за ст. 190 ч.1 КК України відмовлено та рекомендовано позивачу звернутися до суду ( а.с.4).

Як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їм відомо, що позивач домовлявся з відповідачем щодо ремонту та ремонтував автомобіль відповідача в належному йому гаражі в листопаді-грудні 2011р., згодом ОСОБА_2 відмовився сплачувати кошти за проведення ремонту, мотивуючи це тим, що ремонт проведений не якісно, яка була сума за їх домовленністю, свідкам не відомо.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що на своєму автомобілі він кілька разів відбуксовував автомобіль відповідача в листопаді грудні 2011р. до гаражу позивача, після ремонту автомобіль відразу ламався та глох двигун.

Як виходить із змісту ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано реальних збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Стаття 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків. Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та шкоди. Як передбачено ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо особа вчинила дії відповідно до умов договору, які засвідчують її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції відповідно до ст. 642 ЦК України. За договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, як це передбачено ст.901 ЦК України. Згідно до ст.903 ЦК України замовник зобовязаний оплатити надану послугу в розмірі встановленому договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобовязаний виплатити виконавцеві розумну плату.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що між ним та позивачем був укладений договір про ремонт автомобіля, належного відповідачу силами позивача, за що відповідач був згоден сплатити витрачені позивачем на ремонт кошти. Оскільки позивачем надано суду докази придбання певних запасних частин та проведення відповідних робіт по їх встановленню на автомобілі, що належав відповідачу та був переданий останнім за місцем, вказаним позивачем для проведення ремонтних робіт, позивач довів суду свої витрати, повязані з наданням послуги з ремонту автомобіля, а відповідач не надав доказів в обгрунтування своїх заперечень.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, надавши докази відповідно до вимог ст. ст.57-60 того ж Кодексу.

В обгрунтування своїх вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача позивач посилався на те, що відповідач з метою уникнення сплати грошей за ремонт автомобіля поширив серед знайомих позивача неправдиві відомості щодо його кваліфікації, неспроможності виконання ремонтних робіт, закликаючи громадян не звертатися до позивача за допомогою в ремонті автомобілів. Моральна шкода на думку позивача полягає в його фізичних, душевних стражданнях, викликаних розповсюдженням відповідачем неправдивих відомостей щодо позивача.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому розмір відшкодування визначається судом залежно від ступеня вини особи. Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Позивач вказує, що зазнав моральних страждань внаслідок поширення відповідачем серед знайомих позивача неправдивих відомостей щодо його кваліфікації, неспроможності виконання ремонтних робіт, просить стягнути з відповідача 2500грн. При цьому судом до уваги приймається ті обставини, що позивач не є фізичною особою підприємцем, не є субєктом професійного надання послуг з ремонту автотранспорту, ці роботи ним виконуються не на професійній основі та не є основним джерелом його існування, тому оцінка його кваліфікації іншими особами є субєктивними оціночними судженнями та не порушує його прав, у звязку з чим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача відшкодування вартості проведеного ремонту автомобіля, судових витрат майнового характеру, але суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди за обставинами, вказаними позивачем.

Згідно до 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Кошти, сплачені позивачем на виготовлення висновку автотоварознавчого дослідження підтверджені документально, тому підлягають стягненню на його користь, щодо витрат на проїзд позивача до м. Харків та сплати збору за банківські послуги, то вони статтею 86 ЦПК України не віднесені до судових витрат, тому не можуть бути стягнуті з відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11, 60,88, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 11,22,23, 205,526,639,642,901,903,1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості проведеного ремонту в розмірі 970,23грн, 562,80грн відшкодування витрат по проведенню експертизи, 214,60грн судового збору, разом 1747,63грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення даного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Демченко І.М.