Рішення № 270218, 24.10.2006, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22/892 Головуючий у суді 1- інст. Єзерська І.В.

Категорія 23 Доповідач Малахова Н.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Малахової Н.М. суддів Жизневської А.В.,Широкової Л.В. при секретарі Ільбицькій Т.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 березня 2006 року,

встановив :

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 24.07.2005 року з вини останнього сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль та заподіяно йому тілесні ушкодження. Тому просив стягнути з відповідача на його користь 13207 грн.19 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн.- моральної шкоди.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 березня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13040 грн.02 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 132 грн. судових витрат, 800 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову. Зазначає, що при ухвалені рішення судом порушені норми матеріального права. Судом не враховано, що ДТП сталася з вини позивача.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2005 року о 23 годині на 3-му км. автодороги Глибочиця-Станішивка відповідач ОСОБА_2 на гужовій повозці перевозив негабаритний вантаж, який не був позначений в темну пору доби світлоповертачами або ліхтарем відповідно до вимог п.30.3 Правил дорожнього руху. Внаслідок порушення відповідачем п.7.3,30.З ПДР сталася ДТП.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 13040 грн.02. коп.

Проте вказаний висновок є помилковим, оскільки судом прийнято до уваги вартість відновлюваного ремонту в розмірі 13040 грн.02 коп. без врахування коефіцієнтів фізичного зносу.

Згідно висновку НОМЕР_1 про оцінку по визначенню матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля "ВАЗ-21063 1,3 " державний номер НОМЕР_1 в наслідок пошкоджень при ДТП від 04.08.2005 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнтів фізичного зносу складових та автошин складає 7347 грн.22 коп.

Саме в такому розміри підлягає відшкодуванню заподіяна позивачу матеріальна шкода.

Тому рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди слід змінити, зменшивши розмір відшкодування матеріальної шкоди.

В решті рішення підлягає залишенню без зміни.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну моральну шкоду та правильно визначив її розмір.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на обґрунтованість судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що постанова судді Житомирського районного суду від 12.09.2005 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КПАП України скасована і провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КпАП України. Проте, суд дослідив всі наявні докази і у відповідності до ст.212 ЦПК України дав їм належну оцінку, навів мотиви прийняття одних доказів та відмови у прийнятті інших.

З відповідача підлягають стягненню витрати на проведення автотехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст.209,303,305,307,309,311,313,314,314 ЦПК

України, апеляційний суд-

в и р і ш і в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 березня 2006 року в частині відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнення на відшкодування матеріальної шкоди з 13040 грн.02 коп. до 7347 грн.22 коп.

В решті рішення залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 94 грн. 15 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області- код: 25574601, банк: УДК в Житомирській області, МФО: 811039,р/р 35229005000096 за проведену експертизу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.