Рішення № 27020524, 10.09.2012, Бойківський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Тельманівський районний суд Донецької області)

Справа № 0548/1416/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року Тельманівський районний суд Донецької області

у складі:головуючого суддіПопеки О.В.,

при секретаріПоповій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В

22 травня 2012 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації, вказуючи на те, що 31.01.2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DOT0GA00000005. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 27749 гривень 79 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 січня 2018 року.

В забезпеченні виконання зобовязань за кредитним договором ОСОБА_1 між ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 31 січня 2008 року був укладений договір іпотеки б/н, за умовами якого ОСОБА_1надав в іпотеку нерухоме майно, а саме жилий будинок №16 по вул. Вишневій у с. Миколаєвка Тельманівського району Донецької області загальною площею 84,30 кв. м, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення якої для обслуговування жилого будинку і господарських споруд і яка на підставі ст.6 Закону України «Про іпотеку»також є предметом договору іпотеки.

Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця та складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором не виконує. Станом на 28.03.2012 року сума заборгованості за кредитним договором склала: заборгованість за кредитом 24440,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 20291,35 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 312,72 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 18275,45 грн., а всього 63319 гривень 86 копійок, на підставі чого просили винести рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки жилий будинок №16 по вул. Вишневій у с. Миколаєвка Тельманівського району Донецької області загальною площею 84,30 кв. м, а також земельну ділянку, на якій розташований зазначений жилий будинок, виселити відповідача з зазначеного жилого будинку зі зняттям його з реєстраційного обліку, стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»понесені судові витрати.

В судове засідання сторони не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача на позові наполягає. Відповідач з позовними вимогами згоден в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, судом у судовому засіданні встановлено, що 31.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DOT0GA00000005, за останній отримав від Банку кредит в сумі 27749 гривень 79 копійок, а також прийняв на себе зобовязання повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним. Крім того, в забезпечення виконання своїх зобовязань за зазначеним кредитним договором ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку належний йому жилий будинок №16 по вул. Вишневій у с. Миколаєвка Тельманівського району Донецької області. Згідно пункту 35.3 договору іпотеки інвентаризаційна оцінка предмету іпотеки жилого будинку з невідємними при належностями, що знаходяться в ньому, складає 35350 грн. Судом також встановлено, що кредитний договір між сторонами не розірвано, строк дії договору спливає 31 січня 2018 року.

У відповідності до ст.ст. 526-527,530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено право позикодавця вимагати дострокового повернення чергової частини суми кредиту, що залишилася.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору, в результаті чого станом на 28.03.2012 року у нього утворилася перед Банком заборгованість у сумі 63319,86 грн., а саме заборгованість за кредитом - 24440,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 20291,35 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 312,72 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 18275,45 грн.

Оскільки судом встановлено у судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору і станом на 28.03.2012 року має заборгованість за кредитним договором у сумі 63319,86 грн., суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку»і пункту 18.8 договору про іпотеку будинку звернути стягнення на жилий будинок №16 по вул. Вишневій у с. Миколаєвка Тельманівського району Донецької області, який є предметом іпотеки і належав відповідачу на праві приватної власності на день укладання кредитного договору і договору іпотеки жилого будинку.

Разом з тим, суд вважає не підлягаючим задоволенню позов Банку в частині звернення стягнення на земельну ділянку, на якій розташований жилий будинок, що є предметом договору іпотеки.

До такого висновку суд прийшов на підставі наступного.

Як вбачається зі змісту п.35.4 договору іпотеки будинку , іпотеко держатель на підставі ст.6 Закону України «Про іпотеку»дійшов висновку, що іпотека за даним договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки жилий будинок і яка буде отримана Іпотекодавцем у приватну власність та буде зареєстрована у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі обєкт права власності. Іпотекодавець зобовязаний відповідно до п.35.4 договору іпотеки протягом 180 днів оформити у приватну власність земельну ділянку, отримати державний акт про право власності на неї та передати її в іпотеку Банку шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Іпотекодавець зобовязаний зареєструвати предмет іпотеки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та отримати акт про право власності на земельну ділянку.

Як встановлено судом в судовому засіданні, відповідач не отримав державний акт на земельну ділянку, на якій розташований жилий будинок предмет договору іпотеки, бо відповідач не здійснив приватизацію зазначеної земельної ділянки. Отже, у суду нема даних про те, що відповідач є власником або орендарем зазначеної земельної ділянки, у звязку з чим суд приходить до висновку, що власником земельної ділянки є сільська рада, на території якої земельна ділянка розташована. Оскільки на день укладання кредитного договору і договору іпотеки, а також на день розгляду справи по суті у суді земельна ділянка, на якій розташований жилий будинок предмет договору іпотеки не була і не є власністю відповідача по справі, суд приходить до висновку, що у позивача нема законних підстав в світі Закону України «Про іпотеку»і Земельного кодексу України вимагати звернення стягнення на зазначене нерухоме майно, у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні позову Банку в цій частині.

Приймаючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки жилий будинок, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині виселення відповідача зі спірного жилого будинку і зняття його з реєстрації в ньому, оскільки ч.3 ст.109 ЖК України і ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»передбачають, що після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку жилий будинок шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. І лише в разі, якщо мешканці не звільняють жилий будинок у встановлений або інший погоджений соронами строк добровільно, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Оскільки позивач не надав суду доказів про належне попередження відповідача про звільнення жилого будинку, суд вважає передчасними вимоги позивача щодо виселення відповідача з жилого будинку.

Вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Суд, відмовляючи Банку в цій частині позовних вимог, виходить з того, що передбачених законодавством України підстав для зняття з реєстрації відповідача з жилого будинку на даний час нема.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню зі стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними судових витрат при подачі позову у сумі - 740,50 грн. судового збору(а саме 107,30 грн. за подачу клопотання про витребування судом довідки про склад сімї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, та за подачу позовної заяви 633,20 грн.).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.6, 12, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 «Закону України», суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 63319 грн. 95 коп. за кредитним договором № DOT0GA00000005, укладеним 31 січня 2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»і ОСОБА_1, звернути стягнення на жилий будинок №16 (шістнадцять) по вул. Вишневій у с. Миколаєвка Тельманівського району Донецької області загальною площею 84,30 квадратних метри вартістю 35350 (тридцять пять тисяч триста пятдесят) грн., шляхом його продажу ОСОБА_2 акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»740 грн. 50 коп. судового збору (а саме 107,30 грн. за подачу клопотання про витребування судом довідки про склад сімї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, та за подачу позовної заяви 633,20 грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя