Постанова № 27013170, 26.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2012 р. 09 год. 45 хв.Справа № 2а-2676/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Борщука А.О., Круглої Н.І., Доценка К.С.,

представника відповідача (Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби) - Мкртчян Л.С.,

представника відповідача (Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області) - Немченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" (далі - ТОВ "Митра-Експо", позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач 2), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 17.11.2011 р. №0002700700 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року на 131 600,00 грн.

- від 20.03.2012 р. № 0000081504, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 210 248,00 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 52 562,00 грн. за надмірне декларування бюджетного відшкодування;

- від 20.03.2012 р. № 0000091504, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за вересень 2010 року на 278 389,00 грн.;

- від 12.09.2012 р. № 0000891504, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на 50 616,00 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 25 308,00 грн. за надмірне декларування бюджетного відшкодування з ПДВ;

- від 12.09.2012 р. № 0000901504, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року на 227 773,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Державного бюджету України незаконно зменшене бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 341 848,00 грн., за серпень 2012 року - у сумі 50 616,00 грн. та зобов'язати відповідача відновити у картці особового рахунку частину від'ємного значення з ПДВ у сумі 227 773,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали зазначені вимоги, просили їх задовольнити. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що діючим податковим законодавством України у 2010 році не передбачалась залежність податкового кредиту від обставин здійснення операцій з придбання товарів постачальником та можливостей його контрагентів провадити певні види господарської діяльності, до того ж відповідач вивчав операції з придбання товарів постачальником, що не були предметом поставки, та формування податкового кредиту позивача за спірним правовідносинами у вересні-жовтні 2010 року. Позивач не вбачає також залежності податкового кредиту від наявності або відсутності товарно-транспортних накладних, відсутність цих документів не є свідченням відсутності поставок товарів. Позивач вважає неправомірним використання податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012р. № 0000091504 для перегляду показників декларації з ПДВ за червень 2012 року, оскільки це податкове повідомлення-рішення на час такого перегляду знаходилось на судовому розгляді.

Представник відповідача 1 проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. Відповідач стверджує, що позивач неправомірно сформував податковий кредит вересня 2010 року у зв'язку з включенням до його складу ПДВ, нарахованого на придбані товари, участь яких в оподатковуваних операціях позивача не доведена через відсутність доказів фактичного отримання цих товарів.

Представник відповідача 2 просила прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 р. № 0002700700 складене на підставі висновків акта невиїзної документальної перевірки позивача від 08.11.2011р. № 3786/07-0/33390898 (далі - акт № 3786). За актом перевірки висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 131 600,00 грн. зроблено за наслідками дослідження формування податкового кредиту позивача за вересень 2010 року. Відповідно до акту частину податкового кредиту вересня 2010 року у сумі 131 600,15 грн. позивач сформував за наслідками господарських операцій з ТОВ "Агроюг-Сервіс". Цей контрагент податковими та бухгалтерськими накладними задокументував постачання позивачеві у вересні 2010 року гірчиці на загальну суму 789 600,90 грн., у тому числі ПДВ 131 600,15 грн. Оплата здійснена у безготівковому порядку на всю суму поставки. Порушень порядку розрахунків та виписки податкових накладних не встановлено. Придбана гірчиця позивачем була експортована, тому її використання в оподатковуваних операціях не спростовується. Як зазначає відповідач, на підставі акта від 08.07.2011р. № 2408/23-3/32021807 встановлено документування придбання товару постачальником ТОВ "Агроюг-Сервіс" у ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро". Ці суб'єкти господарювання за даними відповідача не декларують наявність трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з поставки товарів ТОВ "Агроюг-Сервіс", та задіяні в схемах мінімізації податкових платежів шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод з придбання товарно-матеріальних цінностей, безтоварних операцій та формування штучного податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання, які ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах. Відповідач вважає, що встановлені факти свідчать про те, що вчинені юридичною особою правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням норм Цивільного кодексу України. На думку відповідача, оскільки ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро" фактично не здійснювали операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг, то і реалізовувати їх ТОВ "Агроюг-Сервіс" не мали можливостей. Обставини здійснення господарської діяльності ТОВ "Агроюг-Сервіс", за даними відповідача, свідчать, що ця діяльність здійснювалась виключно з використанням та за наслідками нікчемних правочинів, укладених з ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро", і тому проведеною перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань ТОВ "Агроюг-Сервіс" за період з 10.06.2008 р. по 20.04.2011 р. на 92623663,4грн., у тому числі і по операціям з поставки товарів позивачеві на 131 600,15 грн.

Враховуючи позицію відповідача 1 щодо формування податкового кредиту позивача у вересні 2010 року, суд зазначає, що відповідно до Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит з ПДВ визначається виходячи із підтверджених належними податковими накладними сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податків. При визначенні права на податковий кредит платник податків має використовувати виключно задокументовані результати господарських операцій, які мають бути йому відомими на час здійснення цих операцій. Додаткова перевірка отриманих документів та відомостей щодо статусу постачальників постачальника Законом № 168 не передбачалась. Отже, вимоги податкового законодавства України у 2010 році не визначали залежність податкового кредиту платника ПДВ від податкового кредиту та податкових зобов'язань постачальника товарів (робіт, послуг).

На думку суду, у разі встановлення відхилень у декларуванні податкових зобов'язань постачальника, вигодонабувачем від їх недекларування є постачальник, який отримав кошти за поставлені товари (роботи, послуги).

Як зазначалось, відповідачем формування податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника позивача ТОВ "Агроюг-Сервіс" перевірено за актом від 08.07.2011р. №2408/23-3/32021807. За цим актом відповідач встановив, що ТОВ "Агроюг-Сервіс" за період з 10.06.2008р. по 20.04.2011р. задокументував придбання у ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро" сої, рапсу, льону, пшениці, дизпалива, плівки та транспортних послуг. Суд звертає увагу, що, визнавши нікчемними правочини з поставки товарів ТОВ "Агроюг-Сервіс" від ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро", відповідач не визначив зв'язку придбання сої, рапсу, льону, пшениці, дизпалива, плівки та транспортних послуг з поставками позивачеві гірчиці та формування податкового кредиту позивача по цим операціям. За таких обставин суд вважає, що відповідач протиправно виключив із складу податкового кредиту позивача за вересень 2010 року ПДВ по операціям з ТОВ "Агроюг-Сервіс" і, як наслідок, протиправно зменшив заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ позивача за жовтень 2010 року на 131 600,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. №№ 0000081504, 0000091504 складені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 13.03.2012р. №123/15-4/33390898 (далі - акт № 123). За цим актом перевірки відповідач встановив, що позивач у зв'язку з придбанням сільськогосподарської продукції (гірчиці) до складу податкового кредиту вересня 2010 року неправомірно відніс ПДВ по відносинам з ФГ "Абрамов В.С." у сумі 25 398,95 грн., ТОВ "С Клаус" - у сумі 55 370,67 грн., ТОВ "Аграрій СВПП" - у сумі 108 336,00 грн., по іншим дрібним постачальникам - у сумі 89 117,60 грн., оскільки не підтвердив товарно-транспортними накладними перевезення товарів від цих постачальників. Відповідач зазначає, що нарахування ПДВ постачальниками підтверджено податковими накладними, вартість товарів сплачена постачальникам у безготівковому порядку, передача гірчиці та проса відбулась шляхом списання їх у натуральному виразі на зерносховищі з картки постачальників на картку позивача (сторінка10 акту № 123). При цьому, відповідач вважає, що така передача повинна супроводжуватись товарно-транспортними накладними та що без наявності цих документів неможливо встановити фактичне постачання товарів.

Свої висновки відповідач обґрунтовує тим, що згідно із наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363 "Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України" (далі - Правила №363) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п. 1 Правил №363).

З акту перевірки № 123 вбачається, що ДПІ у м. Херсоні вважає, що товарно-транспортна накладна має складатись у всіх без виключення випадках переміщення товару, навіть якщо у цих переміщеннях не були задіяні транспортні засоби для забезпечення господарського процесу.

Суд вважає, що за змістом положень п. 1 Правил № 363, наведених вище, товарно-транспортна накладна має складатись та використовуватись виключно учасниками транспортного процесу, які використовували автомобільний транспорт для транспортних перевезень. Під час проведення перевірок відповідач не довів використання позивачем автомобільного транспорту для забезпечення господарського процесу, а виходячи із обставин, викладених в акті, та пояснень позивача, такого перевезення взагалі не було. Але, незважаючи на ці обставини, відповідач саме з підстав відсутності товарно-транспортних накладних позбавляє права позивача на податковий кредит вересня 2010 року і, як наслідок, на бюджетне відшкодування жовтня 2010 року.

З'ясовані судом обставини складення спірних податкових повідомлень-рішень №№0000081504, 0000091504, 0002700700 свідчать про протиправність висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту вересня 2010 року на 409 822,87 грн., про завищення від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2010 року на 278 389,0 грн. та про зменшення заявленої у жовтні 2010 року до бюджетного відшкодування суми ПДВ на 341 848 грн. (131600+210248).

Спірні податкові повідомлення-рішення від 12.09.2012р. №№ 000081504, 000091504 складені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки позивача від 04.09.2012р. №1789/15-4/33390898 (далі - акт №1789). За цим актом перевірки відповідач вважає, що позивач завищив розмір бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на 50 616,00 грн. та розмір від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року на 227 773,0 грн. у зв'язку з тим, що до розрахунку бюджетного відшкодування включив суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 278 389,00 грн., отриману за вересень 2010 року та повністю зменшену податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2012р. №0000091504.

При розгляді справи суд дійшов до висновку про протиправність зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2010 року на 278 389,00 грн. і тому податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. № 0000091504 не може бути використано для перегляду показників декларації позивача за червень 2012 року.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що за діючими у 2010-2012 роках правилами обчислення податкового зобов'язання та бюджетного відшкодування з ПДВ розмір податкового зобов'язання з ПДВ платником податку визначався у вигляді різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом звітного податкового періоду. При позитивному значенні розрахованої суми вона сплачувалась до бюджету, при від'ємному значенні розрахованої суми це від'ємне значення включалось до податкового кредиту декларації з ПДВ наступних податкових періодів. Якщо у наступному податковому періоді від'ємне значення з ПДВ не перекривалось податковими зобов'язаннями та було сплачене постачальникам, воно могло бути відшкодоване з бюджету. Пред'явлене до бюджетного відшкодування від'ємне значення з ПДВ у подальших податкових періодах не приймало участі у розрахунках податкових зобов'язань, бюджетного відшкодування та визначення залишку від'ємного значення з ПДВ на кінець звітного податкового періоду. Ці правила обчислення податкового зобов'язання та бюджетного відшкодування з ПДВ визначені приписами Податкового кодексу України та Законом України "Про податок на додану вартість".

Як встановлено судом та не заперечується сторонами позивач при складанні декларації з ПДВ за вересень 2010 року визначив від'ємне значення з ПДВ у сумі 341 848,00 грн. При складанні декларації з ПДВ за жовтень 2010 року у зв'язку зі сплатою постачальникам все від'ємне значення з ПДВ вересня 2010 року у сумі 341 848,00 грн. було заявлене позивачем до бюджетного відшкодування. У зв'язку з використанням від'ємного значення вересня 2010 року для розрахунку бюджетного відшкодування це від'ємне значення для складання декларацій з ПДВ у подальших податкових періодах не використовувалось. Відповідач при проведенні перевірок за актами №№ 3786, 123 зменшив бюджетне відшкодування позивача з ПДВ за жовтень на загальну суму 341 848,0 грн. у зв'язку із завищенням податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ за вересень 2010 року, тобто відповідачем було скасовано кінцевий результат декларування податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ за вересень 2010 року у вигляді декларування бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року.

За таких підстав суд вважає, що висновок відповідача про завищення від'ємного значення з ПДВ позивачем за вересень 2010 року на 278 389,00 грн. має довідковий характер та не може бути використаний для перегляду показників декларацій з ПДВ позивача за податкові періоди після жовтня 2010 року.

Під час проведення перевірок за актами №№ 3786, 123, 1789 відповідач підтвердив фактичну сплату постачальникам від'ємного значення з ПДВ, яке враховане при визначенні розміру бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року та червень 2012 року, тому суд вважає правомірним звернення позивача з приводу стягнення на свою користь бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 341 848,00 грн. та за червень 2012 року у сумі 50 616,00 грн.

Як зазначалось судом, від'ємне значення з податку на додану вартість визначається у декларації з ПДВ поточного податкового періоду та враховується при визначенні податкових зобов'язань та бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. За специфікою складання декларації з ПДВ, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011р. № 1490/20228, від'ємне значення з ПДВ обліковується виключно у декларації з ПДВ платника податків та не відображається в його особовому рахунку. За таких обставин суд відмовляє позивачеві у його вимогах щодо відновлення від'ємного значення з ПДВ на особовому рахунку.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновкам позивача про визнання нікчемними правочинів за участю позивача.

За змістом актів перевірок податковий орган зробив висновок про нікчемність наведених правочинів, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки податкового органу щодо зазначених правочинів є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на наведені обставини позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17 листопада 2011 р. № 0002700700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 131 600,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 20 березня 2012 р. №№ 0000081504, 0000091504 та від 12 вересня 2012 р. № 0000891504.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" (вул. Миру, 26, кв. 80, м. Херсон, код ЄДРПОУ 33390898) суму бюджетного відшкодування в розмірі 341 848,00 грн. (триста сорок одна тисяча вісімсот сорок вісім гривень нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" (вул. Миру, 26, кв. 80, м. Херсон, код ЄДРПОУ 33390898) суму бюджетного відшкодування в розмірі 50 616,00 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот шістнадцять гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" (вул. Миру, 26, кв. 80, м. Херсон, код ЄДРПОУ 33390898) судовий збір у сумі 2 113,81 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень вісімдесят одну копійку), сплачений згідно квитанції 13014.991.1 від 24.09.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Експо" (вул. Миру, 26, кв. 80, м. Херсон, код ЄДРПОУ 33390898) судовий збір у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 жовтня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1