Постанова № 27013116, 30.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2012 року 10:00 № 2а-13184/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 52 501 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідач ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у справі отримав 17 жовтня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 52 501 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 травня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2, місцезнаходження ОСОБА_1: 03134, АДРЕСА_1.

14 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва на підставі Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», наказу на проведення фактичної перевірки від 12 жовтня 2011 року № 3/87 та направлень на перевірку від 13 жовтня 2011 року № 1382/23-30Ф і № 1383/23-30Ф, проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За результатами фактичної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено акт від 14 жовтня 2011 року № 0535/26/57/23/НОМЕР_1, яким встановлено неоприбуткування суб'єктом господарювання ОСОБА_1 готівкових коштів в сумі 10 500 грн.

Зазначений акт підписаний ОСОБА_1 14 жовтня 2011 року без зауважень.

На підставі складеного акту перевірки 27 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва винесені податкове повідомлення-рішення № 0003492330, яким за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»накладено на суб'єкта господарювання ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003482330, яким за порушення підпункту 2.1, підпункту 2.6 пункту 2, підпункту 3.1 пункту 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 накладено на суб'єкта господарювання ОСОБА_1 штраф у розмірі 52 500 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 03 листопада 2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підпунктом 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2011 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, як виконавцем, та ОСОБА_2, як замовником, укладено договір поставки (виготовлення) меблів, надання послуг. За умовами договору вартість робіт, включаючи вартість матеріалів і послуг (загальна вартість) складає 14 600 грн. У договорі зазначено, що перед початком робіт замовник сплачує виконавцю аванс в сумі 10 500 грн. та після закінчення робіт проводиться кінцевий розрахунок в розмірі 4 100 грн. Строк виконання робіт -12 серпня 2011 року.

14 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва із заявою, в якій просив провести перевірку підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на предмет дотримання ним діючого податкового законодавства.

12 жовтня 2011 начальником Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва видано наказ № 3/187 про проведення з 12 жовтня 2011 року фактичної перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Під час проведення перевірки суб'єкт господарювання у своїх письмових поясненнях від 14 жовтня 2011 року, наданих начальнику Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, зазначив, що ним було виконано замовлення на виготовлення меблів на загальну суму 14 600 грн., з яких він отримав 10 500 грн. в якості передоплати та вказав на те, що ці суми не були внесені до книги обліку доходів і витрат в зв'язку з втратою документів.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, у таких розмірах:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»накладено на суб'єкта господарювання ОСОБА_1 штраф в розмірі 1 грн.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 була неоприбуткувана готівка в розмірі 10 500 грн., то на нього Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва правомірно накладено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що складає 52 500 грн.

Проте, відповідач суму штрафних санкцій в розмірі 52 501 грн. не сплатив, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва в адміністративному чи судовому порядку не оскаржив.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

З огляду на встановлене та враховуючи, що суму штрафник санкцій в розмірі 52 501 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 03134, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 52 501 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот одна) грн. на р/р 31110104700009 в УДКС у Святошинському районі м. Києва, банк одержувача: УДКС у м. Києві, МФО 820019, код 37962074, код платежу 21080900.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський