Постанова № 27012884, 16.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/2008/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представника позивача - Губенка В.Г.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом державного підприємства "Глухівське лісове господарство" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Глухівське лісове господарство» (далі позивач, ДП «Глухівське лісове господарство») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі відповідач, Глухівська МДПІ) від 24.10.2011 року №0000322301, яким визначено суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 21599,00 грн., з яких: 19956 грн. за основним платежем та 1643 грн. штрафних санкцій;

2) податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ 0000312301 від 24.10.2011р., яким визначено суму податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 76745,25 грн., з яких: 74694 грн. за основним платежем, 2051,25 грн. штрафних санкцій;

3) податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011 року №0000352321, яким визначено суму штрафних санкцій в сумі 3044,42 грн. за перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства;

4) податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000601731, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників на суму 1409,46 грн. та по штрафним санкціям в сумі 37 грн. 30 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.139-140, І том, а.с.26-27, ІІ том).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, Глухівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП «Глухівське лісове господарство» з питань отримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За наслідками перевірки Глухівською МДПІ було складено відповідний Акт (а.с.49-119, І том).

Як свідчить з Акту перевірки, Глухівською МДПІ було виявлено наступні порушення податкового законодавства :

1) - порушення п.1.32, ст.1, пп. 5.1 п.5., пп., 5.2.1, п.5.2., пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України від 28 12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.10, ст. 138. с 139.1.9 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 74 694 грн.,

у тому числі:

- за 2 квартал 2010 року - 8 201 грн.,

- за 1 квартал 2011 -66493 грн.

2) - порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п 7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.5 1 п 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04,97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст.185, п186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, ст.198, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 19956 грн., у тому числі:

- за квітень 2010р. на суму 2 909 грн.,

- за травень 2010р. на суму 3 651 грн.,

- за січень 2011р. на суму 4 грн.,

- за лютий 2011р. на суму 5 016 грн.,

- за березень 2011 р. на суму 3 780 грн.

3) п порушення п.2.8 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. № 40/10320.

4) - порушення пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, її. 7.1 ст. 7, п. 19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого занижено (неутримано) податок з доходів фізичних осіб - найманих працівників у сумі 145,18 грн. за період з 01.04.10р. по 31.12.10р.

5) - порушення п. 169.1 ст. 169, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого занижено (неутримано) податок з доходів фізичних осіб - найманих працівників у сумі 1264,28 грн. за період з 01.01.11р. по 30.06.11р.

З урахуванням виявлених порушень, Глухівською МДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1) Податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ №0000312301 від 24.10.2011р., яким визначено суму податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 76745,25 грн., з яких: 74694 грн. за основним платежем, 2051,25 грн. штрафних санкцій;

2) Податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ у Сумській області від 24.10.2011 року №0000322301, яким визначено суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 21599,00 грн., з яких: 19956 грн. за основним платежем та 1643 грн. штрафних санкцій;

3) Податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000601731, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників на суму 1409,46грн. та по штрафним санкціям в сумі 37 грн. 30 коп.

4) Податкове повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000352321, яким визначено суму штрафних санкцій в сумі 3044,42 грн. за перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства.

Щодо податкових повідомлень-рішень Глухівської МДПІ №0000312301 від 24.10.2011 р. та від 24.10.2011 року №0000322301, якими визначено суму податкових зобов'язань по ПДВ на суму 76745,25 грн. та по податку на прибуток на суму 21599,00 грн., слід зазначити наступне:

В ході перевірки було встановлено, що між ДП «Глухівське лісове господарство» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договори від 16.10.2008р. №38 та №39 на виконання лісозаготівельних робіт. Підприємством до складу валових витрат було включено вартість послуг по заготівлі лісопродукції, які надавались ФОП ОСОБА_3 Підставою для відображення господарських операцій були акти здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2010р. та від 18.05.2010р. За результатами зазначених в них операцій до валових витрат віднесено 32802,24 грн. (в тому числі за ІІ квартал 2010 року - 32802 грн.), до податкового кредиту віднесено 6560,45 грн.

Однак, в ході проведення перевірки, податковим органом було встановлено, що операції із придбання послуг у ФОП ОСОБА_3 по заготівлі лісопродукції на об'єктах ДП «Глухівське лісове господарство», мали безтоварний характер, здійснені невідомими працівниками, які ніякого відношення до ФОП ОСОБА_3 не мали, основні засоби у зазначеної особи відсутні.

Таким чином, відповідач стверджує , що фактично зазначені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) роботи не виконувались ФОП ОСОБА_3, первинні документи складені між позивачем та ФОП ОСОБА_3 не підтверджують фактичного надання останнім послуг по заготівлі лісопродукції, а оформлені на підставі нікчемних правочинів, внаслідок проведення безтоварних операцій та складені без наміру створити реальні правові наслідки. А наявність у ДП «Глухівське лісове господарство» оформлених документів, які відповідно до вимог законодавства необхідні для віднесення сум до валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту по податку на додану вартість, зокрема акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та складені ФОП ОСОБА_3 податкові накладні, на думку відповідача, не є підставою для формування валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту по ПДВ, оскільки наведені в даних документах відомості не відповідають дійсності.

Також, в ході проведеної перевірки було встановлено, що між ДП «Глухівське лісове господарство» та ТОВ «Метрудтранс» було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги від 20 січня 2010 року.

Відповідно до наданих на перевірку первинних бухгалтерських документів ДП «Глухівське лісове господарство» було оприбутковано по послугам експедитора від ТОВ «Метрудтранс» на загальну суму 319166,40 грн.

При цьому, в Акті перевірки Глухівської МДПІ йдеться про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «Метрудтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з підприємствами контрагентами по ланцюгах придбання та постачання за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. За результатами перевірки було складено Акт від 08.08.2011р. з висновком податкового органу про вчинення ТОВ «Метрудтранс» правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів. Товари по відповідних правочинах не могли бути передані, оскільки у даного підприємства відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби. Отже, видаткові та податкові накладні на виконання умов договору поставки, видані ТОВ «Метрудтранс» на загальну суму 319166, 40 грн. (сума ПДВ - 53194,40), згідно позиції відповідача, не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства внаслідок укладання нікчемного правочину.

З урахуванням вищевикладеного, за наслідками перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.1.32, ст.1, пп. 5.1 п.5., пп., 5.2.1, п.5.2., пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України від 28 12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.10, ст. 138. с 139.1.9 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та порушено вимоги пп. 7.2.3 п 7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.5 1 п 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04,97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст.185, п186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, ст.198, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України, частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 298774 грн., (у тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 32802 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_3 та за І квартал 2011 року в сумі 265972 грн. по операціям з ТОВ «Метрудтранс») та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 19956,69 грн. в тому числі 13396,24 грн. по проведенню операцій з ТОВ «Метрудтранс» та 6560,45 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_3

Надаючи правову оцінку обставинам справи щодо наявності підстав для прийняття Глухівською МДПІ податкових повідомлень-рішень №0000312301 від 24.10.2011р. та від 24.10.2011 року №0000322301, якими визначено суму податкових зобов'язань по ПДВ на суму 76745,25 грн. та по податку на прибуток на суму 21599,00 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, позивачем на підтвердження факту здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами було надано:

По контрагенту - ТОВ «Метрудтранс» надано копію Договору на ТЄО №МРТ-197/26 від 20.01.2010р. (а.с.159-164, І том), Акти виконаних робіт №01 від 31.01.2011р., №02 від 28.02.2011р., №03 від 31.03.2011р. (а.с.175-177, І том), Акти звірки (а.с.180, 178, І том), копії Специфікацій накладаних разом з квитанціями приймання вантажу за період з 04.01.2011р. по 31.03.2011р. (а.с.181-243, І том).

На підтвердження факту виконання робіт ФОП ОСОБА_3 позивачем надано наступні підтверджуючі документи: Наряди-акти на виконання робіт та щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції (а.с.1-20, ІІ том), на підставі яких були складені акти виконаних робіт по лісозаготівлі, які підписані уповноваженими особами. На підставі даних документів позивачем була проведена оплата виконаних робіт згідно рахунків ПП ОСОБА_3

Надаючи оцінку висновкам ДПІ про нікчемність правочину, суд перевіряє обґрунтованість тверджень органу державної податкової служби про наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод нікчемними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до положень статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили, що документи, виписані на виконання договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Метрудтранс», були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку містять усі дані стосовно змісту відповідних господарських операцій. Вказані документи містять перелік робіт, послуг, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент вказаних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були і на даний час являються як позивач так і його контрагенти, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт придбання позивачем послуг у ФОП ОСОБА_3 та експедиційних послуг ТОВ «Метрудтранс» документально підтверджується.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених і нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вищенаведене свідчить про те, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат платника податку, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що для підтвердження включення витрат на придбання товарів до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема документи, що підтверджують факт отримання товарів від іншої особи.

За приписами ч.1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 цього Положення зазначається, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів на момент господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, перелічені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Також, оцінивши перелічені первинні та інші документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, вказані документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Твердження податкового органу про відсутність факту здійснення господарських операцій в судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту Податкового кодексу України за даних обставин, є безпідставними.

Відповідно, позовні вимоги ДП «Глухівське лісове господарство» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Глухівської МДПІ №0000312301 від 24.10.2011р. та від 24.10.2011 року №0000322301, якими визначено суму податкових зобов'язань по ПДВ на суму 76745,25 грн. та по податку на прибуток на суму 21599,00 грн., є правомірними і, відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000601731, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників на суму 1409,46грн. та по штрафним санкціям в сумі 37 грн. 30 коп., слід зазначити наступне:

Перевіркою встановлено, що ДП «Глухівський лісгосп» в порушення вимог пп.8 1.1 п.8.1 ст.8, п. 7.1 ст. 7, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за період з 1 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, під час нарахування заробітної платипрацівникам підприємства, не утримано податок і доходів фізичних осіб, внаслідок чого зарезультатами перевірки було донараховано 145,18 грн. податку.

Крім того, в порушення вимог п.169.1 ст.169, п.176.2 ст.176 ПК України за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 1264,28 грн. в результаті завищення розміру наданої податкової соціальної пільги. Працівниками підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6 було подано до ДП «Глухівський лісгосп» заяви про застосування податкової соціальної пільги та копії свідоцтв про народження двох дітей віком до 18 років, працівником ОСОБА_7 подано заяву на застосування соціальної пільги та копії свідоцтв про народження трьох дітей віком до 18 років. ДП «Глухівський лісгосп» застосовано більший розмір соціальної пільги (1882 грн.) ніж належало з урахуванням заявленої працівниками підприємства кількості дітей (1411 грн.).

Отже, сума 1409,46 грн. на яку позивачу було збільшено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників складається з двох сум: 145,18 грн. та 1264,28 грн.

Відповідно, 145,18 грн. - розмір не утриманого позивачем та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників за період з 01.04.2010р. по 31.1.2010р.

Однак, дане порушення позивачем визнається як помилка. Позивач зобов'язується її виправити. Отже, в даний частині (відповідно і в частині нарахування штрафних санкцій на суму 37,30 грн.) суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0000601731.

Щодо встановленого відповідачем порушення вимог п.169.1 ст.169, п.176.2 ст.176 ПК України відносно не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 1264,28 грн., то в даній частині податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0000601731 підлягає скасуванню, оскільки суд бере до уваги той факт, що дана помилка була виправлена до початку проведення перевірки в серпні 2011 року, що відображено в звіті за вказаний місяць та вся сума податку була перерахована 07.09.2011р., тоді як перевірка розпочалася лише 09.09.2011р. При цьому, докази перерахування та звіт надано до матеріалів справи (а.с.165-174 ІІ том)

Так, з матеріалів справи вбачається. Що бухгалтер «Червонянського лісництва» Бабіч С.В. зробила перерахунок прибуткового податку з громадян працівникам «Червонянського лісництва» за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р. і самостійно виявила при цьому помилку - невірно застосована пільга до прибуткового податку з громадян по заробітній платі окремих працівників, яка в сумі становить 1264,28 грн. Ця сума складається з неутриманого податку з працівників: - ОСОБА_9 в сумі 352,85 грн., з ОСОБА_5 - 357,70 грн., з ОСОБА_6 - 412,01 грн., з ОСОБА_10 - 141, 72 грн.

В серпні 2011 року бухгалтер підприємства здійснила перерахунок прибуткового податку вищевказаних працівників , утримала з них зазначені кошти в сумі 1264,28 грн. При цьому, доутримання прибуткового податку з громадян в сумі 1264,28 грн. було проведено через особові рахунки працівників за другу половину серпня 2011 року про що було відображено в звіті по праці, заробітній платі і витратам на виробництво за серпень 2011 року 7 вересня 2011 року доутриманий прибутковий податок з громадян в сумі 1264,28 грн. разом з поточним прибутковим податком за серпень 2011 року був перерахований до районного бюджету (копія звіту та банківські виписки в справі).

Отже, суд вважає, що повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0000601731 підлягає скасуванню в частині нарахування податкових зобов'язань на суму 1264,28 грн. В іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишається без змін.

Щодо податкового повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000352321, яким визначено суму штрафних санкцій в сумі 3044,42 грн. за перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства, слід зазначити наступне:

Перевіркою встановлено перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства в сумі 1522,21 грн., чим порушено п.2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (ліміт готівки в касі Баницького лісництва згідно розрахунку від 21.07.10р. - 295 грн., з каси Баницького лісництва 02.08.10 видані кошти згідно видаткового касового ордера №001295 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» в сум 1015,51 грн., видача коштів не підтверджена підписом одержувача. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Сума 720,51 грн. (1015,51 грн. - 95 грн.) є понадлімітною

Ліміт залишку готівки в касі Слоутського лісництва згідно розрахунку від 21.07.10- 1045 грн., з каси Слоутського лісництва 13.05.11 видані кошти згідно видаткового касового ордера № 003088 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» у сумі 1 000 гри., яка не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки на кінець дня в касі Слоутського лісництва 419,68 грн. Сума 374,68 грн. (1000 грн. + 419,68 грн. - 1045 грн.) є понадлімітною.

Ліміт залишку готівки в касі Землянківського лісництва згідно розрахунку від 21.07.10- 994 грн., з каси Землянківського лісництва 22.07.10 видані кошти відповідно видаткового касового ордера №004183 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» в сумі 1 421,02 грн., видача коштів не підтверджена підписом одержувача. Сума 427,02 грн. (1 421,02 гри. - 994 грн.) є понадлімітною.

Отже, відповідач посилається на порушення позивачем п.2.8. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідно до якого «…підприємства можуть приймати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки…». Крім цього. Відповідач посилається на порушення позивачем абз.2 п.3.5. Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, відповідно до якого «…для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача …».

За виявлені відповідачем порушення податковим органом застосована фінансова (штрафна) санкція відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» - «…за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день…».

Однак суд не погоджується з зазначеними висновками податкового органу виходячи з наступного:

При дослідженні наданих позивачем до справи доказів та відповідних пояснень, судом було встановлено:

Щодо «Землянківського лісництва»: бухгалтер «Землянківського лісництва» Радіонова Г.Д. отримала в касу «Землянківського лісництва» виторг за дрова в сумі 1421,02 грн. від покупців. Для оприбуткування даних коштів вона виписала прибуткові касові ордери на ОСОБА_12 за №002075 від 13.07.2010р. в сумі 292,67 грн.. на ОСОБА_13 за №002118 від 13.07.2010р. в сумі 394,92 грн., на ОСОБА_13 за №002119 від 22.07.2010 р. в сумі 394,92 грн., на ОСОБА_14 за №002120 від 22.07.2010р. на суму 338,54 грн., в яких в графі «Одержувач» поставила свій підпис, підтверджуючи отримання даних коштів під свою матеріальну відповідальність.

Ліміт залишку готівки в касі «Землянківського лісництва» складає 994,00 грн., тому, з метою недопущення завищення ліміту своєї каси Радіонова Г.Д. 22.07.2010р. взяла дані кошті зі своєї каси і відвезла до контори ДП «Глухівський лісгосп», де здала в центральну касу ДП «Глухівський лісгосп».

На оприбуткування даної готівки в центральній бухгалтерії підприємства був виписаний прибутковий касовий ордер №004183 від 22.07.2012р. в сумі 1421,02 грн., в якому касир центральної каси ОСОБА_15 в графі «Одержувач» поставила свій підпис, підтверджуючи цим взяття переданого виторгу в сумі 1421,02 грн. під свою матеріальну відповідальність.

Бухгалтеру «Землянківського лісництва» Радіоновій Г.Д. касир центральної каси ОСОБА_15 віддала відривний корінець від прибуткового касового ордеру №004183 від 22.07.2010р., як підтвердження здачі готівки в сумі 1421,02 грн.

На списання даних коштів Радіонова Г.Д. на місці своєї постійної роботи, в касі «Землянківського лісництва», виписала видатковий касовий ордер №001125 від 22.07.2010р. на суму 1421,02 грн., але в графі «Одержувач» підпису не поставила, адже ці кошти до фактичної здачі в центральну касу вже й так були на її матеріальній відповідальності. Крім цього, про здачу коштів до центральної каси вона підтвердила корінцем від прибуткового касового ордеру №004183 від 22.07.2010р.

Щодо «Баницького лісництва» - бухгалтер даного лісництва Краснопільська Г.М. отримала в касу «Баництвого лісництва» 02.08.2010р. виторг за дрова в сумі 1015,51 грн. від ОСОБА_8 Для оприбуткування даних коштів вона виписала прибутковий касовий ордер №003061 від 02.08.2010р., в якому в графі «Одержувач» проставила свій підпис, підтверджуючи отримання даних коштів під свою матеріальну відповідальність.

В той же день вона взяла їх зі своєї каси і відвезла в контору ДП «Глухівський лісгосп», де здала в центральну касу ДП «Глухівський лісгосп». На оприбуткування даної готівки в центральній бухгалтерії підприємства був виписаний прибутковий касовий ордер №004233 від 02.08.2010р. в сумі 1051,51 грн. в якому касир центральної каси ОСОБА_15 в графі «Одержувач» поставила свій підпис, підтверджуючи цим взяття переданого виторгу в сумі 1051,51 грн. під свою матеріальну відповідальність.

Бухгалтеру «Баницького лісництва» Краснопільській Г.М. касир центральної каси ОСОБА_15 віддала відривний корінець прибуткового касового ордеру №004233 від 02.08.2010р., як підтвердження здачі готівки в сумі 1015.51 грн.

На списання даних коштів краснопільська Г.М. виписала видатковий касовий ордер №001295 від 02.08.2010р. в сумі 1015,51грн., але в графі «Одержувач» підпису не ставила. Адже ці кошти до фактичної здачі в центральну касу вже й так були на її матеріальній відповідальності. Крім цього, здачу їх вона підтвердила корінцем від прибуткового касового ордеру №004233 від 02.08.2010р.

Щодо «Слоутського лісництва» - бухгалтер даного лісництва Буцик Н.Ф. отримала в касу виторг за дрова в сумі 1000,00 грн. від покупців.

Для оприбуткування даних коштів вона виписала прибуткові касові ордери від 13.05.2011 р. в яких в графі «Одержувач» поставила свій підпис, підтверджуючи отримання даних коштів під свою матеріальну відповідальність.

Ліміт залишку готівки в касі «Слоутського лісництва» складає 1045,00 грн., тому з метою недопущення його перевищення Буцик Н.Ф. 13.05.2011р. взяла кошті зі своєї каси і відвезла їх в контору ДП «Глухівський лісгосп», де їх здала до центральної каси підприємства ДП «Глухівський лісгосп».

На оприбуткування даної готівки в центральній бухгалтерії підприємства був виписаний прибутковий касовий ордер №00006199 від 13.05.2011р. на суму 1000 грн., в якому касир центральної каси ОСОБА_15 в графі «Одержувач» поставила свій підпис, підтверджуючи цим взяття переданого виторгу в розмірі 1000 грн. під свою матеріальну відповідальність.

Бухгалтеру «Слоутського лісництва» Буцик Н.Ф. касир центральної каси ОСОБА_15 віддала відривний корінець від прибуткового касового ордеру №00006199 від 13.05.2011 р., як підтвердження здачі готівки в сумі 1000 грн.

На списання даних коштів Буцик Н.Ф. на місці своєї постійної роботи, в касі «Слоутського лісництва», вписала видатковий касовий ордер №003088 від 13.05.2011р. на суму 1000 грн., але в графі «Одержувач» підпису не ставила, бо також ці кошти до фактичної здачі в центральну касу вже нею були прийняті до матеріальної відповідальності. Крім того, здачу їх в центральну касу вона підтвердила корінцем від прибуткового касового ордеру №00006199 від 13.05.2011р.

При цьому, суд також бере до уваги наступне: пунктом 3.5. «Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні» передбачено, що в разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером - фізична особа розписується в даному ордері про одержання готівки.

У всіх цих випадках бухгалтери «Землянківського лісництва» Радіонова Г.Д., «Баницького лісництва» Краснопільська Г.М., «Слоутського лісництва» Буцик Н.Ф. не є фізичними особами, а є представниками юридичної особи. Таким чином, всі ці видаткові касові ордери №001125 від 22.07.2010р. в сумі 1421,02 грн., №001295 від 02.08.2010р. на суму 1015,51 грн., №003088 від 13.05.2011 р. в сумі 1000 грн. були виписані не конкретно на фізичних осіб, як документи, що відображають рух грошових коштів по підприємству та в підрозділах лісництв ДП «Глухівський лісгосп» за відповідні дати.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача відносно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської МДПІ від 25.10.2011р. №0000352321, яким визначено суму штрафних санкцій в сумі 3044,42 грн., також підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1176 грн. 65 коп.

Крім цього, відповідно до заяви від 26.06.2012р. (а.с.44) позивач просив повернути йому надлишково сплачені грошові кошти (судовий збір) в сумі 1118,02 грн. Матеріалами справи підтверджується, що дана сума є дійсно надлишково сплаченою, а тому відповідно до п.1, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню в розмірі переплаченої суми - 1118,02 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства "Глухівське лісове господарство" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції:

від 24.10.2011 р. № 0000322301, яким визначено податкове зобов'язання державного підприємства "Глухівське лісове господарство" по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 21 599,00 грн.;

від 24.10.2011 р. № 0000312301, яким визначено податкове зобов'язання державного підприємства "Глухівське лісове господарство" по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 76 745,25 грн.;

від 25.10.2011 р. № 0000352321, яким застосовано суму штрафну санкцію державному підприємству "Глухівське лісове господарство" в розмірі 3 044,42 грн.;

від 25.10.2011 р. № 0000601731, яким збільшено грошове зобов'язання державного підприємства "Глухівське лісове господарство" по податку з доходів найманих працівників на суму 1 264,28 грн.;

Податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 р. № 0000601731, в частині збільшення грошового зобов'язання державного підприємства "Глухівське лісове господарство" по податку з доходів найманих працівників на суму 145, 18 грн. залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Глухівське лісове господарство" судові витрати шляхом іх безспірного списання із рахунку Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області в розмірі 1 176грн. (одна тисяча двадцять шість грн.) 65 коп.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області повернути державному підприємству "Глухівське лісове господарство" (41400, м. Глухів, вул. Вознесенська, 21-А, код 00992906, р/р 260073104023 Сумське ОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 337568) надлишково сплачений судовий збір у розмірі 1 119 грн. 47 коп., (одна тисяча сто дев'ятнадцять грн. сорок сім коп.) сплачений згідно платіжних доручень № 1925 від 15.03.2012 р. та №2029 від 02.04.2012 р. на розрахунковий рахунок Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Суми, рахунок отримувача 31217206784002 код банку 837013.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 22.08.2012 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець