Постанова № 27012513, 23.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6451/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представників позивача -Данилюк С.М., Якименко В.В.,

представників відповідача -Одинець Н.А., Глови В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорол-Агро» до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорол-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Хорол-Агро») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Хорольська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0000292301.

Позивач вважає висновок Хорольської МДПІ про завищення податкових зобов'язань скороченої декларації спеціального режиму оподаткування, що залишається у власності сільськогосподарського підприємства та не підлягає сплаті до бюджету у сумі 64 574,00 грн. та, відповідно, заниження податкових зобов'язань загальної декларації неправомірним, оскільки в перевіряємому періоді підприємство перебувало на спеціальному режимі оподаткування сільськогосподарського товаровиробника. Твердження перевіряючого про те, що частина земель не оформлені належним чином, внаслідок чого ТОВ «Хорол -Агро»не є сільськогосподарським підприємством в розумінні пункту 209.6. статті 209 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки 100 % виробленої позивачем продукції є сільськогосподарською. Отримання послуг по збиранню врожаю від ПП ОСОБА_5 також не позбавляє його статусу сільськогосподарського підприємства. Таким чином, підстав для формування показників загальної декларації з ПДВ у позивача не було. Окрім того, у відповідача не було підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки ніякого запиту податковий орган не надсилав.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що ТОВ «Хорол -Агро»повинно було віднести податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 64 574,00 грн. в загальну декларацію з ПДВ, оскільки ним не було дотримано вимоги пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України внаслідок неналежного оформлення деяких договорів оренди та використання послуг інших осіб зі збирання врожаю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.04.2004 ТОВ «Хорол-Агро»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання Хорольською районною державною адміністрацією у Полтавській області, з 23.04.2004 ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» перебуває на обліку платника податків.

ТОВ «Хорол-Агро»застосовує спеціальний режим оподаткування.

Згідно довідки Хорольської МДПІ від 28.04.2011 №485/10/15-055 ТОВ «Хорол-Агро»являється платником фіксованого сільськогосподарського податку згідно статті 308 Податкового кодексу України /арк. с. 69/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до направлення №264 від 31.08.2012, виданого Хорольською МДПІ, на підставі наказу Хорольської МДПІ №362 від 30.08.2012 у період з 31.08.2012 по 06.09.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хорол-Агро»з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту суб'єктом господарювання за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

У ході перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань бюджетної декларації у сумі 64 574,00 грн та завищено податкові зобов'язання скороченої декларації спеціального режиму оподаткування, що залишається у власності сільськогосподарського підприємства та не підлягає сплаті до бюджету у сумі 64574,00 грн /арк. с. 33/.

За результатами перевірки складено акт №468/22/32946310 від 13.09.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 187.1. статті 187, пунктів 209.2., 209.6. статті 209 Податкового кодексу України.

26 вересня 2012 року на підставі акту перевірки Хорольською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 80717,50 грн, з яких за основним платежем -64574,00 грн, штрафні (фінансові) санкції -16 143,50 грн /арк. с. 45/.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0000292301, суд виходить з наступного.

Згідно до пункту 7.4. статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті Податкового кодексу України, платник податків має право обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат.

Згідно до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 6.1 Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394 (надалі -Положення №1394) передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

У розумінні пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Аналогічна норма міститься у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 Положення №1394.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з положеннями пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Підпунктом 209.17.1 пункту 209. 17. статті 209 Податкового кодексу України визначено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема, на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД), а саме, вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння; вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос та інші.

Згідно з пунктами 209.13., 209.14. статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, а саме, 17 відсотків.

Підпункт «б»підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України визначає, що виробничим фактором, за рахунок яких сформовано податковий кредит є послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, а саме: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин.

ТОВ «Хорол-Агро»станом на 01.01.2011 у своєму користуванні мало 444,23 га сільськогосподарських земель, станом на 01.01.2012 - 452,8105 га сільськогосподарських земель, що підтверджено наявними у матеріалах справи довідками відділу Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області /арк. с. 67-68/.

Орендовані землі позивач використовував для здійснення господарської діяльності, а саме, для вирощення сільськогосподарських культур (озима пшениця, пшениця ярова, кукурудза, нут, соя, лікарські рослини, ефірно-олійні культури, насіння редьки, багаторічні трави).

ТОВ «Хорол-Агро»у декларації з податку на додану вартість (скороченій) за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 відображало операції із продажу продукції сільськогосподарського призначення власного виробництва на суму 1 043 048,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, однією з підстав для висновку про заниження позивачем грошового зобов'язання з ПДВ у загальній декларації стало те що по 85,8 га земель не зареєстровані договори оренди, тому позивач ТОВ «Хорол-Агро» виробляв сільськогосподарську продукцію не тільки власними або орендованими виробничими потужностями.

Суд не погоджується з висновком податкового органу враховуючи наступне.

Згідно довідки директора підприємства, погодженої сільським головою Андріївської сільської ради від 22.10.2012 /арк. с. 75/, ряд договорів оренди земельних ділянок не могли бути переукладеними та зареєстрованими в Хорольському відділі Полтавської РФ Центру ДЗК з об'єктивних причин, а саме: 4 власники померли, а їх спадкоємці або не прийняли спадщину, або не переоформили договори оренди; декілька осіб виїхало на постійне місце проживання в інше місце; 4 договори оренди укладалися з власниками сертифікатів на право на земельну частку (паю), які не виготовили технічну документацію та не отримали Державні акти.

Враховуючи те, що земельні ділянки, договори оренди по яких з об'єктивних причин не зареєстровані в Центрі ДЗК, використовуються ТОВ «Хорол -Агро» для виробництва сільськогосподарської продукції та беручи до уваги те, що позивач сплачує фіксований сільськогосподарський податок з усіх земель /податкові декларації, арк. с. 70-73/, що знаходяться у нього в користуванні, в тому числі і з неоформлених, суд вважає правомірним включення позивачем до податкового зобов'язання з ПДВ у скороченій декларації за квітень 2012 року 8333 грн.

Можливість використання у сільськогосподарській діяльності платника податку інших земель, які не перебувають у нього у власності чи оренді, передбачена статтею 302 Податкового кодексу України, згідно якої об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа земель, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Висновок перевіряючого про те, що внаслідок використання неоформлених земельних ділянок ТОВ «Хорол -Агро» у перевіряємому періоді підлягало реєстрації на загальних підставах та зобов'язано було обрати режим загальної системи оподаткування /арк. с. 21/ не грунтується на положеннях Податкового кодексу України, пунктами 209.11 - 209.12 статті 209 та пункту 308.6 статті 308 якого визначено випадки переведення сільськогосподарського підприємства зі спеціального режиму оподаткування ПДВ на загальний та скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника. Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для переведення на загальний режим оподаткування ПДВ зі спеціального та скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як використання при виробленні сільськогосподарської продукції не тільки власних чи орендованих потужностей.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2011 рік /арк. с. 74/ частка сільськогосподарського товаровиробництва складає 100 %. Згідно довідки Хорольської МДПІ №485/10/15-055 від 28.04.2011 /арк. с. 69/ в 2011 році ТОВ «Хорол-Агро»є платником фіксованого сільськогосподарського податку. Згідно акту перевірки /арк. с. 13/ підприємство у перевіряємому періоді застосовувало спеціальний режим оподаткування і подавалося дві декларації з ПДВ: загальна та скорочена.

Доказів виключення ТОВ «Хорол-Агро»з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, анулювання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як спеціального режиму оподаткування чи скасування реєстрації як сільськогосподарського товаровиробника відповідачем не надано.

Перевіркою також встановлено, що 17.07.2011 ТОВ «Хорол-Агро»та ПП ОСОБА_5 укладено договір №5, за умовами якого останнім надавались послуги комбайном по збиранню врожаю озимої пшениці на земельній ділянці площею 44 га. Вартість наданих послуг склала 12 110,80 грн.

У період з травня 2011 року по вересень 2012 року ТОВ «Хорол-Агро»реалізовувало вищезазначену сільськогосподарську продукцію ТОВ «Хліб Інвестбуд», ТОВ «Компанія Франко», ТОВ «Агро-Соя», ТОВ СП «Нібулон», ТОВ «Семенівський елеватор», ТОВ «Вайтера Україна», ТОВ «Кернер Трейд», ТОВ «Агрофірма Червонозаводське бурякогосподарство», ТОВ «Агро Перемога», ТОВ «Зоря-Агро», ФГ «Софіївка», ФГ «Зоря», ФГ «Дорошенко», ФГ «Воля», ПСП «Злагода», ФГ «Мрія», ФГ «Софіївка В».

На підставі цих операцій ТОВ «Хорол -Агро»віднесло до податкового зобов'язання з ПДВ в скороченій декларації за травень 2011 року -20 617 грн, за серпень 2011 року -33220 грн, за вересень 2011 року -2404 грн.

У зв'язку із тим, що ТОВ «Хорол-Агро»не дотримано пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України внаслідок використання послуг ПП ОСОБА_5 по збиранню врожаю податковий орган дійшов висновку, що грошове зобов'язання з ПДВ необхідно було віднести до бюджетної декларації, а не до скороченої.

Суд не може погодитися з таким висновком відповідача, оскільки підпунктом «б»підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що збирання врожаю -це послуга, супутня постачанню сільськогосподарського товару, яка відноситься до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит.

Використання таких супутніх послуг при виробництві сільськогосподарської продукції згідно Податкового кодексу України не є підставою ні для переведення сільськогосподарського товаровиробника на загальний режим оподаткування, ні для скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником податку, ні для формування податкового зобов'язання з ПДВ загальної декларації замість скороченої.

З аналізу статті 209 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ у загальній декларації є наявність господарських операцій, що не стосуються спеціального режиму оподаткування, тобто вироблення товарів, що не належать до сільськогосподарських.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні, підстави для проведення позапланової перевірки ТОВ «Хорол -Агро», що передбачені підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у Хорольської МДПІ були відсутні, оскільки письмовий запит органу державної податкової служби позивачу не надсилався, що відповідачем не спростовано.

За викладених обставин суд приходить до висновку про правомірність формування ТОВ «Хорол-Агро»у перевіряємому періоді податкового зобов'язання з ПДВ скороченої декларації в розмірі 64 574,00 грн, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0000292301 є протиправним і підлягає скасування. Позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорол-Агро» до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року №0000292301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорол-Агро» витрати зі сплати судового збору в розмірі 807 (вісімсот сім) гривень18 (вісімнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко