Постанова № 27012460, 25.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25.10.2012 р. Справа № 2а-4468/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретаря судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", (вул. Знам'янська, 4, м. Миколаїв, 54037)

доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54001)

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (далі по тексту -підприємство, ДП «НАРП») звернулося до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту -ДПІ, відповідач) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000341600 від 08.08.2012р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 219985грн., та податкового повідомлення-рішення №0000331600 від 08.08.2012р., яким ДП «НАРП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136269грн. і нараховано штрафних санкцій у сумі 68135грн..

Не погоджуючись з підставами постановлення оспорюваного податкового повідомлення-рішення (порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1., пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), позивач в заяві та його представник в судовому засіданні просили про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав, вказавши на відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та формування податкового кредиту по безтоварним господарським операціям між ДП «НАРП»та ТОВ «АТД-Сервіс».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 16.07.2012 по 19.07.2012 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 в частині проведення взаєморозрахунків державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»з ТОВ «АТД-Сервіс».

За результатами перевірки складено відповідний акт №1577/16-00/09794409 від 20.07.2012 (далі по тексту - Акт), яким встановлено, що підприємством порушено пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.203, п.1 ст.215, ч.1 ст.234 ЦК України. Із тексту акта перевірки слідує, що на адресу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від ДПІ у Печерському районі м.Києва надійшов лист від 12.04.2011р. №3186/7/22-811 з актом перевірки від 24.02.2012р. №86/23-10/31406015 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТД-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року», у якому зазначається, що в провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва перебуває кримінальна справа №80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва відносно суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб, які були контрагентами-постачальниками ТОВ „АТД-Сервіс", а саме: ТОВ "Компанія "Вайліс", ТОВ "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач", ТОВ "Торговий дім "Спец-Техноресурс", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Техінпромприлад", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Остін трейд" та низки інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Перевіркою встановлено проведення операцій з контрагентами - постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання та не мають правових зв'язків по операціях реалізації (продажу) товарів (послуг) ТОВ „АТД-Сервіс", що свідчить про здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0000341600 від 08.08.2012, яким ДП «НАРП»зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 219985грн., та податкове повідомлення-рішення №0000331600 від 08.08.2012, яким суб'єкту господарювання зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за липень, серпень, жовтень, листопад 2009р. та за березень, квітень, травень, липень 2010р. у розмірі 136269грн. і нараховано штрафні санкції на суму 68135грн..

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ «АТД-Сервіс», що ґрунтується на фактичних даних про те, що: позивач не надав достатніх первинних документів для підтвердження реальності задекларованих господарських операцій з вказаним контрагентом, зокрема документів на підтвердження транспортування (доставки) товарів, яке, за твердженням позивача, здійснювалось третіми особами; у ТОВ «АТД-Сервіс» відсутні достатні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності в виді виконання ремонтних робіт обладнання для літаків та поставки до них запчастин (на підприємстві рахується одна особа); ТОВ «АТД-Сервіс» має «господарські»зносини з фіктивними підприємствами, по факту створення яких порушені кримінальні справи (постанова старшого слідчого СВПМ ДПІ у Шевченськівському районі м.Києва про порушення кримінальної справи від 10.01.2012 за ч.2 ст.205 КК України, постанова старшого слідчого СВПМ ДПІ у Шевченськівському районі м.Києва Братко Т.О. від 19.01.2012 за ч.2 ст.205 КК України (справа №80-0263).

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних (які є обов'язковим але не вичерпними доказом товарності господарської операції), не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі у випадку нездійснення самих операцій. Не можуть бути включені до складу валових витрат (податкового кредиту), витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами, або по безтоварним господарським операціям.

Право на нарахування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг).

Придбання контрагентом позивача товарів (послуг), в осіб, які не є належними платниками ПДВ, приватних осіб, які безпідставно діють від імені юридичних осіб, фіктивних підприємств та підприємців, або по безтоварним господарським операціям не дає права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Зі змісту ЗУ «Про податок на додану вартість», ПК України випливає, що право на бюджетне відшкодування у суб'єкта господарювання виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару або послуг. Цей висновок можна зробити із самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наданих позивачем документів між ДП «НАРП»та ТОВ «АТД-Сервіс»укладено договір № 25/05-2009/138-09 від 25.05.09 на виконання робіт, договір №57-09 від 10.03.09 на постачання продукції, договір №12/01-2010/6-10 від 12 січня 2010 року на придбання продукції, договір №131-10 від 12 травня 2010 року на виконання робіт з вхідного контролю блоків, агрегатів літака ІЛ-78 згідно спеціфікації, договір №155-10 від 31 травня 2010 року на виконання робіт з капітального ремонту виробу 2.595.130.01 (запитувач дальноміра) в кількості 14 штук, договір №163-10 від 11 червня 2010 року про передачу у власність ДП «НАРП»гумовотехнічних виробів.

Згідно договору № 25/05-2009/138-09 від 25.05.09 ТОВ «АТД-Сервіс»виконано капітальний ремонт блоків 3СД-75 та 2Т3М, про що складено Акт № ОУ-0000019 здачі-прийняття робіт на загальну вартість 238 500,00 грн.. На виконання умов договору № 12/01-2010/6-10 від 12 січня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс»передало у власність ДП «НАРП»авіаційні вироби за ціною й в асортименті згідно специфікацій №1, №2, №3. Згідно договору №131-10 від 12 травня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс»виконало роботи з вхідного контролю блоків, агрегатів літака ІЛ-78 згідно спеціфікації № 1. Відповідно до договору №155-10 від 31 травня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс»виконало роботи з капітального ремонту виробу 2.595.130.01 (запитувач дальноміра) в кількості 14 штук. На виконання умов договору №163-10 від 11 червня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс»передало у власність ДП «НАРП»гумовотехнічні вироби за ціною й в асортименті зазначених в специфікації №1 до договору. Відповідно до умов договору №57-09 від 10.03.09 ТОВ «АТД-Сервіс»протягом перевіряємого періоду поставлено, а ДП «НАРП»отримано та оплачено наступну продукцію: ПВД-7, шланг РКП8-12 (рахунок фактура № СФ-0000033 від 21.04.09, платіжне доручення № 687 від 02.06.09, видаткова накладна № РН-0000018 від 12.05.09, податкова накладна № 38 від 12.05.09 на 8400 грн.); мембрани 380-180-2 та 380-183-14 (рахунок фактура № СФ-0000032 від 21.04.09, платіжне доручення № 688 від 03.06.09, видаткова накладна № РН-0000020 від 20.05.09, податкова накладна № 41 від 20.05.09 на суму 13824 грн.); жидкісний перемикач ДЖМ-9 Б, гідромотор, підігрівні елементи, амортизатор, генератор, щітка з контактами (рахунок фактура № СФ-0000048, 49 від 05.05.10, платіжне доручення № 2513 від 27.09.10, податкові накладні № 110, 111 від 27.09.10 на суму 60960 грн. та 76800 грн.); шланг герметизації Т6-0760-440-2 (рахунок фактура № СФ-0000048 від 25.06.09, платіжне доручення № 857 від 06.07.09, видаткова накладна № РН-0000022 від 03.07.09, податкова накладна № 47 від 03.07.09 на суму 5190 грн.); датчики, циліндри, креноскоп та ін. (рахунок фактура № СФ-0000026, 27 від 07.04.09, платіжне доручення № 908 від 08.07.09, видаткова накладна № РН-0000023, 24 від 15.07.09, податкова накладна № 48, 49 від 09.07.09 на суму 7776 грн. та 3888 грн.); блок № 3, 4 (рахунок фактура № СФ-0000008, платіжне доручення № 1109, видаткова накладна № РН-0000004, податкова накладна №10 від 18.02.09 на суму 23532,00 грн.); резинові профілі (рахунок фактура № СФ-0000052, платіжне доручення № 1127, видаткова накладна № РН-0000027, податкова накладна №52 від 05.08.09 на суму 28380,84 грн.); вентилятор, лампа, роз'єм (рахунок фактура № СФ-0000053, платіжне доручення № 1187, видаткова накладна № РН-0000028, податкова накладна №53 від 11.08.09 на суму 1560,00 грн.); кран електромагнітний, каретка, ящик С 11А та ін. (рахунок фактура № СФ-0000059, 60, платіжне доручення № 1309, видаткова накладна № РН-0000029, 30, податкова накладна №55, 56 від 26.08.09 на суму 15360,00 грн. та 23040 грн.); заглушка на приймач статики, установка КПА-ПВД та ін. (рахунок фактура № СФ-0000057, платіжне доручення № 1350, видаткова накладна № РН-0000031, податкова накладна №57 від 28.08.09 на суму 18906,00 грн.); світильники БС-42 (рахунок фактура № СФ-0000071, платіжне доручення № 1569, видаткова накладна № РН-0000034, податкова накладна №65 від 22.09.09 на суму 1944,00 грн.); тандер, блок 1-6А, ланцюг швартовий та ін. (рахунок фактура № СФ-0000070, платіжне доручення № 1536, видаткова накладна № РН-0000038, податкова накладна №74 від 26.10.09 на суму 82242,00 грн.); пристрій для вимірювання кута відхилення органів управління (рахунок фактура №СФ-0000084, платіжне доручення № 1703, видаткова накладна № РН-0000039, податкова накладна №70 від 13.10.09 на суму 3600,00 грн.); футляр для планшета, ключі для гайки шасі та ін. (рахунок фактура № СФ-0000060, платіжне доручення № 1770, видаткова накладна № РН-0000040, податкова накладна №73 від 22.10.09 на суму 11700,00 грн.); тубус, світильник, мікрофон (рахунок фактура № СФ-0000087, платіжне доручення № 1845, видаткова накладна № РН-0000047, податкова накладна №79 від 06.11.09 на суму 2958,00 грн.); лебідка ПС-1, вимірювач палива (рахунок фактура № СФ-0000094, 99, платіжне доручення № 1965, видаткова накладна № РН-0000049, 53, податкова накладна №85 від 23.11.09 на суму 12240,00 грн. та №89 від 25.11.09 на суму 5610,00 грн.); пліт рятувальний, замки ДЗУС (рахунок фактура № СФ-0000069, платіжне доручення № 2047, видаткова накладна № РН-0000048, податкова накладна №80 від 11.11.09 на суму 20736,00 грн.); накопичувачі А, Б, лебідки (рахунок фактура № СФ-0000068, 95, платіжне доручення № 2121, видаткова накладна № РН-0000043, 50, податкова накладна №76 від 26.10.09 на суму 7680,00 грн. та №86 від 23.11.09 на суму 15300,00 грн.); вогнегасники (рахунок фактура № СФ-0000070, платіжне доручення № 2122, 2123, видаткова накладна № РН-0000041, податкова накладна №69 від 08.10.09 на суму 864,00 грн.); гідродатчики, корпус гідромотору та ін. (рахунок фактура № СФ-0000115, 116, 117, платіжне доручення № 50, видаткова накладна № РН-0000002,3,4, податкова накладна №1,2,3 від 12.01.10 на суму 55080,00 грн., 76800,00 грн. та 51600 грн.); заклепки ОСТ 111299-73 (рахунок фактура № СФ-0000027, платіжне доручення №741, видаткова накладна № РН-0000022, податкова накладна №33 від 17.03.10 на суму 4320,00 грн.); резиновий профіль УН20-70 (рахунок фактура № СФ-0000033,34 платіжне доручення № 1058, видаткова накладна № РН-0000027,28, податкова накладна №42, 43 від 14.04.10 на суму 18900,00 грн. та 19440 грн.); клей, герметик (рахунок фактура № СФ-0000067, платіжне доручення № 1494, видаткова накладна № РН-0000034, податкова накладна №70 від 25.05.10 на суму 10260,00 грн.); наконечники шланга, акумулятор (рахунок фактура № СФ-0000129, платіжне доручення № 3383, 3443, видаткова накладна № РН-0000071, податкова накладна №129 від 13.12.10 на суму 25080,00 грн. та № 134 від 20.12.10 на суму 38556 грн.).

При цьому, позивачем, який зазначив, що перевезення (транспортування) ТМЦ здійснювалось третіми особами (перевізниками та ін.), не надано жодного документу на підтвердження факту перевезення (транспортування) комплектуючих до літаків та інших товарно-матеріальних цінностей.

Суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що при обставинах встановлених в процесі перевірки та підтверджених в судовому засіданні (відсутність первинних документів для підтвердження реальності задекларованих господарських операцій з вказаним контрагентом, зокрема документів на підтвердження транспортування (доставки) товарів, яке, за твердженням позивача, здійснювалось третіми особами; відсутність у ТОВ «АТД-Сервіс» достатніх трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності в виді виконання ремонтних робіт обладнання для літаків та поставки до них запчастин (на підприємстві рахується одна особа); фіктивність контрагентів ТОВ «АТД-Сервіс», по факту створення яких порушені кримінальні справи, позивач не мав правових підстав для формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «АТД-Сервіс».

Із протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_2 в кримінальній справі, порушеній СВ ПМ ДПІ у Шевченськівському районі м.Києва Братко Т.О. за ч.2 ст.205 КК України (справа №80-0263), слідує, що підприємства -контрагенти ТОВ „АТД-Сервіс" (ТОВ "Компанія "Вайліс", ТОВ "Торгово-промислова компанія "Техномашпостач", ТОВ "Торговий дім "Спец-Техноресурс", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Техінпромприлад", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Остін трейд" та ін.) використовувались на протязі 2010-2011р.р. з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності без мети ведення реальної фінансово-господарської діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваних фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались по документам формально, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались ТОВ „АТД-Сервіс".

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею ст.62 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво -самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, наукової, дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.200.1 ст.200 Кодексу, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1, та п.201.ст.200 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат, які дають право формувати податковий кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах. За відсутністю останнього ж, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Слушними є доводи відповідача про те, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки, тим більше третіми особами, не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів на підтвердження факту транспортування товару. В даному випадку (при доставці товарів третіми особами) відсутність товарно-транспортних накладних (або інших документів на підтвердження факту їх перевезення (доставки)) свідчить про відсутність факту перевезення товару, що, у свою чергу, в сукупності з іншими встановленими в судовому засіданні обставинами (неможливість реального здійснення контрагентом господарських операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва (ремонту, придбання) товарів, виконання робіт або послуг, відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, в тому числі по ремонту обладнання для літаків, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів), вказує на фіктивність відповідних господарських операцій.

На думку суду, аргументи відповідача про безтоварність господарських операцій є переконливими, що вказує на безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по безтоварним господарським операціям, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних та інших документів, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судження позивача про підтвердження права на формування податкового кредиту податковими накладними, в даному випадку (при встановлені безтоварності операцій) не може бути неспростовним доказом правомірності дій позивача, оскільки фактичні дані, що містяться в податкових накладних, на які послався позивач, є обов'язковими, але не вичерпними. А тому, суд вважає, що при встановлені факту безтоварності господарських операцій формування суб'єктом господарювання податкового кредиту є незаконним та направленим на його (податкового кредиту) формування з метою заниження об'єкта оподаткування і отримання доходу за рахунок податкових преференція.

Вищенаведені фактичні дані в їх сукупності вказують на те, що формально оформлені позивачем господарські операції з контрагентом, який не мав необхідних умов для ведення господарської діяльності, є безтоварними та не потягли за собою зміни в активах позивача в виді придбання товару (послуг) саме у вказаного контрагента.

Таким чином, відповідач -суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний