ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/3608/2012
26 жовтня 2012 року 12год. 18хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Красько Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_4.) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012р. №0002011742.
До початку судового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у порядку ч.1 ст. 137 КАС України, у відповідності до якої просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 29.05.2012р. №0001991742, від 29.05.2012р. №0002001742, від 29.05.2012р. №0002011742. Заява судом прийнята.
В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, який на їх обґрунтування зазначив, що ФОП ОСОБА_4 правомірно віднесено суму до складу валових витрат та до складу податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського», оскільки отримані ТМЦ по видатковій накладній (то послуги у відповідності до актів виконаних робіт) та податкові накладні видані на суму податку на додану вартість, сплаченого ФОП ОСОБА_4 в ціні товарів, призначені для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктами господарювання, які на той час були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування ФОП ОСОБА_4 валових витрат та податкового кредиту зводяться до встановлення фактів незнаходження за податковою адресою контрагентів позивача, а також не задекларування ними податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Доводив, що ФОП ОСОБА_4 не може відповідати за дії своїх контрагентів і такі обставини жодним чином не можуть впливати на право позивача по віднесенню до складу валових витрат та податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в ціні придбаних товарів (робіт, послуг). Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення та, зокрема, пояснив, що ФОП ОСОБА_4 в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, та п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_4 завищено податковий кредит всього у сумі 23904,00 грн. по контрагентах що мають ознаки фіктивності, не знаходяться за своїм місцезнаходженням та не за декларували податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з позивачем; включено в декларацію перекручені дані, що привело до заниження оподатковуваного доходу за період ІІ-IV кв. 2010р. на суму 87435, 10 грн. та за 2011р. на суму 50234, 80 грн., чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1999р. №13-92, із змінами та доповненнями, та ст.177 Податкового кодексу України; не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів найманого працівника за період з червня 2010р. по січень 2011р. на загальну суму 1167,61 грн., чим порушено пп.4.2.1 п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.22.3 ст.22, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV, із змінами та доповненнями, та пп.«а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України. За таких обставин просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є належним чином зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 28.10.2008р. Взятий на податковий облік у ДПІ у м. Рівне 29.10.2008р. за №27286. У 2010р. ФОП ОСОБА_4 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1999р. №13-92 (із наступними змінами та доповненнями), Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (із наступними змінами та доповненнями). У 2011р. ФОП ОСОБА_4 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до ст.177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із наступними змінами та доповненнями). Згідно довідки ДПІ у м. Рівне від 08.06.2011р. №1399/17-228 ФОП ОСОБА_4 у 2011р. здійснював такі види діяльності: ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування; оптова торгівля верстатами; оптова торгівля іншими машинами та устаткуваннями; оптова торгівля сільськогосподарською технікою; інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту (т.1 а.с.88-91).
З 19.04.2012 рок по 04.05.2012 року ДПІ у м. Рівному проведено планову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р.
За наслідками проведення планової документальної перевірки ДПІ у м. Рівному РО ДПС складено Акт «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 і.н. НОМЕР_1 за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р.» від 15.05.2012р. №130/НОМЕР_1/17-100 (далі по тексту - Акт перевірки) (т.1 а.с.92-127).
Згідно Акту перевірки встановлено наступні порушення: включення в декларацію перекручення даних, що привело до заниження оподатковуваного доходу за період ІІ-IV кв. 2010р. на суму 87435,10 грн. та за 2011р. на суму 50234,80 грн., чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1999р. №13-92, та ст.177 Податкового кодексу України. Відповідно до п.7.1 ст.7, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.«б» ч.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» сума податку з доходів фізичних осіб донарахована по результатам перевірки за ІІ-ІV кв. 2010р. становить 13115,26 грн.. Відповідно до п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1 ст.177, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2011р. становить 7985,13 грн.; встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 завищено податковий кредит всього у сумі 23904,00 грн.; встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів найманого працівника за період з червня 2010р. по січень 2011р. на загальну суму 1167,61 грн., чим порушено пп.4.2.1 п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.22.3 ст.22, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.«а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України. Також перевіркою встановлено порушення п.51.1 ст.51 глави 2, пп.«б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.7, п.3.8 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками; встановлено відсутність обліку доходів і витрат, книга обліку доходів і витрат для перевірки не представлено, чим порушено абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України та п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_4, не погодившись з висновками акту перевірки, подав на нього письмові заперечення (т.1 а.с.128-131).
25.05.2012р. позивачем було отримано відповідь на заперечення до акту перевірки №130/НОМЕР_1/17-100 від 14.05.2012р. ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 25.05.2012р. № 8495/17-129, згідно якого висновки акту перевірки залишено без змін (т.1 а.с.132-145).
За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2012р. №0001991742, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб на суму 1966, 75 грн.; від 29.05.2012р. №0002001742, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 28214, 25 грн.; від 29.05.2012р. №0002011742, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 23906,68 (т.1 а.с.33,34,35).
ФОП ОСОБА_4 не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями здійснив їх оскарження до Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України (т.1 а.с.146-151).
Рішенням про результати розгляду скарги від 02.08.2012р. №13889/10-210/201 Державна податкова служба у Рівненській області зазначені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному залишила без змін, а скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 - без задоволення (т.1 а.с.152-158).
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 28.08.2012р. №757/0/141-12/В/10-2315 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 29.05.2012р. №0002001742 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 23904,00 грн. за основним платежем і в сумі 4310,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 29.05.2012р. №0001991742 про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1167,61 грн. за основним платежем і в сумі 799,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 29.05.2012р. №0002011742 про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 21100,39 грн. за основним платежем і в сумі 1996,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та Рішення Державної податкової служби у Рівненській області від 02.08.2012р. №13889/10-210/201, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення (т.1 а.с.159-163, 164-171).
Відповідно до наданих документів під час проведення перевірки податковим органом встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «Альфасервіс» по купівлі у останнього товарно-матеріальних цінностей (запчастини та устаткування). Однак, за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України виявлено завищення суми податкового кредиту позивачем на 4033,33 грн. ТОВ «Альфасервіс» дану суму податку на додану вартість не задекларовано та відповідно податкові зобов'язання за операціями з ФОП ОСОБА_4 не сплачено, оскільки ТОВ «Альфасервіс» до ДПІ у Печерському районі м. Києва не подано податкову декларацію з додатками за червень 2010р. Крім того, ТОВ «Альфасервіс» має стан 14 (визнано банкрутом), не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому, на думку податкового органу, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Альфасервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків (т.1 а.с.65-66).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що 04.06.2010р. та 01.07.2010р. між ФОП ОСОБА_4 (Покупець) та ТОВ «Альфасервіс» (Продавець) було укладено усні договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. Отримані товарно-матеріальні цінності за накладними від 04.06.2010р. №1195, від 01.07.2010р. №1314 оплачено, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів на оплату готівковими коштами від 04.06.2010р. №114 на суму 1000,00 грн., від 07.06.2010р. №116 на суму 3000,00 грн., від 08.06.2010р. №117 на суму 800,00 грн., від 09.06.2010р. №118 на суму 2900,00 грн., від 10.06.2010р. №119 на суму 1500,00 грн., від 16.06.2010р. №122 на суму 4000,00 грн., від 18.06.2010р. №123 на суму 2000,00 грн., від 22.04.2010р. №125 на суму 5500,00 грн., від 24.06.2010р. №126 на суму 3500,00 грн., від 28.07.2010р. №128 на суму 21300,00 грн. За наслідками отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Альфасервіс» виписано для ФОП ОСОБА_4 податкову накладну від 04.06.2010р. №1240 на суму 24200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4033,33 грн.), податкову накладну від 01.07.2010р. №1314 на суму 21300,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3550,00 грн.). Придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ «Альфасервіс» в подальшому реалізовані ФОП ОСОБА_4 для наступних контрагентів: ЗАТ «Рембудмонтаж» (видаткова накладна від 02.07.2010р. №РН-0000078, податкова накладна від 02.07.2010р. №81, податкова накладна від 06.07.2010р. №82), ТОВ КФ «Ековектор» (видаткова накладна від 08.07.2010р. №РН-0000084, податкова накладна від 06.07.2010р. №88), ТОВ «Слобода Ко» (видаткова накладна від 12.07.2010р. №РН-0000081, податкова накладна від 12.07.2010р. №84, видаткова накладна від 12.07.2010р. №РН-0000082, податкова накладна від 12.07.2010р. №85, видаткова накладна від 16.07.2010р. №РН-0000086, податкова накладна від 12.07.2010р. №86, ПП «Баядера» (видаткова накладна від 16.07.2010р. №РН-0000087, податкова накладна від 16.07.2010р. №92, видаткова накладна від 25.08.2010р. №РН-0000097, податкова накладна від 12.08.2010р. №102), ПАТ «ДПД Україна» (видаткова накладна від 22.07.2010р. №РН-000089, податкова накладна від 22.07.2010р. №94), ЗАТ «Таганча» (видаткова накладна від 27.07.2010р. №РН-0000091, податкова накладна від 27.07.2010р. №96), ТОВ «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів» (видаткова накладна від 04.08.2010р. №РН-0000094, податкова накладна від 04.08.2010р. №99), ТОВ «Дольче Віта» (видаткова накладна від10.08.2010р. №РН-0000095, податкова накладна від 10.08.2010р. №100), ТОВ ПІІ «Ян Джеерал Продактс Україна» (видаткова накладна від 21.09.2010р. №РН-0000110, податкова накладна від 21.09.2010р. №116 (т.1 а.с.172-217).
Відповідно до наданих документів під час проведення перевірки податковим органом встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «Дормашавто»» по купівлі у останнього болгарського погрузчика ЕВ 687.22 (б/в) з підстав «фіктивності» контрагента. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по ТОВ «Дормашавто» складено акт від 13.03.2012р. №30/3-22-80/36791493 про результати перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства, згідно якого при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманого висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто», які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.03.2012р. №117/26-1/51 податковим органом встановлено, що ТОВ «Дормашавто» має ознаки «фіктивності», а саме: кількість працюючих 1 особа, відсутність основних засобів, місцезнаходження не встановлено (т.1 а.с.42-47).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що 27.10.2010р. між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ «Дормашавто» (Постачальник) було укладено договір поставки №27/10-1, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Товар (болгарський електронавантажувач марки ЕВ 687.22), а Замовник оплатити його та прийняти. За наслідками оплати та отримання болгарського електронавантажувача марки ЕВ 687.22 між сторонами підписано Акт від27.10.2010р. №1 приймання-передачі. За наслідками отримання болгарського електронавантажувача марки ЕВ 687.22 ТОВ «Дормашавто» виписано для ФОП ОСОБА_4 податкову накладну від 27.10.2010р. №271006 на суму 45500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7583,33 грн.). Придбаний болгарський електронавантажувач марки ЕВ 687.22 у ТОВ «Дормашавто» в подальшому реалізований ФОП ОСОБА_4 для ПП «Баядера» (видаткова накладна від 29.10.2010р. №РН-0000123, податкова накладна від 25.10.2010р. №130). Оплату здійснено 25.10.2010р. у відповідності до платіжного доручення №7769 на суму 72000,00 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 12000,00 грн.) (т.1 а.с.218-229).
Відповідно до наданих документів під час проведення перевірки податковим органом встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «Йонассен експрес»» по купівлі у останнього запчастин на загальну суму 11606,55 грн.. Відповідно до наявної інформації у податкового органу ТОВ «Йонассен експрес» декларації з податку на прибуток підприємств в органи ДПС не подавалися з моменту реєстрації, у зв'язку з неподанням звітності свідоцтво платника ПДВ від 19.08.2010р. №100298571 скасоване 09.11.2011р. За результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010р. ТОВ «Йонассен експрес» подана податкова декларація з ПДВ, згідно якої в розшифровці податкових зобов'язань не відображено операції з поставки товарів (робіт, послуг) по ФОП ОСОБА_4 за жовтень 2010р. на загальну суму 13927,88 грн. (в т.ч. ПДВ 2321, 31 грн.) і відповідно не відображено податкові зобов'язання по ПДВ по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_4В.(т.1 а.с.67).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що 02.10.2010р. між ФОП ОСОБА_4 (Покупець) та ТОВ «Йонассен експрес» (Продавець) було укладено усний договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. За наслідками отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Йонассен експрес» виписано для ФОП ОСОБА_4 видаткову накладну від 02.10.2010р. №320 та податкову накладну від 02.10.2010р. №320 на суму 13927,88 грн. (в т.ч. ПДВ 2321,31 грн.). Оплату здійснено 17.11.2010р. у відповідності до платіжного доручення №326 на суму 13927,88 грн. (в т.ч. ПДВ 2321,31 грн.). Придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ «Йонассен експрес» в подальшому реалізовані ФОП ОСОБА_4 для наступних контрагентів: ТОВ «Бюро-крат» (видаткова накладна від 07.10.2010р. №РН-0000113, податкова накладна від 07.10.2010р. №119), ПП «Баядера» (видаткова накладна від 15.10.2010р. №РН-0000114, податкова накладна від 08.10.2010р. №120), ТОВ «Амбар» (видаткова накладна від 15.10.2010р. №РН-0000118, податкова накладна від 15.10.2010р. №124), КП «Казенний завод порошкової металургії» (видаткова накладна від 19.10.2010р. №РН-0000120, податкова накладна від 19.10.2010р. №126, видаткова накладна від 27.10.2010р. №РН-0000124, податкова накладна від 27.10.2010р. №131), ВАТ «Макарівський льонозавод» (видаткова накладна від 19.10.2010р. №РН-0000121, податкова накладна від 19.10.2010р. №127), ТОВ «Експрес лайн» (видаткова накладна від 20.10.2010р. №РН-0000122, податкова накладна від 20.10.2010р. №128), ТОВ ПІІ «Ян Дженерал Продактс Україна» (видаткова накладна від 28.10.2010р. №РН-0000127, податкова накладна від 28.10.2010р. №134, видаткова накладна від 28.10.2010р. №РН-0000128, податкова накладна від 28.10.2010р. №135, видаткова накладна від 28.10.2010р. №РН-0000129, податкова накладна від 28.10.2010р. №136, податкова накладна від 28.10.2010р. №137 (т.1 а.с.230-250, т.2 а.с.7).
Відповідно до наданих документів під час проведення перевірки податковим органом встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «Світ імпекс»» по купівлі у останнього запчастин та болгарського погрузчика ЕВ687.45 (б/в). ДПІ у м. Херсоні по ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» було складено акт від 01.12.2011р. №4168/23-2/36235508 про результати перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства, згідно якого при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації встановлено ознаки «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Світ імпекс». ТОВ «Світ імпекс» не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому на думку податкового органу, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Світ імпекс» не спричиняють реального настання правових наслідків (т.1 а.с.49-64).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що 25.05.2011р. між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ «Світ імпекс» «Постачальник) було укладено договір поставки №25/05-2011, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Товар (болгарський електронавантажувач марки ЕВ 687.45), а Замовник оплатити його та прийняти. За наслідками отримання болгарського електронавантажувача марки ЕВ 687.45 між сторонами підписано акт від 25.05.2011р. №1 приймання-передачі. За наслідками отримання болгарського електронавантажувача марки ЕВ 687.45 ТОВ «Світ імпекс» виписано для ФОП ОСОБА_4 податкову накладну від 25.05.2011р. №66 на суму 40000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.). Оплату здійснено 06.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №431 на суму 10000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), 29.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №441 на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), 02.08.2011р. у відповідності до платіжного доручення №453 на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), 09.08.2011р. у відповідності до платіжного доручення №455 на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.). Придбаний болгарський електронавантажувач марки ЕВ 687.45 у ТОВ «Світ імпекс» в подальшому реалізований ФОП ОСОБА_4 для ТОВ «Уманьпиво» (видаткова накладна від 21.06.2011р. №РН-09, податкова накладна від 31.05.2011р. №14, податкова накладна від 17.06.2011р. №10). Оплату здійснено 07.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №887 на суму 6000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1000,00 грн.), 09.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №97 на суму 21000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3500,00 грн.), 16.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №844 на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), 17.06.2011р. у відповідності до платіжного доручення №179 на суму 8000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.) (т.2 а.с.12-27).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що 02.07.2011р. між ФОП ОСОБА_4 (Покупець) та ТОВ «Світ імпекс» (Продавець») було укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №02/07/2011. За наслідками отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Світ імпекс» виписано для ФОП ОСОБА_4 видаткову накладну від 02.07.2011р. №020711 та податкову накладну від 02.07.2011р. №48 на суму 20281,81 грн. (в т.ч. ПДВ 3380,20 грн.). Оплату здійснено 26.08.2011р. у відповідності до платіжного доручення №461 на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), 07.09.2011р. у відповідності до платіжного доручення №468 на суму 10281,21 грн. (в т.ч. ПДВ 1713,54 грн.). Придбані ТМЦ у ТОВ «Світ імпекс» в подальшому реалізовані ФОП ОСОБА_4 для наступних контрагентів: ТОВ «Водохем Україна» (видаткова накладна від 07.07.2011р. №РН-3, податкова накладна від 07.07.2011р. №3), ТОВ «Уніпром» (видаткова накладна від 13.07.2011р. №РН-5, податкова накладна від 13.07.2011р. №5), ПРАТ «ІДС Аква сервіс» (видаткова накладна від 20.07.2011р. №РН-10, податкова накладна від 20.07.2011р. №10), ТОВ «Вогнетривпостаченерго» (видаткова накладна від 25.07.2011р. №РН-11, податкова накладна від 25.07.2011р. №11, видаткова накладна від 25.07.2011р. №РН-11),ТОВ «Дольче віта» (видаткова накладна від 28.07.2011р. №РН-15, податкова накладна від 28.07.2011р. №15, видаткова накладна від 04.10.2011р. №РН-ОК-2, податкова накладна від 04.10.2011р. №2), ТОВ «Інтайм» (видаткова накладна від 29.07.2011р. №РН-13, податкова накладна від 27.07.2011р. №13), ТОВ «Уманьпиво» (видаткова накладна від 29.07.2011р. №РН-14, податкова накладна від 28.07.2011р. №14), ТОВ «Акку-енерго» (видаткова накладна від 17.08.2011р. №РН-АВ-6, податкова накладна від 17.08.2011р. №6), ТОВ «Укрполімер» (видаткова накладна від 19.09.2011р. №РН-ИЛ-3, податкова накладна від 08.08.2011р. №3), ТОВ «Баядера-логістік» (видаткова накладна від 31.08.2011р. №РН-АВ-12, податкова накладна від 25.08.2011р. №12), ТОВ «Слобода Ко» (видаткова накладна від 06.09.2011р. №РН-СН-3, податкова накладна від 06.09.2011р. №3), ЗАТ «Реибудмонтаж» (видаткова накладна від 20.10.2011р. №РН-ОК-5, податкова накладна від 20.10.2011р. №5), ФОП ОСОБА_8 (видаткова накладна від 02.11.2011р. №РН-НО-1, податкова накладна від 02.11.2011р. №1), КП «Радіовипромінювач» (видаткова накладна від 07.09.2011р. №РН-НО-3, податкова накладна від 07.09.2011р. №3), ТОВ «Технобуд» (видаткова накладна від 23.11.2011р. №РН-НО-6, податкова накладна від 23.11.2011р. № 6), ТОВ «Торговий дім «Бедж» (видаткова накладна від 24.11.2011р. №РН-НО-7, податкова накладна від 24.11.2011р. № 7 (т.2 а.с.28-70).
Також за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011р. податковим органом встановлено розбіжність на суму 402,50 грн. по контрагенту ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського», яким була подана декларація з податку на додану вартість, згідно якої в розшифровці податкових зобов'язань не відображено операції з поставки товарів (робіт, послуг) по ФОП ОСОБА_4 за вересень 2011р. на суму 402,50 грн. і відповідно не відображено податкові зобов'язання по податку на додану вартість по взаєморозрахунках з підприємцем (т.1 а.с.67, 69 та 70).
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що
01.05.2011р. між ФОП ОСОБА_4 (Суборендар) та ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського» (Суборендодавець) було укладено договір суборенди №ДГ-5. За наслідками отримання послуг між сторонами підписано акт від 30.09.2011р. №ОУ-0599 здачі-прийняття робіт (надання послуг), 30.09.2011р. №ОУ-0670 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 року. ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського» виписано для ФОП ОСОБА_4 податкову накладну від 30.09.2011р. №67 на суму 375,03 грн. (в т.ч. ПДВ 62,50 грн.), податкову накладну від 30.09.2011р. №68 на суму 290,30 грн. (в т.ч. ПДВ 48,38 грн.) (т.2 а.с.71-81).
Вищеописані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача в повній мірі. Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування валових витрат та податкового кредиту, відповідач стверджує, що виявлене порушення призвело до завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.
З такими твердженнями суд погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 розділу І Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Стаття 51 Цивільного кодексу України встановлює, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вищенаведена норма матеріального права кореспондується з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно зі ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом наведених вище положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України вбачається, що інших документів які б підтверджували право платника податків на податковий кредит законодавством не вимагається.
Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що продавцями товарів (робіт, послуг) - ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського» були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст.201 розділу V Податкового кодексу України реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.
Згідно п.201.8 ст.201 розділу V Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
На момент виписування податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс», ТОВ «Будівельно-монтажне управління імені Набільського» - були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС було надано всі первинні документи, що і знайшло своє відображення у акті перевірки, на підтвердження вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_4 з його контрагентами, а тому висновки податкового органу про безпідставність формування валових та податкового кредиту витрат спростовуються належними та допустимими доказами.
Також слід зазначити, що згідно з п.1 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV, зі змінами та доповненнями, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс» набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації і відомості щодо них внесені до Єдиного державного реєстру.
Суд не погоджується з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме: товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс», передавало призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.
Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Йонассен експрес», ТОВ «Світ Імпекс» не були спроможними здійснити господарські операції з поставки товарів.
До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.
Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускають його контрагенти, або що їх діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Первинними документами бухгалтерського обліку позивача, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем валові витрати та податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податку на додану вартість.
Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. №475/97-ВР, із змінами та доповненнями, держава Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV (із змінами та доповненнями) перевіряє, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 29.05.2012р. №0002001742 та від 29.05.2012р. №0002011742 спірні не відповідають вказаним критеріям правомірності, а відтак позовні вимоги щодо визнання їх протиправними та скасування підлягають до задоволення.
Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 29.05.2012р. №0001991742, про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1167,61 грн. - за основним платежем і в сумі 799,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, то у задоволенні цих позовних вимог позивачу слід відмовити.
Так, позивач у адміністративному позові та його представник у судовому засіданні жодним чином не обґрунтували свої позовні вимоги щодо протиправності зазначеного податкового повідомлення - рішення.
У судовому засіданні представником відповідача на підставі належних та допустимих доказів (акту перевірки від 15.05.2012р. №130/НОМЕР_1/17-100 та ін.) доведено правомірність прийняття ДПІ у м.Рівному податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012р. №0001991742 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1966,75 грн., в т.ч. 1167,61 грн. - основний борг та 799,14 - штрафна (фінансова) санкція. Так, згідно п.2.2 акту перевірки ФОП ОСОБА_4 не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів найманого працівника - ОСОБА_9 (і.н.НОМЕР_1) за період з червня 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 1167,61 грн., чим порушив вимоги пп.4.2.1, п.3.2, ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 п.22.3 ст.22, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4, п.168.1, пп.168.4.5 та пп.168.4.8 п.168.4 ст.168, п.51.1 ст.51, гл.2 пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, п.1.1, п.1.2 розділу І, розділ ІІ, розділ ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року № 46/18784.
Нарахування для ФОП ОСОБА_4 штрафної санкції у розмірі 799,14 грн. здійснено ДПІ у м.Рівному відповідно до вимог п.119.2 ст.119, п.123.1 ст.123, п.127.1 ст.127 ПК України.
Представник позивача із правомірністю податкового повідомлення - рішення від 29.05.2012р. №0001991742 погодився.
За наведених обставин суд задовольняє адміністративний позов частково, а саме:
- визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному від 29.05.2012р. №0002001742, від 29.05.2012р. №0002011742;
- відмовляє у задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.05.2012р. №0001991742.
В силу положень ч.3 ст.94 КАС України судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог у сумі 513 грн. 11 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області ДПС від 29.05.2012 року №0002001742 та від 29.05.2012 року №0002011742.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 11 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.
Судове рішення № 27012319, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/3608/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: