Постанова № 27011968, 03.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року 10:30 Справа № 0870/8647/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012 Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність із фізичних осіб у розмірі 878 грн. 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 №2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, заборгованість, яка до теперішнього часу не погашена.

Ухвалою судді від 07.09.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/8647/12 та призначено розгляд на 19.09.2012. Розгляд справи було відкладено 03.10.2012.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 03.10.2012 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилися з неповажної причини, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, проте до суду повернулась поштова кореспонденція із штампом «за закінченням терміну зберігання».

За правилами ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи можне не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.09.2009 виконавчим комітетом Запорізької міської ради за №21030000000053553.

Судом встановлено, що 03.12.2010 відповідач надав до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (єдиного податку) на 2011 рік.

З лютого 2011 року по листопад 2011 року відповідачу було нараховано податкового зобов'язання в розмірі 878 грн. 51 коп. по єдиному податку за ставкою 200 грн. 00 коп. на місяць.

У зв'язку з несплатою єдиного податку за вказаний період у відповідача виникла податкова заборгованість (борг).

Заборгованість з єдиного податку у відповідача станом на 03.10.2012 складає 878 грн. 51 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст. 6 Закону №2181-ІІІ, відповідачу було направлено податкову вимогу форми Ф №307 від 12.04.2011 на адресу відповідача та не отримано.

Згідно з п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №253), у разі, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення, то податковий орган оформляє відповідний акт, із зазначенням причини неможливості вручення такого повідомлення. У такому випадку податковий орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових повідомлень (оголошень). При цьому день розміщення такого повідомлення та дошці оголошень, вважається днем вручення його платнику податків.

Відповідачем податкова вимога не оскаржувалась, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.

Так, розмір щомісячних ставок єдиного та фіксованих податків затверджено рішенням Запорізької міської ради від 21.01.2009 №44 «Про затвердження розмірів ставок податків і зборів, які зараховуються до бюджету міста».

Згідно із п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено терміни сплати податкових зобов'язань по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Згідно з пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства відповідачу були нараховані штрафні санкції за несвоєчасне неподання податкових розрахунків та несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

У відповідності до ст. 7 Закону України від 23.12.2010 № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 N 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011) грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 158, 159, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім гривень) 51 коп. на р/р 31517970700003, код платежу 18050400, отримувач Місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв