Постанова № 27011599, 18.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11367/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Зінченка О.В.,

суддів - Ушенка С.В., Бєломєстнова О.Ю,

при секретарі судового засідання Зайцевій Я.О.,

з участю представників:

позивача - Белозьорової М.М., Павенко Г.С.,

відповідача - Заікіна О.Г.,

третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконними дії щодо не реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України) про визнання незаконними дії щодо не реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що згідно установчих документів ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» займається видобуванням та виробництвом солі. У зв'язку з укладанням договорів на поставку солі та отриманням стовідсоткової передплати, позивачем було виписано наступні податкові накладні: № 740 від 30 червня 2012 року, № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року, № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року. На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» направлено на реєстрацію податкові накладні, сума податку на додану вартість в яких перевищувала 10 тисяч гривень. Однак, дані податкові накладні не були зареєстровані у зв'язку з тим, що відомості стосовно місцезнаходження продавця не відповідали даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (згідно квитанцій). Проте, позивач із червня 2008 року своє місцезнаходження не змінював.

Крім того, частиною 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. На виконання вимог зазначеної норми Закону позивач у березні 2012 року звернувся з необхідним пакетом документів до державного реєстратора та підтвердив відомості про юридичну особу.

Позивач також зауважував на тому, що після отримання чергової квитанції, в якій зазначено про не реєстрацію податкової накладної, ним неодноразово направлялися на адресу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва листи з проханням надати роз'яснення про те, у зв'язку з чим податкові накладні не реєструються. До одного з таких листів було додано копії наступних документів: виписки, довідки зі статистики, довідки 4-ОПП та опис про підтвердження відомостей про юридичну особу. Однак, на жодне звернення відповіді податкового органу не отримано.

Податковим кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав не прийняття (не реєстрації) податкових накладних, проте такої підстави, як невідповідність даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у Податковому кодексі України не зазначено. А відтак, позивач зауважував на тому, що податкова служба діяла поза межами законодавства.

На підставі викладеного просив суд визнати незаконними дії суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» № 740 від 30 червня 2012 року, № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року, № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати зазначені податкові накладні (арк. справи 3-6).

12 жовтня 2012 року через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач у зв'язку з виниклою необхідністю та керуючись статтею 137 Кодексу адміністративного судочинства України просив визнати незаконними дії суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року, № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати зазначені податкові накладні (арк. справи 140-141).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додатково пояснили про те, що після направлення податкових накладних на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних та отримання квитанцій про їх неприйняття, податкові накладні залишаються у шлюзі прийому звітності Державної податкової служби України. Доступу до даних шлюзу підприємство не має (арк. справи 94). Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав письмові заперечення (арк. справи 97-98), в яких посилався на те, що ДПС України отримано податкові накладні ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» від 30 червня 2012 року № 740 (направлено платником до «Інформаційного порталу ОДПС України» 13 серпня 2012 року), від 19 липня 2012 року № 747 (направлено 01 серпня 2012 року), від 20 липня 2012 року № 748 (направлено 01 серпня 2012 року), від 23 липня 2012 року № 749 (направлено 01 серпня 2012 року), від 24 липня 2012 року № 750 (направлено 01 серпня 2012 року), від 17 липня 2012 року № 752 (направлено 01 серпня 2012 року), від 18 липня 2012 року № 753 (направлено 01 серпня 2012 року), від 25 липня 2012 року № 754 (направлено 01 серпня 2012 року), від 18 липня 2012 року № 757 (направлено 01 серпня 2012 року), від 26 липня 2012 року № 758 (направлено 01 серпня 2012 року), від 27 липня 2012 року № 759 (направлено 01 серпня 2012 року), від 30 липня 2012 року № 763 (направлено 01 серпня 2012 року), від 31 липня 2012 № 764 (направлено 01 серпня 2012 року), за результатами автоматизованої обробки яких виявлені помилки місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послугу документах. Квитанціями ДПС України № 1 від 01 серпня 2012, від 02 серпня 2012 року та від 13 серпня 2012 року позивача повідомлено про відмову у реєстрації вищевказаних податкових накладних із зазначенням, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок, встановлених з урахуванням положень статті 201 Податкового кодексу України та Порядку ведення податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Також представник відповідача зазначив, що з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах ДПС запроваджено автоматизовану систему «Реєстр платників податків» (наказ ДПА України від 30 грудня 2003 у № 63 «Про впровадження в промислову експлуатацію АІС РПП»), в якій використовується інформація по станам платників податків. Згідно з інформацією Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» на момент подання податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних перебувала на обліку зі станом платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП. Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку до реєстрації є, зокрема, наявність помилок. Таким чином, при заповненні графи «місцезнаходження (податкова адреса платника)» слід зазначити податкову адресу, яка є достовірною та відповідає даним ЄДР та фактичному місцезнаходженню.

На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору до судового засідання не з'явився. Будь-яких документів від третьої особи до суду не надходило, хоча Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби повідомлена про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, що містяться в матеріалах справи (арк. справи 95, 139).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 25 лютого 1999 року за адресою: 84101, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Сучасна, будинок 33, включено до ЄДРПОУ за номером 30098637, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 455288, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 780402 (арк. справи 9-10). Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції Протоколом чергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» № 1 від 10 лютого 2012 року (арк. справи 13-17).

Позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 03 березня 1999 року за № 16543 та станом на 10 липня 2012 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10 липня 2012 року № 18456/14/18-16543 (арк. справи 12). Відповідно до свідоцтва № 100149056 (НБ № 293578) ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» (ІНП 300986326597) є платником податку на додану вартість з 10 березня 1999 року (арк. справи 11).

Відповідач - Державна податкова служба України у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АА № 664361) серед інших зазначених у ньому видів діяльності ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» здійснює також наступні: 08.93 Добування солі, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (арк. справи 76-77).

Із пояснень представників позивача, судом встановлено, що між ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» (ІНП 376530626539) укладено договір купівлі-продажу солі від 01 червня 2012 року № 020/12. Даним договором передбачено, що оплата за товар здійснюється у вигляді стовідсоткової передоплати.

На виконання вищевказаного договору та у зв'язку з отриманням передоплати від ТОВ «Руссоль-Україна» позивачем виписані податкові накладні:

- № 747 від 19 липня 2012 року на суму 680 054,00 грн., у тому числі ПДВ - 113 342,33 грн. (арк. справи 21);

- № 748 від 20 липня 2012 року на суму 289 435,80 грн., у тому числі ПДВ - 48 239,30 грн. (арк. справи 26);

- № 749 від 23 липня 2012 року на суму 281 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 46 900,00 грн. (арк. справи 30);

- № 750 від 24 липня 2012 року на суму 137 970,00 грн., у тому числі ПДВ - 22 995,00 грн. (арк. справи 35);

- № 752 від 17 липня 2012 року на суму 298 944,02 грн., у тому числі ПДВ - 49 824,00 грн. (арк. справи 39);

- № 753 від 18 липня 2012 року на суму 344 758,14 грн., у тому числі ПДВ - 57 459,69 грн. (арк. справи 45);

- № 754 від 25 липня 2012 року на суму 400 352,00 грн., у тому числі ПДВ - 66 725,33 грн. (арк. справи 51);

- № 757 від 18 липня 2012 року на суму 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн. (арк. справи 54);

- № 758 від 26 липня 2012 року на суму 537 614,60 грн., у тому числі ПДВ - 89 602,43 грн. (арк. справи 58);

- № 759 від 27 липня 2012 року на суму 388 510,00 грн., у тому числі ПДВ - 64 751,67 грн. (арк. справи 61);

- № 763 від 30 липня 2012 року на суму 481 220,00 грн., у тому числі ПДВ - 80 203,33 грн. (арк. справи 66);

- № 764 від 31 липня 2012 року на суму 91 980,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 330,00 грн. (арк. справи 64).

Зазначені податкові накладні ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» у межах п'ятнадцяти календарних днів з моменту складання направлялись на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до квитанцій зі шлюзу прийому звітності ДПС України документи не прийнято у зв'язку з виявленням помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Кожна податкова накладна позивачем направлялася на реєстрацію неодноразово (арк. справи 22-25, 27-29, 31-34, 36-38, 40-44, 46-50, 52-53, 50-57, 59-60, 62-63, 65, 67).

Зокрема, податкові накладні: № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року; № 753 від 18 липня 2012 року направлені вперше на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 24 липня 2012 року (арк. справи 22, 27, 31, 36, 40, 46); № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року - 30 липня 2012 року (арк. справи 52, 55, 59, 62); № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року - 02 серпня 2012 року (арк. справи 65, 67).

На адресу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС позивачем направлялися листи № 1116 від 25 липня 2012 року, № 1136 від 03 серпня 2012 року, № 1141 від 07 серпня 2012 року, № 1150 від 09 серпня 2012 року, № 1163 від 17 серпня 2012 року, в яких позивач повідомляв про місцезнаходження та юридичну адресу товариства, що є документально підтвердженими, та просив надати роз'яснення з приводу не реєстрації податкових накладних (арк. справи 68-69, 71, 73, 75). Факт направлення позивачем та отримання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС цих листів підтверджується поштовими повідомленнями, що містяться у матеріалах справи (арк. справи 70, 72, 74), та штемпелями на листах з позначкою «отримано».

В матеріалах адміністративної справи відсутні відповіді чи будь-які пояснення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС стосовно направлених позивачем на його адресу листів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Виходячи зі змісту пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У абзаці 2 пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язкові реквізити, що зазначаються в окремих рядках податкової накладної, до яких належать: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 1 статті 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У судовому засіданні позивачем надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка видана державним реєстратором станом на 28 вересня 2012 року на запит позивача № 14780826 від 28 вересня 2012 року (арк. справи 104-126). Згідно запису 15 даної довідки 25 червня 2008 року проведено реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» за номером 1 067 107 0014 009507, відповідно до якої змінено місцезнаходження позивача на наступну адресу: 84101, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Сучасна, будинок 33.

Дослідженням подальших записів вищевказаної довідки судом встановлено, що ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» з моменту зміни свого місцезнаходження до 28 вересня 2012 року (дата видачі довідки) безперервно було зареєстроване за вказаною вище адресою, а саме: 84101, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Сучасна, будинок 33.

Відповідно до частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації,

починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Судом встановлено, що 23 березня 2012 року позивач на виконання зазначеної норми Закону для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» надав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи (арк. справи 78). При цьому, із записів 34 та 37 довідки вбачається, що 23 березня 2012 року та 22 серпня 2012 року підтверджено відомості про юридичну особу - ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент виписки податкових накладних, не реєстрація яких оскаржується, ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» було зареєстроване та знаходилося за адресою, що зазначена у цих податкових накладних, а саме: 84101, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Сучасна, будинок 33.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року за № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Як зазначалося вище, сума податку на додану вартість у кожній виписаній податковій накладній ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» перевищує 10 тисяч гривень. Отже, суд приходить до висновку, що позивач, направивши вказані податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, діяв відповідно норм діючого податкового законодавства України.

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Судом зазначалося, що в реєстрації податкових накладних ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» було відмовлено з причини виявлення помилки - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на те, що позивачем у податкових накладних надісланих на реєстрацію вказано всі визначені обов'язкові реквізити, у тому числі адреса місцезнаходження юридичної особи, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то суд приходить до висновку, що у податкових накладних не допущено помилок, а відмова податкового органу у їх реєстрації є неправомірною.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем в ході судового розгляду не доведено та не підтверджено матеріалами справи правомірності його дій з не реєстрації податкових накладних виписаних позивачем.

Зважаючи на те, що відповідачем неправомірно не зареєстровані виписані позивачем податкові накладні за № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року; № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року, які направлялись для реєстрації у межах п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх складання, тобто у межах строку визначеного ПК України для їх реєстрації, то суд вважає, що останні повинні бути зареєстровані відповідачем у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової служби України про визнання незаконними дії щодо не реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 33,06 гривень. (арк. справи 2).

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконними дії щодо не реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Державної податкової служби України з не реєстрації податкових накладних виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» за № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року, № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, що виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» за № 747 від 19 липня 2012 року, № 748 від 20 липня 2012 року, № 749 від 23 липня 2012 року, № 750 від 24 липня 2012 року, № 752 від 17 липня 2012 року, № 753 від 18 липня 2012 року, № 754 від 25 липня 2012 року, № 757 від 18 липня 2012 року, № 758 від 26 липня 2012 року, № 759 від 27 липня 2012 року, № 763 від 30 липня 2012 року, № 764 від 31 липня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 33,06 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 жовтня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 23 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Зінченко О.В.

Судді Ушенко С. В. Бєломєстнов О. Ю.