Постанова № 27011596, 22.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року 14:03 Справа № 0870/9132/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

секретаря Ширшова А.А.

за участю представників

від прокуратури: Стешенко В.Є.

від позивача: Павленко Т.С.

від відповідача: Іванус Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

адміністративного позову: Прокурора Якимівського району в особі Якимівського районного центру зайнятості

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь»

про: визнання нечинним договору та стягнення отриманих дотацій в розмірі 22 083,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора Якимівського району в особі Якимівського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь» про визнання нечинним договору та стягнення отриманих дотацій в розмірі 22 083,47 грн.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав поданий адміністративний позов та надав відповідні пояснення. Окрім того, під час розгляду справи представник прокуратури надав додаткові пояснення та докази.

Предстаник Якимівського районного центру зайнятості надав письмові та усні пояснення з приводу порядку вирішення питання про надання дотації та правового регулювання спірного питання, просили суд вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав відповідні письмові та усні пояснення. Зокрема, зазначив, що вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, а тому просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Прокурорською перевіркою встановлено, що 16.09.2010 Якимівським районним центром зайнятості (далі - Центр зайнятості), в особі директора Маругіна О.О. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь» (далі - ТОВ «Агросталь», роботодавець), в особі керівника Шевченко К.Є. укладено договір №089610091600044 про працевлаштування безробітного з наданням дотації (далі - договір).

Договір зі сторони центру зайнятості підписано заступником директора Якимівського районного центру зайнятості Мартиновою О.Г., зі сторони ТОВ «Агросталь» - директором Шевченко К.Є.

Відповідно до п.1.1 Договору роботодавець працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітного ОСОБА_7, а Центр зайнятості надає дотацію Роботодавцю на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої за направленням державної служби зайнятості особи.

Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 Центр зайнятості зобов'язується направити Роботодавцю для працевлаштування за професією (на посаду) робітник з благоустрою безробітного ОСОБА_7, а Роботодавець відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 зобов'язується працевлаштувати на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітного ОСОБА_7, на посаду виконавця робіт.

Як встановлено перевіркою, дотацію Роботодавцем отримано в порушення вимог закону.

Вивченням штатного розпису ТОВ «Агросталь» за вересень 2010 року встановлено в наявності 2 штатних розписи: станом на 10.09.2012 яким передбачено 2 штатних одиниці тракториста-машиніста та станом на 20.09.2012 яким передбачено 3 штатних одиниці тракториста машиніста. В штатному розписі станом на 01.07.2010 року передбачено 3 штатних одиниці тракториста-машиніста.

Після вивчення табелів обліку робочого часу за період з червня по вересень 2010 року встановлено, що саме на посаді тракториста працював ОСОБА_8, а з 12.08.2010 припинив працювати ОСОБА_8, та з 16.09.2010 на вказаній посаді почав працювати ОСОБА_7

Вивченням книги наказів ТОВ «Агросталь» встановлено, що згідно з наказом директора ТОВ «Агросталь» № 12/1 від 12.08.2010, ОСОБА_8 було звільнено з посади механізатора за власним бажанням, а 16.09.2010 року, згідно наказу директора ТОВ «Агросталь» №16, на роботу, на посаду тракториста сільськогосподарського виробництва, прийнято ОСОБА_7

Крім того, судом встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Агросталь» Шевченко К.С. №16 від 16.09.2010 ОСОБА_7 прийнято на роботу на посаду тракториста сільськогосподарського виробництва, а не на посаду виконавця робіт як то передбачено договором №089610091600044 про працевлаштування безробітного з наданням дотації.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку №1 дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату прийнятих на них осіб.

В абзаці 3 пункту 3 Порядку №1 визначено поняття додаткового робочого місця, а саме це робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстрованих безробітних за умови відсутності у роботодавця скорочення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працевлаштовується безробітний (для фізичних осіб-підприємців - за умови використання ним найманої праці), протягом останніх 3 місяців.

У відповідності до абзацу 2 пункту 6 Порядку №1 дотація не надається роботодавцям, які протягом останніх 3 місяців скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам - підприємцям - якщо вони не використовували найману працю протягом останніх 3 місяців.

Міністерством праці та соціальної політики України надано Роз'яснення щодо застосування окремих норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 30.09.2002 № 20-552, яке доведено Державним центром зайнятості України до відома директорів обласних центрів зайнятості України для використання у практичній діяльності, та яке отримано Запорізьким обласним центром зайнятості 11.10.2002 за вхідним номером 878/4.

Відповідно до пункту 3 зазначених Роз'яснень надано відповідь на запитання: «Чи може вважатись дотаційним вільне робоче місце та вакантна посада?».

Зокрема, зазначено, що виходячи з положень Порядку №1, додатковим робочим місцем вважається робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстрованих безробітних за умови відсутності на підприємстві скорочення чисельності працюючих за професією, за якою працевлаштовується безробітний, протягом останніх 6 місяців, то ним може бути і вільне робоче місце (вакантна посада) на підприємстві протягом зазначеного періоду.

Відповідно до абзацу 5 зазначеного Роз'яснення зазначено, що однією із умов надання дотації є відсутність скорочення на підприємстві протягом останніх 6 місяців чисельності (штату) працівників за професією, на яку працевлаштовується безробітний. Це передбачено з метою уникнення ситуації, коли роботодавець скорочує працівника для працевлаштування за цією професією іншого або й того ж самого працівника, але з отриманням дотації. Проте, це не означає, що дане робоче місце має вже проіснувати півроку до звернення роботодавця за дотацією. Необхідно розглядати це робоче місце з точки зору додаткових можливостей працевлаштування неконкурентноздатних на ринку праці категорій осіб, визначених Порядком. При розгляді зазначеного питання та прийнятті відповідного рішення комісія має проаналізувати роботу даного підприємства в частині можливості забезпечення роботодавцем гарантій зайнятості прийнятого працівника на строк понад два роки, дотримання ним законодавства про працю та соціальне страхування тощо.

Статтею 8 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи. організації, особистого селянського господарства, фермерською господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Виходячи з приписів ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», однією з соціальних послуг, що надає служба зайнятості є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Згідно роз'яснення, «основною ознакою додаткового робочого місця є те, що на нього має бути працевлаштований безробітний, направлений державною службою зайнятості а податковим воно буде з точки зору додаткової можливості працевлаштування такого безробітного». Необхідно розглядати це робоче місце з точки зору додаткових можливосісй працевлаштування неконкурентноздатних на ринку праці категорій осіб, визначених Порядком.

Порядком надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики 10.01.2001 року№1 зі змінами та доповненнями, передбачено, що: дотація не може надаватися роботодавцям (п. 6 Порядку): які перебувають на обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування менше 3 місяців; мають заборгованість за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; які протягом останніх 3 місяців скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам - підприємцям - якщо вони не використовували найману працю протягом останніх 3 місяців; дотація не надається бюджетним організаціям.

Інших обмежень щодо роботодавців, яким може надаватися дотація, не передбачено.

Таким чином, ТОВ «Агросталь» дотацію на працевлаштування ОСОБА_7 отримало в порушення вимог ч.2 п.6 Порядку, оскільки протягом останніх 3 місяців підприємство скорочувало чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення Якимівського районного центру зайнятості було працевлаштовано ОСОБА_7 Підприємством не створено додаткове робоче місце, зокрема тракториста, а на існуючу штатну одиницю (вакансію), яку займав ОСОБА_8 та був звільнений за власним бажанням, тракториста сільськогосподарського виробництва працевлаштовано ОСОБА_7 Вільне робоче місце (вакантна посада) за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовано ОСОБА_7 не залишалось вільним протягом останніх 3 місяців перед наданням дотації.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність використання отриманих державних коштів у вигляді дотації, отже в цій частині позову позовні вимоги є доведеними обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо визнання договору нечинним суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: зокрема, адміністративний договір - або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 17 КАС України Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, вбачається, що законодавцем, при віднесенні до юрисдикції адміністративних судів спорів щодо, зокрема, визнання нечинними адміністративних договорів, були ототожнені поняття нечинний та недійсний договір, у зв'язку з необхідністю повернення сторін договору у первісний стан у випадку, коли адміністративний договір було укладено з порушенням встановлених вимог, додержання яких є необхідним для укладення таких договорів відповідно до вимог відповідних законодавчих актів. І повернення сторін в первісний стан у зв'язку з визнанням адміністративного договору нечинним в даному випадку полягає саме в тому, що сторони зазначеного договору хоч і вчиняли дії на виконання договору, проте у зв'язку з порушенням встановлених вимог, додержання яких є необхідним для укладення таких договорів відповідно до приписів законодавчих актів, безпідставно отримали будь-які вигоди, які підлягають поверненню, як то отримані кошти у вигляді дотацій.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено сторонами по справі, на час зверенння до суду з позовною заявою та вирішення справи в суді договір №089610091600044 від 16.09.2010 року втратив чинність.

Відтак, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог позивача щодо визнання нечинним договору №089610091600044 від 16.09.2010 року, отже в цій частині позову позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросталь» (код ЄДРПОУ 33005203) суму отриманої за договором дотації у розмірі 22083 (двадцять дві тисячі вісімдесят три) грн. 47 коп. на користь Якимівського районного центру зайнятості

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 30 жовтня 2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко