Постанова № 27011340, 23.10.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2932/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі до підприємство Коломийської виправної колонії №41 про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 854,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі (надалі - також Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до підприємства Коломийської виправної колонії №41 (надалі також - Відповідач) про стягнення заборгованості з невідшкодованих пільгових пенсій в сумі 854,70 грн

Позовні вимоги мотивує тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не відшкодовано понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2012 р. ОСОБА_1 в розмірі 854,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 21), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 КАС України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі 27.07.2000 року зареєстрований виконавчим комітетом Коломийської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.16-17).

ОСОБА_1 який відпрацював відповідний стаж роботи у підприємстві Коломийської виправної колонії №41 із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та підзаконними нормативно-правовими актами в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між Позивачем і Відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 який досяг відповідного віку та отримав право на пільгову пенсію за відпрацьований у Відповідача стаж призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена Позивачем у серпні 2012 року по списку №2 ОСОБА_1 в розмірі 854,70 грн. (а.с. 8).

Таким чином, за Відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених Позивачем витрат на виплату і доставку у серпні 2012 року пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 854,70 грн. (а.с. 8).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на Позивача, Відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених Позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу.

Позивач на адресу Відповідача надсилав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за №798/04 від 24.01.2012 року (а.с. 8), згідно якого Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у серпні 2012 року, по списку №2 в загальному розмірі 854,70 грн.

Однак, Відповідачем у передбачені строки не проведено в повному обсязі відшкодування сум понесених Позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення Позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівнику Відповідача та про наявність у останнього обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості підприємства Коломийської виправної колонії №41 перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, здійснених у серпні 2012 року (а.с. 7,8).

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата підприємством Коломийської виправної колонії №41 заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 854,70 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість Відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги Управління ПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємства Коломийської виправної колонії №41 ( код ЄДРПОУ - 08680135, місцезнаходження -78250, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Товмачик, вул.Привокзальна, 30) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі (ідентифікаційний код № 37904176, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Валова, 47) заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 854,70 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 29.10.2012 року.