Постанова № 27011289, 09.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11830/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 16670,59 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби, звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 16670,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем подано до Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податкові декларації з плати за землю № 9005154041 від 14.02.2012 року та № 9005138347 від 14.02.2012 року на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Позивач стверджує, що станом на 09.08.2012 року податковий борг відповідача з плати за землю становить 16670,59 грн.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» податковий борг з плати за землю у розмірі 16670,59 грн.

Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань до суду не надав.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дебальцівської міської ради Донецької області 23.09.2002 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 181141 ідентифікаційний код юридичної особи 31884682, з 18.10.2002 року відповідач перебуває на обліку як платник податків в Дебальцівській державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 310/10/19-1-114-1 від 15.04.2004 року.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем до позивача були подані наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2012 рік (вх. №9005154041 від 14.02.2012 року), відповідно до якої відповідачем самостійно нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2012 рік усього 61910,49 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями у розмірі 5159,21 грн.;

- за 2012 рік (вх. №9005138347 від 14.02.2012 року), відповідно до якої відповідачем самостійно нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2012 рік усього 7286,68 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями у розмірі 607,22 грн.

Відповідно до п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем відповідачу виставлена перша податкова вимога № 1/73 від 11.03.2009 року, згідно якої загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 11.03.2009 року становить 3977,58 грн., яка була отримана відповідачем 11.03.2003 року, що підтверджується його підписом на корінці першої податкової вимоги.

Також позивачем відповідачу виставлена друга податкова вимога № 2/92 від 10.04.2009 року, згідно якої загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 10.04.2009 року становить 9422,74 грн., яка була отримана відповідачем 07.05.2003 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 11.03.2009 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкові вимоги № 1/73 від 11.03.2009 року та № 2/92 від 10.04.2009 року є чинними.

Також позивачем нарахована відповідачу пеня на суму несплаченого грошового зобов'язання у розмірі 589,19 грн. згідно довідки Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №582/10/20-010 від 13.08.2012 року.

Внаслідок того, що узгоджене податкове зобов'язання з орендної плати на землю відповідачем своєчасно не сплачується, виникла заборгованість, яка загалом становить 16670,59 грн., з якої за основним платежем - 16081,40 грн., пеня - 589,19 грн.

Станом на момент звернення позивача до суду з позовом та розгляду справи судом вищезазначене податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, що підтверджується довідкою Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про суми податкового боргу платника податків приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» за період з 05.05.2012 року по 09.08.2012 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати на землю, та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 16670,59 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Дебальцівська промислово - будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 31884682) на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 16670 грн.( шістнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 59 коп. за рахунок готівки, що належить приватному підприємству «Дебальцівська промислово - будівельна компанія».

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.