Постанова № 27011248, 26.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року о 17-00 годині, Справа № 0870/7183/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Муха Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом командитного товариства «Желєв С.С. і Компанія «Комиш-Зорянського елеватора» до Пологівської МДПІ Запорізької області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в позовній заяві, що на підставі акту камеральної перевірки Куйбишевської МДПІ №82/16-005/00954225 від 21.03.2012 Пологівською МДПІ Запорізької області (перша в процесі оскарження акту перевірки реорганізована в другу) було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000441600/14 від 09.04.2012, яким КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» донараховано суму ПДВ в розмірі 135 000 гривень та штрафні санкції в розмірі 33 750 гривень.

В процесі адміністративного оскарження всі скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Підприємство не згодне з висновком акту перевірки щодо заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками січня 2012 року з урахуванням залишків від'ємного значення попереднього звітного періоду на 135 000 гривень.

Зазначене сталося у зв'язку з виключенням зі складу податкового кредиту суми за податковою накладною № 8076 від 30.01.2012 від ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Верес», оскільки ця накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивач не подав до податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року заяви зі скаргою на цього постачальника.

МДПІ при винесенні спірного рішення не враховано норми Податкового кодексу, а саме: п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201.

Крім того, в процесі оскарження заповнювались та подавались до відповідача додаток №8 до податкової декларації з ПДВ - заява (скарга) про відмову постачальника надати податкову накладну від 27.03.2012.

Також після повної сплати суми товару на адресу відповідача була надіслана уточнююча декларація з ПДВ за січень 2012 року з заявою, згідно додатку №8 до податкової декларації з ПДВ, - заява (скарга) про відмову постачальника надати податкову накладну. Зазначена звітність є електронною, згідно вимог законодавства, та направлена в електронному вигляді. Це підтверджується квитанцією №1 від 18.05.2012. Про доставку документа свідчить квитанція №2 від 18.05.2012.

Відповідач відмовився прийняти зазначені документи, але відмова не оформлена жодним документом. Однак ця відмова виражається в тому, що позивачу не відновлено податковий кредит, знятий за оскаржуваним повідомленням-рішенням.

Тим самим позивач позбавлений права на податковий кредит за податковою накладною № 8076 від 30.01.12 від ТОВ «Експортно-імпортна компанія» «Верес» в сумі 135 000 гривень. Просить задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених у позовній заяві та просить його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях, що результати камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року (№9006744327від 20.02.2012) за рахунок включення податкової накладної, незареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Верес» (податкова накладна № 8076 від 30.01.2012, сума ПДВ 135 000 гривень). Тому оскаржуване рішення є законним. Просить відмовити у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях, та просить відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи і дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке: судом встановлено, що 21.03.2012 старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Куйбишевської МДПІ Калмиковою С.В. проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» з питання включення до складу податкового кредиту незареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлені актом перевірки №82/16-005/00954225 від 21.03.2012.

Результати перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року (№9006744327 від 20.02.2012) за рахунок включення податкової накладної, незареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем - ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Верес» (податкова накладна від 30.01.2012 № 8076, сума ПДВ - 135000 гривень).

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абзацу 2 цього пункту (в редакції, що діяла на час перевірки), «при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно абзацу 9 вказаного пункту, «відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.»

Відповідно до абзацу 11 цього ж пункту, «у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, «датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.»

«Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту,» - зазначено у пункті 201.10 ст. 201 ПКУ - в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 201.4 цієї статті, «податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.»

Судом встановлено, що КТ «Желєв Є.Є. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» разом з податковою декларацією з ПДВ заяву зі скаргою на такого постачальника до Куйбишевської МДПІ не надало, отже, позивач не мав підстав для включення суми податку на додану вартість у розмірі 135000 гривень до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати податкову звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, й Податковим кодексом України передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Згідно із ст. 46 Податкового кодексу України, «податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.»

Згідно з п.76.1. ст.76 ПКУ, «камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.»

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Доводи позивача відносно неприйняття відповідачем податкової звітності в електронному вигляді не можуть бути підставою щодо визнання рішення незаконним, оскільки позивач вже після винесення спірного рішення мав намір надати уточнюючу декларацію з ПДВ за січень 2012 року з заявою, згідно додатку №8 до податкової декларації з ПДВ, - заява (скарга) про відмову постачальника надати податкову накладну - в травні 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення- рішення Куйбишевського відділення Пологівської МДПІ №0000441600/14 від 09.04.2012 є законним та правомірним, у зв'язку із чим у позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш