Постанова № 27011107, 18.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року о/об 15 год. 04 хв. Справа № 0870/5696/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Корольові О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон» (надалі - позивач або ТОВ «ЗМВКП «Унікон») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (надалі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0000982212 від 11.06.2012 та №0000992212 від 11.06.2012.

Позивачем у позові зазначено, що податковим органом за результатами перевірки складено Акт №28/22-12/13639420 від 23.05.2012 на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000982212 та №0000992212 від 11.06.2012. Дії податкового органу позивач вважає незаконними, оскільки у висновках Акту вказано, що позивач внаслідок порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України занизив позитивне значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1531874 грн. та відповідно занизив суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1526878 грн. Цей висновок зроблений з того, що ТОВ «ЗМВКП «Унікон» у вересні 2011 року безпідставно, на думку податкового органу, віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 1531874 грн. по операціях з придбанням товару (марганцю металевого), отриманого від постачальника ТОВ «Металургійне забезпечення України». Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Металургійне забезпечення України» в Акті зазначено, що враховуючи надані до перевірки первинні документи по перевезенню вантажу неможливо підтвердити товарність здійснених ТОВ «ЗМВКП «Унікон» операцій, а отже вбачається безтоварність проведених операцій. Цей висновок зроблений лише з тих підстав, що, на думку осіб, які здійснювали перевірку, не відбувалося фактичного перевезення товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» до ТОВ «ЗМВКП «Унікон». Ця думка, як вважає позивач, є хибною, оскільки підприємством до перевірки надані всі необхідні первинні документі, які підтверджують як факт постачання товару (видаткові накладні), так і факт його транспортування (товарно-транспортні накладні). Більш того, всі ці дані з посиланням на вказані первинні документи наведені в Акті. Всі ці документи складені та оформлені у відповідності з вимогами діючого законодавства України, вивчені під час перевірки, тому висновок про не постачання ТОВ «Металургійне забезпечення України» товару і не отримання товару за договором №01/03 від 02.03.2010 позивачем не відповідає фактичним обставинам. В Акті перевірки зазначено, що податковий орган не має можливості підтвердити правомірність та законність здійснення господарських операцій з транспортування товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» тому, що у товарно-транспортних накладних не вказано кодів ЄДРПОУ підприємств-перевізників. Однак, діючим законодавством не висувається вимог наявності у товарно-транспортних накладних коду ЄДРПОУ підприємства-перевізника. Як вказано в Акті перевірки, у довідці зустрічної перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську міститься слабка доказова база, немає інформації про транспортування продукції від ТОВ «Металургійне забезпечення України» до ТОВ «ЗМВКП «Унікон» та іншої інформації, яка, на думку податкового органу, має значення для підтвердження наданих позивачем до перевірки відомостей. Лише на підставі наведеного відповідачем зроблено висновок щодо порушення ТОВ «ЗМВКП «Унікон» податкового законодавства. Позивач, посилаючись на приписи ст.ст.185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України вважає, що ТОВ «ЗМВКП «Унікон» на підставі отриманих від постачальника податкових накладних, які відображені в Акті перевірки, правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання товару (марганцю металевого), отриманого від постачальника ТОВ «Металургійне забезпечення України», та не занизило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1526878 грн. у вересні 2011 року. В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0000982212 від 11.06.2012 вказано, що податкове зобов'язання визначено виходячи з того, що заявлені ТОВ «ЗМВКП «Унікон» до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовано йому в розмірі 4996 грн., тому воно повинно сплатити суму ПДВ у розмірі 4996 грн. та штрафні санкції у сумі 1249 грн. Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення №0000982212 від 11.06.2012 прийнято на підставі того, що, на думку посадових осіб відповідача, ТОВ «ЗМВКП «Унікон» порушило п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та занизило позитивне значення між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1531874 грн. та відповідно занизило суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1526878 грн. та те, що вказане рішення є похідним від податкового повідомлення-рішення №0000992212 від 11.06.2012, то доводи незаконності і безпідставності прийняття цього рішення є аналогічними з доводами наведеними раніше стосовно податкового повідомлення-рішення №0000992212 від 11.06.2012.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ЗМВКП «Унікон», за результатами якої складено акт №28/22-12/13639420 від 23.05.2012, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000992212 від 11.06.2012, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1526878 грн. 00 коп. за основним платежем та суму штрафних санкцій у розмірі 763439 грн. 00 коп.; №0000982212 від 11.06.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4996 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1249 грн. 00 коп. Перевіркою встановлені наступні порушення: п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, заниження суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1526878 грн. 00 коп. Встановлено, що основним вітчизняним постачальником ТОВ «ЗМВКП «Унікон» в вересні 2011 року було ТОВ «Металургійне забезпечення України» (99,7% від податкового кредиту вересня 2011 pоку). В наданих до перевірки ТОВ «ЗМВКП «Унікон» міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR) зазначені підприємства-перевізники товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» для ТОВ «ЗМВКП «Унікон», такі як: TOV SELESA, РЕ Melnichenko, Mericom LTD, Alfa trans Line LTD (35440044), Trans-Service-1 LTD. Вищеназвані підприємства-перевізники зазначені в CMR у графі перевізник, але відповідач не має можливості підтвердити правомірність та законність здійснених господарських операцій з транспортування товару, так, як не зазначені їх коди ЄДРПОУ. Перевіркою встановлено невідповідність п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарських операцій з отримання товару ТОВ «ЗМВКП «Унікон», а саме: неможливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні зазначеної господарської операції. Між ТОВ «Металургійне забезпечення України» та ТОВ «ЗМВКП «Унікон» укладено договір №01/03 від 02.03.2010, яким визначені умови поставки: DDP, Маріуполь, тобто транспортування продукції відбувається за рахунок постачальника (ТОВ «Металургійне забезпечення України» (код ЄДПРОУ 36568539)). Але згідно бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту ТОВ «Металургійне забезпечення України» за весь перевіряємий період не встановлено жодного вищеназваного підприємства-перевізника. Таким чином, підтвердити товарність здійснених операцій між ТОВ «Металургійне забезпечення України» та ТОВ «ЗМВКП «Унікон» по наданим до перевірки товарно-транспортним накладним не можливо. Слід також зазначити, що будь-які первинні документи (у тому числі ті, що надані ТОВ «ЗМВКП «Унікон» по взаємовідносинах з ТОВ «Металургійне забезпечення України») мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. За допомогою пошуково-довідникової системи встановлено код підприємства-перевізника ТОВ «Селеса» (код ЄДРПОУ 36015514). Співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя 21.05.2012 опитано директора ТОВ «Селеса» ОСОБА_1, який пояснив, що фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Селеса» та ТОВ «Металургійне забезпечення України» у вересні 2011 року не було. ТОВ «Селеса» здійснювало перевезення марганцю металевого у вересні 2011 року, але замовником по даним перевезенням марганцю металевого є ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1). Розраховувався з ТОВ «Селеса» за послуги перевезення вантажу ПП ОСОБА_2 Однак згідно бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту ТОВ «Металургійне забезпечення України» за вересень 2011 року не встановлено взаємовідносин з ПП ОСОБА_2 В прибуткових накладних вказано, що товар (марганець) отримав начальник відділу реалізації товарної продукції ТОВ «ЗМВКП «Унікон» ОСОБА_3 Співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя 16.05.2012 опитано ОСОБА_3, який пояснив, що він отримував телефони водіїв, які перевозили марганець металевий на ПАТ «МК «Азовсталь», в телефонному режимі розповідав маршрут руху на прохідну заводу ПАТ «МК «Азовсталь» без супроводження товару. При зустрічі з водіями забирав у них супровідні документи, CMR, переконувався в цілісності мішків, в кількості марганцю та без вивантаження на прохідній заводу ПАТ «МК «Азовсталь» передавав товар з підготовленим пакетом документів представникам ПАТ «МК «Азовсталь». Як пояснив ОСОБА_3, водіїв, транспорт, який перевозив марганець металевий для ТОВ «ЗМВКП «Унікон» він не пам'ятає, так як у підприємства були постійно нові постачальники. Отже, наданими ТОВ «ЗМВКП «Унікон» до перевірки первинними документами не можливо, на думку відповідача, підтвердити товарність здійснених ТОВ «ЗМВКП «Унікон» операцій. Враховуючи вищенаведене, відповідач, посилаючись на приписи ст.198 Податкового кодексу України вважає, що ТОВ «ЗМВКП «Унікон» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання марганцю металевого брикетованого у підприємства ТОВ «Металургійне забезпечення України» у сумі 1531873 грн. 59 коп. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1526878 грн. 00 коп.

Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Також у даній заяві зазначено, що відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно приписів ч.4, ч.6 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №203660 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон» зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Козача, буд.35. Позивач має ідентифікаційний код 13639420.

Позивач взятий на податковий облік 01.12.1992 за №40163. ТОВ «ЗМВКП «Унікон» зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 136394208248).

У висновках акту №28/22-12/13639420, складеного 23.05.2012 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗМВКП «Унікон» з питань правильності обчислення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, зазначено наступне: «… перевіркою встановлено: ТОВ «ЗМВКП «Унікон» на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України … занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1526878 грн. 00 коп. …».

У п.3.2 вказаного акту зазначено, що за вересень 2011 року ТОВ «ЗМВКП «Унікон» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1536488 грн. 00 коп., відповідно до даних декларації з податку на додану вартість №56602 від 07.11.2011. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вересень 2011 року встановлено його завищення на загальну суму 1531873 грн. 59 коп. Так, у рядку 10.1 декларації за вересень 2011 року відображено показник у сумі 7682441 грн. 00 коп., крім того ПДВ 1536488 грн. 00 коп., перевіркою якого наданими документами встановлено його завищення на суму 1531873 грн. 59 коп. Вказані порушення стосуються оподаткуванню операцій з придбання товарів у ТОВ «Металургійне забезпечення України».

В акті перевірки №28/22-12/13639420 від 23.05.2012 податковим органом не зазначено невідповідність ведення позивачем бухгалтерського обліку «Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку».

Розрахунки проведені в безготівковій формі за банківськими виписками: №675 від 01.09.2011 на суму 2930000 грн. 00 коп., №676 від 01.09.2011 на суму 660000 грн. 00 коп., №685 від 02.09.2011 на суму 3540000 грн. 00 коп., №686 від 02.09.2011 на суму 1160000 грн. 00 коп., №700 від 12.09.2011 на суму 710700 грн. 00 коп., №739 від 28.09.2011 на суму 213000 грн. 00 коп. Відомостей про повернення вказаних коштів позивачем (анулювання/відклик платежу), рівно як і про дослідження, під час перевірки, Звіту про рух грошових коштів (ведення якого передбачено п.5 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»», затвердженого 31.03.1999 наказом Міністерства фінансів України №87, зареєстрованого 21.06.1999 в Міністерстві юстиції України за №398/3691) акт №28/22-12/13639420 від 23.05.2012 - не містить. Не надано таких відомостей відповідачем і під час судового розгляду справи.

Результатом розгляду відповідачем акту перевірки №28/22-12/13639420 від 23.05.2012 стало прийняття відносно ТОВ «ЗМВКП «Унікон» податкових повідомлень-рішень: №0000992212 від 11.06.2012, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2290317 грн. 00 коп., у тому числі 1526878 грн. 00 коп. - за основним платежем, та 763439 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції; №0000982212 від 11.06.2012, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4996 грн. 00 коп. за звітний період вересень 2011 року та нараховані штрафні санкції у сумі 1249 грн. 00 коп.

Судом досліджена податкова звітність позивача: Податкова декларація з податку на додану вартість за 09 місяць 2011 року з додатками 2, 3, 5.

Так, у Податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» зазначено обсяги придбання (без ПДВ) - 7682441 грн. 00 коп., дозволений податковий кредит - 1536488 грн. 00 коп. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 4996 грн. 00 коп. (рядок 23 декларації). Усього податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначено у сумі 1671103 грн. 00 коп. (рядок 9 декларації).

Відповідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі податкових накладних, зазначених у Розділі ІІ «Податковий кредит», серед яких зазначено індивідуальний податковий номер ТОВ «Металургійне забезпечення України» - 365685304033.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування формування податкового кредиту - виписані ТОВ «Металургійне забезпечення України» податкові накладні: №1 від 01.09.2011, №2 від 02.09.2011, №4 від 12.09.2011, №24 від 28.09.2011, №29 від 28.09.2011.

У вказаних податкових накладних зазначено, що ТОВ «Металургійне забезпечення України» має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100250318.

Позивачем надано до суду витяг з офіційного веб-сайту Державної податкової служби України станом на 15.08.2012, за яким ТОВ «Металургійне забезпечення України» має Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100250318 (дата початку дії свідоцтва - 15.10.2009, дата реєстрації - 15.10.2009).

Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів про анулювання/скасування цього свідоцтва на момент виписки вищевказаних податкових накладних, здійснення господарських операцій.

Вказані операції здійснені позивачем відповідно до Договору №01/03, укладеного 02.03.2010 між ТОВ «Металургійне забезпечення України» (постачальник) з ТОВ «ЗМВКП «Унікон» (покупець). Згідно з п.5.4 цього Договору датою постачання вважається дата оформлення видаткової (товаротранспортної) накладної.

Порядок здачі-приймання товару здійснюється відповідно до розділу 6 вказаного Договору, при чому здача-приймання товару здійснюється по кількості - відповідно товарно-транспортної накладної, а по якості - відповідно сертифікату (посвідчення) якості заводу-виробника або згідно сертифікату незалежної інспекційної компанії (п.6.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 30.12.2010 продовжено строк дії Договору №01/03 від 02.03.2010 до 31.12.2011. До договору додаються Специфікації на продукцію №1-18.

Судом досліджені Видаткові накладні, виписані ТОВ «Металургійне забезпечення України» за №199 від 12.09.2011, №200 від 13.09.2011, №201 від 14.09.2011, №202 від 15.09.2011, №203 від 21.09.2011, №207 від 26.09.2011, №208 від 28.09.2011, за якими до ТОВ «ЗМВКП «Унікон» надходив товар: марганець Мн 95 (811100).

Позивачем в обґрунтування наявності змін в активах за операціями придбання товарів у ТОВ «Металургійне забезпечення України» надано до суду Реєстри відправлених документів системи Клієнт-Банк через АРМ-НБУ згідно яких позивачем сплачено ТОВ «Металургійне забезпечення України»: 01.09.2011 - 2930000 грн. 00 коп., 660000 грн. 00 коп.; 02.09.2011 - 3540000 грн. 00 коп., 1160000 грн. 00 коп.; 12.09.2011 - 710700 грн. 00 коп.; 28.09.2011 - 213000 грн. 00 коп. Призначенням платежів зазначено позивачем: «плата за марганець металевий згідно договору №01/03 від 02.03.2010».

Також на зміни в активах позивача вказують стан обігових коштів ТОВ «ЗМВКП «Унікон» зазначений у Обігово-сальдовій відомості по рахунку 281 за вересень 2011 року, а також Обіг по рахунку 631 за вересень 2011 року, які досліджені судом.

Опосередковано вказані данні підтверджує і Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011 року (Форма №2), Баланс на 30.09.2011 (Форма №1), сформованими ТОВ «ЗМВКП «Унікон» за період, який стосується предмету спору.

З матеріалів справи, акту перевірки, заперечень відповідача виходить, що ТОВ «ЗМВКП «Унікон» не зберігало у себе отриманий від ТОВ «Металургійне забезпечення України» товар - марганець Мн 95 (811100), а оприбутковувало його безпосередньо при постачанні до ПАТ «МК «Азовсталь».

Товарність операцій підтверджується фактами реалізації ТОВ «ЗМВКП «Унікон» марганцю Мн 95 (811100) до ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» відповідно до умов Типового договору №0161-02/223, укладеного 29.11.2010, та Специфікацій №1-10 до нього.

Для доведення факту використання у власній виробничій діяльності придбаного у ТОВ «Металургійне забезпечення України» товару позивачем надано до суду видаткові накладні: №81 від 13.09.2011, №79 від 13.09.2011, №78 від 13.09.2011, №81 від 14.09.2011, №80 від 14.09.2011, №82 від 15.09.2011, №83 від 15.09.2011, №84 від 15.09.2011, №85 від 15.09.2011, №86 від 16.09.2011, №87 від 21.09.2011, №88 від 27.09.2011, №89 від 29.09.2011 про відпуск до ПАТ «МК «Азовсталь» марганцю металевого кускового.

Отримання вказаного товару ПАТ «МК «Азовсталь» підтверджується Актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей: №78, №79 від 13.09.2011, №81 від 14.09.2011, №80 від 14.09.2011, №82 від 15.09.2011, №83 від 15.09.2011, №84 від 15.09.2011, №85 від 15.09.2011, №86 від 16.09.2011, №87 від 21.09.2011, №88 від 27.09.2011, №89 від 29.09.2011.

У досліджених судом Товарно-транспортних накладних №91 від 13.09.2009, №94 від 14.09.2011, №93 від 14.09.2011, №95 від 15.09.2011, №96 від 15.09.2011, №97 від 15.09.2011, №98 від 15.09.2011, №99 від 16.09.2011, №100 від 21.09.2011, №101 від 27.09.2011, №102 від 29.09.2011 вантажовідправником зазначено ТОВ «ЗМВКП «Унікон», вантажоодержувачем - ПАТ «МК «Азовсталь», а автопідприємством, яке здійснювало перевезення - ТОВ «Селеса», ТОВ «Альфатранслайн», ТОВ «Транссервіс-1 ЛТД», ПКФ «Мерікон», ПП Мельниченко.

Також, судом досліджені міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) в яких зазначені підприємства-перевізники товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» для ТОВ «ЗМВКП «Унікон», такі як: TOV SELESA, РЕ Melnichenko, Mericom LTD, Alfa trans Line LTD (35440044), Trans-Service-1 LTD. У графі 24 цих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) зазначено, що товар передано у власність ТОВ «ЗМВКП «Унікон».

Вказаний товар за його властивостями, технічними характеристиками співпадає з товаром, придбаним ТОВ «ЗМВКП «Унікон» у ТОВ «Металургійне забезпечення України».

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

1. Відповідно до ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Як зазначено у ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У розділі 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), зазначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.11.7 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Позивачем надано до суду Товарно-транспортні накладні №91 від 13.09.2009, №94 від 14.09.2011, №93 від 14.09.2011, №95 від 15.09.2011, №96 від 15.09.2011, №97 від 15.09.2011, №98 від 15.09.2011, №99 від 16.09.2011, №100 від 21.09.2011, №101 від 27.09.2011, №102 від 29.09.2011.

Відповідно до п.3 «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затверджений 22.06.2005 постановою Кабінету Міністрів України №499, Реєстр ведеться з метою: забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів; класифікації суб'єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб'єктів; удосконалення статистичного обліку суб'єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів).

Судом не встановлено відсутності необхідних реквізитів у Товарно-транспортних накладних (Типова форма №1-ТН), наданих позивачем, їх невідповідності вимогам наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Позивач нормативно та документально не обґрунтував необхідність зазначення у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) «кодів ЄДРПОУ» перевізників.

Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій з'ясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

Отже, надані до суду позивачем і досліджені у судових засіданнях первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Металургійне забезпечення України».

2. У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Як зазначено у п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено у п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Металургійне забезпечення України» знято з реєстрації як юридична особа або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ «Металургійне забезпечення України» могло виписувати податкові накладні.

Відповідач, вважаючи фінансові операції ТОВ «Металургійне забезпечення України» та ТОВ «ЗМВКП «Унікон» сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

Досліджені судом податкові накладні №1 від 01.09.2011, №2 від 02.09.2011, №4 від 12.09.2011, №24 від 28.09.2011, №29 від 28.09.2011 виписані ТОВ «Металургійне забезпечення України» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ТОВ «ЗМВКП «Унікон» на формування податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару від ТОВ «Металургійне забезпечення України» відповідачем не доведено.

Відповідачем не надано до суду матеріалів перевірки відповідним органом державної податкової служби ПАТ «МК «Азовсталь» та не доведено взагалі проведення такої перевірки, що свідчить про упередженість висновку акту перевірки №28/22-12/13639420 від 23.05.2012.

Також, відповідачем не надано до суду матеріалів перевірки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, на які є посилання в акті перевірки №28/22-12/13639420 від 23.05.2012, та результати їх вирішення в порядку ст.97 КПК України, а також доказів притягнення до кримінальної відповідальності конкретних службових осіб ТОВ «Металургійне забезпечення України», ТОВ «ЗМВКП «Унікон».

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про дотримання позивачем правил формування податкового кредиту на додану вартість визначених ст.ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Звідси, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

Таким чином, будь-які підстави для прийняття 11.06.2012 щодо ТОВ «ЗМВКП «Унікон» податкових повідомлень-рішень №0000982212, №0000992212 у відповідача були відсутні.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані, а отже оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЗМВКП «Унікон» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 за №2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982212 прийняте 11.06.2012 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000992212 прийняте 11.06.2012 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон».

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство «Унікон» судові витрати у сумі 2146 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 18.10.2012.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов