Постанова № 27010847, 12.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12500/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 35 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі Аврамченко С.С.

за участю

представника позивача - Кузнецової О.М. - на підставі довіреності,

представника відповідача - не з'явився,

представника третьої особи - Мороз С.П. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Дзержинськвугілля», про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження, -

встановив:

21 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, (далі - Позивач або УПФУ), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Дзержинськвугілля», (далі - Третя особа або ДП), в якому просило суд:

- визнати незаконними дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих Донецьким окружним адміністративним судом, та вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- скасувати постанову від 11 квітня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 317997731 з примусового виконання вимоги № Ю-1У від 3 лютого 2012 року;

- скасувати постанову від 15 серпня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 33487450 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/10580/2011, виданого 14 травня 2012 року;

- скасувати постанову від 15 серпня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 33715994 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/3512/2012, виданого 4 липня 2012 року;

- скасувати постанову від 14 листопада 2011 року про зупинення виконавчого провадження № 29585291 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/166/2011, виданого 6 жовтня 2011 року.

- скасувати постанову від 29 вересня 2011 року про зупинення виконавчого провадження № 27805360 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-21504/10/0570, виданого 1 липня 2011 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративний справі № 2а/0570/12500/2012.

Ухвалою від 3 жовтня 2012 року первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області замінено належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, (далі - Відповідач або УДВС).

Ухвалою від 12 жовтня 2012 року позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Дзержинськвугілля», про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов про зупинення виконавчого провадження, в частині позовних вимог про визнання незаконними дій державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих Донецьким окружним адміністративним судом, та вимоги Управління Пенсійного фонду України. Дзержинську Донецької області про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - залишена без розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що оскаржувані постанови про зупинення виконавчого провадження є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки УПФУ не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», борг ДП перед УПФУ не відноситься до боргу за енергопостачання (енергоспоживання) чи до податкового боргу, спірна заборгованість виникла внаслідок несплати обов'язкових платежів по відшкодуванню сум пільгових пенсій та заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на які не поширюється податкове законодавство та вказаний Закон.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.38, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується телефонограмою, (а.с.114), свого ставлення до заявлених вимог не висловив.

В судовому засіданні представник Третьої особи зазначив, що позовні вимоги УПФУ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ДП включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що згідно з приписами п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є безумовною підставою для зупинення виконавчих проваджень щодо стягнення з ДП заборгованості, надав письмові заперечення на позовну заяву, (а.с.88-90).

Приймаючи до уваги положення ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на скорочені строки провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача на підставі наявних у ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Дзержинськвугілля», (код ЄДРПОУ 33839013), зареєстроване у якості юридичної особи 1 листопада 2005 року Виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 579827, (а.с.41), довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2-13-13, (а.с.42), статут підприємства, (а.с.30-40).

На підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 вересня 2011 року за № 467 «Про включення ДП «Дзержинськвугілля» до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості» Державне підприємство «Дзержинськвугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, (а.с.74).

Факт перебування Третьої особи в зазначеному Реєстрі підтверджується випискою з Реєстру від 6 вересня 2012 року, (а.с.75, 92).

На примусовому виконанні Відповідача перебуває низка виконавчих проваджень про стягнення з Третьої особи на користь Позивача грошових коштів.

6 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33715994 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/3512/2012, виданого 4 липня 2012 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП на користь УПФУ заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за період з 1 вересня 2011 року по січень 2012 року в сумі 6 632 069,50 грн., що встановлено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 6 серпня 2012 року, (а.с.10), виконавчого листа в адміністративній справі № 2а/0570/3512/2012, (а.с.11-12). 6 серпня 2012 року виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34518579, (а.с.87). Виконавче провадження зупинено на підставі постанови від 15 серпня 2012 року у зв'язку з включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, (а.с.81-82).

16 липня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33487450 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/10580/2011, виданого 14 травня 2012 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП на користь УПФУ заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 7 811 454,46 грн., що встановлено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 липня 2012 року, (а.с.14-15). 16 липня 2012 року виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34518579, (а.с.86). Виконавче провадження зупинено на підставі постанови від 15 серпня 2012 року у зв'язку з включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, (а.с.79-80).

2 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження № 29585291 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/166/2011, виданого 6 листопада 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП на користь УПФУ заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 1 серпня 2010 року по 1 грудня 201о року в сумі 5 598 233,57 грн., що встановлено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 2 листопада 2011 року, (а.с.17), виконавчого листа в адміністративній справі № 2а/0570/166/2011, (а.с.18-19). 15 травня 2012 року виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34518579, (а.с.85). Виконавче провадження зупинено на підставі постанови від 14 листопада 2011 року у зв'язку з включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, (а.с.76).

25 липня 2011 року відкрито виконавче провадження № 27805360 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-21504/10/0570, виданого 1 липня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП на користь УПФУ заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № за період з 1 березня 2010 року по 1 серпня 2010 року в сумі 6 733 211,21 грн., що встановлено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 липня 2011 року, (а.с.21-22), виконавчого листа в адміністративній справі № 2а-21504/10/0570, (а.с.23-24). 26). 15 травня 2012 року виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34518579, (а.с.84). Виконавче провадження зупинено на підставі постанови від 29 вересня 2011 року у зв'язку з включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, (а.с.78).

22 березня 2012 року відкрито виконавче провадження № 31799731 з примусового виконання вимоги № Ю-1У, виданої 3 лютого 2012 року УПФУ, про стягнення з ДП на користь УПФУ недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 4 253 702,67 грн., що встановлено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 березня 2012 року, (а.с.26). 15 травня 2012 року виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 34518579, (а.с.83). Виконавче провадження зупинено на підставі постанови від 11 квітня 2012 року у зв'язку з включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, (а.с.77).

Про зупинення вказаних виконавчих проваджень Позивачу стало відомо з протоколу про ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 4 вересня 2012 року, отриманого УПФУ 10 вересня 2012 року, що підтверджується штампом про реєстрацію вхідної кореспонденції на першій сторінці протоколу, (а.с.6-8).

Між сторонами не має розбіжностей щодо фактичних обставин справи.

Наявність публічно-правового спору між сторонами обумовлено різним тлумаченням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» внаслідок чого сторони дійшли протилежних висновків стосовно того, чи повноважний державний виконавець зупиняти виконавчі провадження за наявності фактичних обставин, встановлених судом.

Отже для розв'язання публічно-правового спору між Позивачем і Відповідачем суду необхідно з'ясувати, чи існують обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення у державного виконавця обов'язку або права зупинити виконавче провадження; а за наявності таких обставин - чи повинно або чи може зупинятися виконавче провадження в частині стягнення з ДП на користь УПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вирішуючи справу по суті, суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, зокрема, від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР, (далі - Закон № 202/98-ВР), державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, (далі - Закон № 606-XIV), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно з п.11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 та від 14 вересня 2012 року № 10, відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, (ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України). Такими органами державної виконавчої служби є:

1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.

2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в областях, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень, є органами державної виконавчої служби відповідно до Закону № 202/98-ВР, але не є юридичними особами. Водночас ці органи можуть бути належними відповідачами у справах з приводу оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні.

Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

На переконання суду, системний аналіз вищезгаданих положень Законів № 202/98-ВР та № 606-XIV, а також п.7 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що УДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчих дій.

Ст.37 Закону № 606-XIV визначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з ч.3 ст.37 Закону № 606-XIV виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначений Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-IV, (далі - Закон № 2711-IV). Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості визначений ст.3 Закону № 2711-IV.

Абз.6 п.3.7. ст.3 Закону № 2711-IV передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Системне тлумачення правових норм, закріплених законами України № 606-XIV і 2711-IV, дозволяє дійти висновку про те, що включення ДП до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу», та його перебування у цьому Реєстрі має наслідком виникнення у державного виконавця обов'язку зупинити виконавче провадження, в якому ДП є боржником.

Водночас суд відзначає наступне.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 2711-IV учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що ДП включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та бере участь у погашені заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Ст.2 Закону № 2711-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Нормами цього Закону визначене поняття заборгованості, а саме, згідно п.1.4 ст.1 Закону № 2711-IV заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

З аналізу норм Закону № 2711-IV вбачається, що його дія поширюється на підприємства, які включені до Реєстру паливно-енергетичних підприємств та суб'єктів господарської діяльності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, а також податкового боргу.

Тобто, встановивши, що боржник є підприємством, яке включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження відносно такого боржника стосовно заборгованості, визначеної Законом № 2711-IV, а саме, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії або є податковим боргом.

Як встановлено судом, стягненню з ДП на користь УПФУ підлягає заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що з урахуванням положень Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зумовлює висновок про те, що вказана заборгованість не є заборгованістю, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків та енергоносії, рівно які і не є податковим боргом.

Крім того, УПФУ як стягувач у виконавчих провадженнях не належить до учасників розрахунків за енергоносії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваних постанов про зупинення виконавчого провадження Відповідач діяв всупереч вимогам Закону № 2711-IV, що мало наслідком порушенням прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, отже оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників Позивача і Третьої особи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржувані постанови державного виконавця не відповідають критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Дзержинськвугілля», про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову від 11 квітня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 317997731 з примусового виконання вимоги № Ю-1У від 3 лютого 2012 року.

3. Визнати протиправною і скасувати постанову від 15 серпня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 33487450 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/10580/2011, виданого 14 травня 2012 року.

4. Визнати протиправною і скасувати постанову від 15 серпня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 33715994 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/3512/2012, виданого 4 липня 2012 року.

5. Визнати протиправною і скасувати постанову від 14 листопада 2011 року про зупинення виконавчого провадження № 29585291 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/166/2011, виданого 6 жовтня 2011 року.

6. Визнати протиправною і скасувати постанову від 29 вересня 2011 року про зупинення виконавчого провадження № 27805360 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-21504/10/0570, виданого 1 липня 2011 року.

7. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 12 жовтня 2012 року.

8. Постанова складена у повному обсязі і підписана 17 жовтня 2012 року.

9. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

10. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

11. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.