Постанова № 27010744, 12.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11978/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Помялової Я.О.,

представника відповідача Полякової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652344 від 08.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652344 від 08.08.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та вважає, що застосування штрафних санкцій у розмірі 2574,00 грн. за проведення підприємницької діяльності без торгового патенту є неправомірними, оскільки ґрунтуються на пп.267.1.1 ст. 267 Податкового кодексу України.

Позивач вказує на те, що перевіркою встановлено, що підприємством було реалізовано товар за готівкові кошти через касу підприємства суб'єктам господарювання без придбання відповідного торгівельного патенту на суму 8494,43 грн. Але згідно пп.267.1.2 Податкового кодексу України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення.

Також позивач вважає, що він реалізує продукцію власного виробництва, тому згідно норм чинного законодавства, придбання торгівельного патенту йому не потрібно.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000652344 від 08.08.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав на те, що перевіркою дотримання вимог ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що 18.01.2012 року, 20.01.2012 року, 14.02.2012 року, 02.03.2012 року, 13.03.2012 року та 22.03.2012 року позивачем було реалізовано товар за готівкові кошти через касу підприємства суб'єктам господарювання із складу без придбання відповідного торгівельного патенту, чим порушено пп.267.1.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України. Дати проведення операцій, найменування реалізованого товару, суми наведені в таблиці 3 на сторінці 55 акту перевірки. Таким чином спірне податкове повідомлення - рішення винесено з дотриманням діючого законодавства, тому на думку відповідача, підстав для його скасування не має.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 14 вересня 2009 року, ЄДРПОУ 04719432, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 31.10.1994 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 3 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органом державної податкової служби надано право у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

Згідно з п. 4 ст. 11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України також мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Судом встановлено, що в період з 01 червня 2012 року по 17 липня 2012 року відповідачем проводилась планова виїзна перевірка позивача, на підставі якої складено акт №263/22-2/204719432 від 24.07.2012 року про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

Вищезазначеним актом встановлено порушення позивачем пп.267.1.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України щодо реалізації підприємством товару за готівкові кошти через касу підприємства суб'єктам господарювання з складу без придбання відповідного торгівельного патенту.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000652344 від 08.08.2012 року, яким нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2574,00 грн.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані - графіку проведення планових документальних перевірок. Згідно п. 77.4 ст. 77 цього Кодексу про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

П.77.6 ст. 77 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. П.77.7 ст. 77 цього Кодексу передбачає, що строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено ст. ст. 83, 85 цього Кодексу.

Крім того, Податковим кодексом України передбачено сплату збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Зокрема, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем в порушення вищезазначених вимог податкового кодексу України, у період з 18.01.2012 року по 22.03.2012 року було реалізовано товар за готівкові кошти через касу підприємства суб'єктам господарювання з складу без придбання відповідного торгівельного патенту на загальну суму 8494,43 грн. Зазначений факт сторонами не оскаржується.

За таких обставин суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням №0000652344 від 08.08.2012 року на підставі пп. 267.1.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України у розмірі 2574,00 гривень.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому не потрібно придбання торгівельного патенту у зв'язку з тим, що він реалізує продукцію власного виробництва, оскільки чинним законодавством не передбачено реалізації товару за готівкові кошти через касу підприємства суб'єктам господарювання без придбання відповідного торгівельного патенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, позивач не надав суду жодних доказів відносно своїх тверджень щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яким йому нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2574,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, документально не підтвердженими, у зв'язку із чим відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652344 від 08.08.2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12.10.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 17.10.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.