ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2012 р. Справа №2а-9127/12/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Беловій І.С ,
за участю представника відповідача - Повшедної К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
до Малого приватного підприємства "Увіс"
про стягнення податкового боргу в сумі 9484,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Малого приватного підприємства "Увіс" про стягнення податкового боргу в сумі 9484,60 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.
Позовні вимоги мотивовані наявністю заборгованості у відповідача в розмірі 9484,60 грн., із них з податку на прибуток в розмірі 164,59 грн. та податку на додану вартість в розмірі 9320,01 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечувала, пояснивши, що дані перевірки Красноперекопської ОДПІ ДПС, внаслідок якої винесено податкове повідомлення - рішення від 13.12.2010 року №0000931501/0 на суму 164,59 грн. за неподання МПП «Увіс» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, не відповідають дійсності, оскільки податкова декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року була направлена підприємством до Красноперекопської ОДПІ поштовим листом 03.11.2010 року.
Стосовно порушення згідно висновків Красноперекопської ОДПІ ДПС щодо неповернення відповідачем свідоцтва платника ПДВ, в зв'язку з чим було нараховано штрафні санкції в розмірі 170 грн., то згідно із розпорядженням КМУ від 09.09.2009 року №1120-р, яке було чинним на момент не здачі свідоцтва, - платник податку мав право оскаржити в установленому законодавством порядку рішення про анулювання реєстрації в Міжвідомчій експертній раді з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства та у суді.
У разі оскарження платником податку рішення про анулювання реєстрації у зазначеній Міжвідомчій експертній раді його дія зупиняється на строк, необхідний для розгляду відповідної скарги, але не більш як на 30 календарних днів, а в разі оскарження рішення в суді - до набрання рішенням суду законної сили.
Оскільки рішення Красноперекопської ОДПІ ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс», що оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №12 від 21.07.2009 року було оскаржене підприємством до Окружного адміністративного суду АР Крим, то не було підстав для винесення позивачем податкового повідомлення-рішення від 07.09.2009 року №0001551502.
Так як рішенням Красноперекопської ОДПІ ДПС, оформленим актом №12 від 21.07.2009 року було анульовано реєстрацію МПП «Увіс», як платника податку на додану вартість, то підприємством було задекларовано у рядку 27 податкової декларації за липень 2009 року суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 9172,00 грн.
Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2011 року у справі №2а-9828/09/16/0170, згідно якої було визнано протиправним та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс», що оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №12 від 21.07.2009 року набрало законної сили, починаючи з 28.08.2012 року.
На підставі цього МПП «Увіс» до Красноперекопської ОДПІ ДПС рекомендованою кореспонденцією було направлено податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року із спростуванням суми 9172,00 грн.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з розрахунку боргу, довідки про суму боргу заборгованість відповідача в розмірі 9484,60 грн. складається з наступних сум:
в розмірі 164,59 грн. - від суми нарахованих штрафних санкцій(170 грн.) в податковому повідомленні - рішенні від 13.12.2010 року №000093150, на підставі акту №1604/15-01/19449257 від 02.12.2010 року, висновком якого встановлено неподання МПП «Увіс» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року;
в розмірі 9320,01 грн. - складається: з несплаченого податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 9150,01 грн. нарахованого самостійно платником податку в декларації від 10.08.2009 року № 13490 ( з терміном сплати 31.08.2009 року); нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2009 року №0001551502 в розмірі 170,00 грн., на підставі акту перевірки від 31.08.2009 року №1079/15-02/19449257 - за не повернення свідоцтва платника ПДВ МПП «Увіс».
Наявність боргу на загальну суму в розмірі 9484,60 грн. станом на січень 2012 року, та на час розгляду справи, вбачається з даних облікової картки платника податку на прибуток та на додану вартість.
Проте відповідач наводить підтвердження того, що вказану суму неправомірно йому визначено.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог судом встановлено наступне.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як встановлено в акті перевірки №1604/15-01/19449257 від 02.12.2010 року, висновком якого встановлено неподання МПП «Увіс» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року відповідачем не було подано деклараціє з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, з граничним строком подання 09.11.2010 року.
На підтвердження своєчасності направлення декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року представником відповідача надана, як доказ такої відправки, поштова квитанція (а.с.39). Проте вона не свідчить про відправку саме цієї декларації на адресу позивача.
В зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено вимогу щодо стягнення суми боргу в розмірі 164,59 грн.
Щодо неправомірності стягнення з відповідач 170,00 грн. штрафних санкцій з ПДВ, то в цій частині суд погоджується з доводами відповідача.
Так, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2011 року у справі №2а-9828/09/16/0170, було визнано протиправним та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс», що оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №12 від 21.07.2009 року, саме за наслідками якого відповідач повинен був здати свідоцтво платника ПДВ
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року апеляційну скаргу Красноперекопської ОДПІ на вказане рішення суду залишено без задоволення.
З цих рішень вбачається, що на момент звернення до суду суму в розмірі 170,00 грн. вже було нараховано відповідачу.
Відповідно до Розпорядження про деякі питання адміністрування податку на додану вартість № 1120-р від 09.09.2009 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (чинне на момент рішення Красноперекопської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс» та не здачі свідоцтва) платник податку має право оскаржити в установленому законодавством порядку рішення про анулювання реєстрації в Міжвідомчій експертній раді з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства та у суді.
У разі оскарження платником податку рішення про анулювання реєстрації у зазначеній Міжвідомчій раді його дія зупиняється на строк, необхідний для розгляду відповідної скарги, але не більш як на 30 календарних днів, а в разі оскарження рішення в суді - до набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, відповідач на момент оскарження рішення Красноперекопської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс не мав підстав для винесення, за наслідками рішення про анулювання платника податку відповідного податкового повідомлення - рішення на суму 170 грн.
А крім того, відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, частини першої статті 255 КАС України, частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В зв'язку з чим у позивача не було підстав до включення до загальної суми боргу, яку заявлено в позові, суми в розмірі 170 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2009 року №0001551502.
Стосовно обґрунтованості стягнення суми в розмірі 9150,01 грн., встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за 7 місяць від 10.08.2009 року № 13490 (а.с.14), в рядку 27 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду) відповідачем було вказано суму в розмірі 9127 грн.
Цю суму, як пояснив представник відповідача, визначено було відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» , згідно до положення якого платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Враховуючи, що рішенням суду, яке набрало чинності 28.08.2012 року, було скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Увіс», то відповідачем було подано до позивача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації від 10.08.2009 року № 13490, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.43-44).
Проте суд вважає, що за умови самостійного визначення позивачем у декларації за 7 місяць 2009 року від 10.08.2009 року №13490 податкового зобов'язання, не надання суду даних щодо нарахування цієї суми відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», і відповідно, відсутності належних підтверджуючих даних щодо відправлення до позивача уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з направленням самостійно виявлених помилок за 7 місяць 2009 року, тоді як поштова квитанція (а.с.40) не є таким підтвердженням факту отримання цього розрахунку, крім того, існування ще станом на січень 2012 року, визначеного податковим органом несплаченого зобов'язання по декларації від 19.08.2009 року №13490, визначення включення до податкового боргу несплаченого відповідачем самостійно визначеного зобов'язання є правомірним.
Згідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Як зазначено у п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
На підтвердження факту надсилання платнику податків податкової вимоги позивач надав копію податкових вимог від 03.06.2009 року №1/142 на загальну суму 11651,74 грн. та від 28.07.2009 року №2/186 на загальну суму 11651,74 грн.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (діючого на час визначення боргу) сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 9314,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Увіс" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1) заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 9314,60 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих Мале приватне підприємство "Увіс" до Державного бюджету - на р/р 31118029700020 в ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740976, МФО 824026, код платежу 14010100.
У задоволенні іншої частини вимог позов не підлягає задоволенню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.
Судове рішення № 27010449, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 10.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9127/12/0170/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: